- •Педагогіка вищої школи як наука. Її об’єкт, предмет, мета, завдання та основні категорії, зв’язок з іншими науками
- •Сучасна методологія пвш. Рівні методології, їх характеристика. Основні методологічні підходи.
- •Науково-педагогічне дослідження його рівні: емпіричний, теоретичний
- •Принципи педагогічного дослідження
- •Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •8. Педагогічний процес у внз: його сутність, структура та рушійні сили. Закономірності педагогічного процесу у вш.
- •9. Особливості адаптації молоді у внз
- •10. Вікові особливості студентської молоді.
- •11. Види внз в Україні. Головні завдання внз.
- •12. Пріоритетні завдання, напрями та основні шляхи реформування вищої освіти.
- •13. Основні дидактичні системи.
- •14. Проблемне навчання у вш.
- •15. Знаково-контекстне навчання у внз (за а.Вербицьким)
- •16. Розвивальне навчання.
- •1959 Р. Д.Б. Ельконіна і в.В. Давидова
- •17. Еврестичне навчання.
- •Основи організації цілісного процесу виражені в принципах дидактичної евристики:
- •18. Теорія поетапного формування розумових дій.
- •19. Дидактичні моделі змісту навчання.
- •20. Принципи та методи навчання у вищому навчальному закладі
- •Бінарність, тобто тотожність окремим формам організації навчального процесу.
- •21. Організаційні форми роботи у внз.
- •22. Лекції та методика їх проведення. Її основні функції та види. Оцінка якості лекції.
- •23. Інноваційні види лекцій.
- •24. Семінарські та практичні заняття у вищих навчальних закладах.
- •25. Комплексні форми організації навчання.
- •26. Педагогічний контроль у внз. Умови його ефективності та основні вимоги.
- •27. Функції контролю та основні форми та види педагогічного контролю. Оцінка та відмітка.
- •28. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •29. Самостійна робота студентів.
- •31. Компоненти професійної усталеності викладача вищої школи
- •32. Педагогічна техніка викладача вищох школи
- •33. Техіна спілкування викладача вищої школи.
- •34. Сутність педагогічної інноватики.
- •35. Шляхи оновлення вищої освіти в Україні.
- •36. Сучасні технології як підґрунтя оновлення професійної підготовки вчителя.
- •37. Концепція оновлення підготовки майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій. Перше концептуальне положення
- •Друге концептуальне положення
- •Третє концептуальне положення
- •Четверте концептуальне положення
- •П'яте концептуальне положення
- •Шосте концептуальне положення
- •38. Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в школі засобами моделювання.
- •39. Готовність до педагогічної діяльності.
- •40. Педагогічний менеджмент як сучасна теорія управління освітою.
- •41. Загальна характеристика принципів і функцій педагогічного менеджменту.
- •42. Сутність професійної діяльності та само менеджменту керівника внз як менеджера освіти.
- •43. Виховна робота зі студентами внз.
- •44. Моральне виховання студентів.
- •45. Правове виховання студентів.
- •46. Екологічне виховання студентської молоді.
- •47. Позааудиторна робота студентів. Робота куратора академгрупи.
- •48. Розумове виховання студентів.
- •49. Фізичне виховання студентів.
- •50. Компетентнісний підхід в освіті.
27. Функції контролю та основні форми та види педагогічного контролю. Оцінка та відмітка.
Педагогічний контроль виконує наступні функції:
- навчальну (освітню) - поглиблення, розширення, удосконалення та систематизація знань, вмінь та навичок студентів, забезпеченя зворотнього зв'язку у навчанні;
- діагностично – коригуючу - визначення рівня знань, вмінь і навичок, а також типових помилок, прогалин та утруднень у навчанні, причин неуспішності та забезпечення заходів по їх усуненню;
- оцінювальну - з'ясування стану знань, умінь і навичок як окремих студ так і академгрупи в цілому;
- стимулюючу - схвалення досягнутих студентами успіхів та формування позитивної мотивації до навчання, систематичної навч-пізн діяльності, розвитку почуття відповідальності за її результативність;
- розвивальну - за умов систематичного, пед доцільного контролю розвиваються пам'ять, увага, мислення, усне та письмове мовлення, здібності, пізн інтереси, активність та самостійність студентів;
- виховну - формування дисциплінованості, організованості, вмінь самодисципліни, позитивного ставлення до навчання, формування потреби в постійній самоосвіті та самовдосконаленні;
- прогностично-методичну, яка стосується як викладача (який отримує досить точну інформацію щодо ефективності своєї діяльності), так і студентів, оскільки вибір оптимальної методики викладання, вдосконалення методів навчання, може суттєво вплинути на кінцевий результат - якість професійної підготовки випускника ВНЗ.
Види контролю за часом навчання: Попередній контроль, Поточний, Тематичний (поетапний), Періодичний, Підсумковий (за семестр, рік, за весь період навчання у ВНЗ)
Форми контролю:
Усне опитування допомагає контролювати не лише знання, а й вербальні вміння, сприяє виправленню мовних помилок.
Письмовий контроль можна здійснювати у вигляді диктантів, відповідей на запитання, розв'язання задач, виконання вправ, тестових завдань, лаб робіт, граф робіт, написання рефератів, доповідей тощо.
Комбіноване (ущільнене) опитування, за якого викладач одночасно запрошує до відповіді декількох студентів, один з яких відповідає усно, один - два готуються до відповіді біля дошки, інші - виконують індивідуальні письмові завдання на місцях.
Програмований контроль здійснюється за допомогою перфокарт, посібників з друкованою основою, комп'ютерних програм.
Практичний контроль - контроль, за якого виявляються вміння і навички студентів, набуті під час пр діяльності (проведення дослідів, лаб експериментів, проходження різних видів виробничої практики).
Тестовий контроль передбачає однакові вимоги до усіх студентів, допомагає уникати надмірних хвилювань, надає можливості ефективніше використовувати час, стимулює студентів до самоконтролю.
Дидактичний (педагогічний) тест - система завдань специфічної форми, певного змісту, що дозволяє якісно оцінити і виміряти рівень знань, умінь і навичок студентів. Тест має містити достатню кількість тестових завдань.
Колоквіум - "мікро-залік" (опитування за однією чи декількома найбільш важливими темами, розділами навчального предмету), Семестровий контроль проводиться у формі заліку або семестрового іспиту з конкретної навчальної дисципліни. Семестровий залік. Семестровий іспит. Контроль залишкових знань (КЗЗ) проводять щонайменше через 3-4 місяці після завершення вивчення студентами конкретної навчальної дисципліни шляхом порівняння результатів залишкових знань із оцінкою при семестровому контролі складання іспиту. Складання державних іспитів та захист дипломних робіт (проектів) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю принаймні половини її складу та обов'язкової присутності Голови комісії.
Оцінка — спосіб і результат встановлення факту відповідності чи невідповідності знань, умінь, навичок, засвоєних студентом, цілям та завданням навчання. Оцінка також передбачає з'ясування причин, що заважали засвоєнню, та засобів організації навчальної діяльності для усунення помилок.
Відмітка є числовим аналогом оцінки і має кілька рангових значень. У ВНЗ прийнята словесна форма відміток:
- "відмінно" — ставиться за повне та міцне знання матеріалу в заданому обсязі;
- "добре" — ставиться за міцне знання предмета, допускаються незначні помилки;
- "задовільно" — ставиться за знання предмета з помітними помилками, вадами засвоєння, але такими, що не перешкоджають подальшому навчанню;
- "незадовільно" — за незнання предмета, велику кількість помилок у мовленні чи у тексті письмової роботи.
Недоліками такої системи є, по-перше, суб'єктивізм в оцінці, по-друге, слабка диференційованість шкали.
