- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні основи проектування машин
- •1.1. Проблеми створення машин і обладнання
- •1.2. Основні вимоги до машин
- •1.3 Машина як система
- •1.4. Процедурна модель проектування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Загальні питання створення машин.
- •2.1. Жорсткість. Критерії жорсткості
- •2.2. Конструктивні способи підвищення жорсткості
- •2.3. Зменшення маси та металомісткості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Проектування зварних конструкцій
- •3.1. Види зварювання
- •3.2 Види зварних з’єднань
- •3.3. Розрахунок зварних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Проектування та розрахунок елементів машин
- •4.1. Розрахунок деталей машин на міцність
- •4.2. Розрахунок на опір втомленості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Проектування опор валів і вісей
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Матеріали деталей підшипників
- •5.3. Рекомендації по вибору підшипників
- •5. 4. Критерії роботоздатності підшипників. Підбір підшипників кочення за динамічною і статичною вантажепідйомністю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Приводи машин
- •6.1 . Умови роботи і вимоги до приводів
- •6.2 Методика вибору оптимальних параметрів приводу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Виготовлення основних елементів машин. Технологічність конструкцій та деталей машин і механізмів.
- •7.1 Технологічність конструкції машин
- •7.1. Технологічність конструкції деталей машин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Проектування технологічних процесів складання вузлів машин
- •9.1. Основні поняття термінології процесу складання
- •9.2. Вихідні дані, потрібні для розробки технологічних процесів складання. Послідовність проектування процесу збирання
- •9. 4. Організаційні форми складання
- •9.5. Характеристика методів складання
- •9.6. Створення технологічних процесів складання
- •9.7. Критерії оцінки запроектованих технологічних процесів складання
- •9.8. Забезпечення технологічності виробу за умови різних схем його збирання
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10 Технологія виготовлення машин.
- •10.1. Вимоги до конструктивного оформлення деталей і вузлів
- •10.1.1. Вимоги до заготівельних процесів
- •10.2.. Загальні вимоги, що ставляться технологією механічної обробки, до конструкції елементів машини
- •10.3. Технологічні вимоги до поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •10.3. Технологічні процеси виготовлення типових деталей
- •10.4. Технологія виготовлення деталей типу круглих стержнів
- •10.4.1. Класифікація валів і методи виробництва заготовок
- •10.4.2. Характеристика способів зовнішнього шліфування вала
- •10.4.3. Особливості технологічних завдань під час виготовлення важких валів
- •10.4.4. Технологія виробництва гладких валів і виробів з центральними отворами
- •Питання для самоконтролю
- •10.5.Обробка корпусних деталей
- •10.5.1.. Матеріали й види заготовок
- •10.5.2.. Вибір і обробка базових поверхонь
- •10.5.3. Технологічний процес обробки корпусних деталей
- •10.5.4. Обробка площин корпусних деталей
- •10.5.5.. Технологічне обладнання для обробки базових і основних отворів
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.3. Обробка концентричних деталей типу втулок
- •4.3.1. Різновид концентричних деталей типу порожнистих циліндрів та види заготовок
- •4.3.2. Технологічні завдання під час обробки втулок
- •4.3.3. Вплив похибки на допуски лінійних розмірів концентричних деталей
- •4.3.4. Технологічні схеми обробки втулок з урахуванням виду заготовки
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.4. Основні напрямки подальшого розвитку технологічних методів машинобудівного виробництва
- •4.4.1. Розробка й впровадження високоефективної та маловідходної технології отримання заготовок
- •4.4.2. Розвиток і удосконалення процесів механічної обробки та складання виробів
- •4.4.3. Автоматизація розробки технологічних процесів з використанням еом
- •4.4.4. Взаємозв’язок конструкції машини з технологічними аспектами її виробництва
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10. Стандарти на оформлення документації
- •10.1 . Єдина система конструкторської документації
- •10.1.1. Позначення параметрів шорсткості за госТом 2. 309-73 та з урахуванням змін № 3 до госТу 2.309–73 від 2005-07-01
- •10.2. Відхилення та допуски розташування поверхонь
- •10.3. Сумарні допуски форми та розміщення поверхні
- •10.4. Позначення на кресленнях відхилень форми і розташу-
- •10.5 Позначення матеріалів
- •10.6. Позначення покриття та термообробки
- •3) Поверхнi, якi пiддаються покриттю або термообробцi, обводять потовщеною штрих пунктирною лiнiєю на вiдстанi 0,8-1мм вiд контуру.
- •Література
6.2 Методика вибору оптимальних параметрів приводу
Сучасними джерелами руху для більшості машин і механізмів є електричні і теплові двигуни. Але при всіх своїх перевагах одним із головних недоліків є порівняно велика швидкохідність, яка обумовлена законами термодинаміки і електромагнетизму. Високі швидкості часто є шкідливими для машин і механізмів, через те, що навантажують їхні деталі значними силами інерції. Тому виникає потреба в деякому зменшені швидкостей виконавчих механізмів. Наряду з цим часто виникає потреба у підвищені моментів, які створює двигун. Для досягнення цього використовують механічні передачі, особливо зубчасті редуктори. Вихідними параметрами для проектування приводу є частота обертання та обертовий момент на вихідному (тихохідному) валі. Вони повинні забезпечити характеристики того механізму, який буде приводитись двигуном через передачі, які проектуються.
Якщо відомі вихідні параметри приводу (потужність, частота обертання и обертовий момент) потрібно вияснити, який двигун є потрібним для обертання такого приводу.
Починати розрахунок потрібно з потрібної потужності двигуна.
У редукторі, як й в іншому механізмі, частина потужності втрачається у відповідності з втратами на тертя, які враховуються коефіцієнтом корисної дії (ККД) - η. Потужність двигуна Рдв повинна бути вищою ніж потужність на виході з приводу на величину ККД: Рдв=Рвих /ηприв.
За умови послідовного з’єднання механізмів у приводі ККД приводу визначається як добуток ККД окремих передач, що входять до його складу. ККД редуктора – добуток ККД його ступенів.
Для двигуна обраного типорозміру за його потужністю та частотою обертання розраховують обертовий момент на його валу:
або
(6.1)
Де
- частота
обертання та кутова швидкість валу
двигуна.
Кінематичні характеристики привода визначаються в ході кінематичного розрахунку, починати який слід із визначення передаточного числа
Кинематический расчёт привода начинается с вычисления его общего передаточного отношения uприв = nдв /nвых.
Тип передаточного механизма выбирается исходя из общего передаточного отношения.
Редуктор
черв’ячний
Редуктор циліндричний
одноступінчастий
Редуктор
конічний
На базі досвіду проектування, конструювання , експлуатації та ремонту машин вироблено перелік рекомендацій щодо діапазонів вибору передаточних відношень різних типів передач.
Таблиця 6.1
Тип передач |
Передаточні відношення |
Зубчаста циліндрична |
2,5…5,0 (6,3) |
Конічна |
1…4 (6,3) |
Черв’ячна |
16…50 (80) |
Пасова |
2,0…4,0 (8) |
Ланцюгова |
1,5…5,0 (8) |
Розрахунок кінематичних і силових характеристик привода проводять за формулами, відомими з курсу вивчення дисципліни «Деталі машин». Наведемо деякі основні залежності.
Кутова
швидкість валу:
,
с-1.
Кутова
швидкість на тихохідному валі:
.
Частота
обертання на тихохідному валі:
.
Обертовий
момент на тихохідному валі:
.
Потужність
на тихохідному валі:
