Запитання для самостійного контролю

1. Наведіть поняття термінології технологічного процесу складання

2. У чому полягає технологічність конструкції виробу при здійсненні його збирання?

3. Які потрібні вихідні дані для проектування технології складання виробу?

4. Дайте характеристику стаціонарної та рухомої форм організації складання?

5. Які види й переваги притаманні поточному складанню виробів?

6. У чому сутність методів складання, що застосовуються в машинобудуванні?

7. Назвіть принцип побудови технологічних процесів збирання виробів

8. Перелічіть особливості проектування автоматичного складання

9. Які використовують критерії для оцінки ефективності технологічних схем складання?

10. Які шляхи підвищення технологічності виробів Ви знаєте?

11. Розкрийте зміст поняття «база». Дайте визначення понять «конструкторська база», «вимірювальна база».

12. Дайте визначення понять «установочна база», «складальна база».

13. Основні способи фіксації деталей у виробах.

Тема 10 Технологія виготовлення машин.

10.1. Вимоги до конструктивного оформлення деталей і вузлів

Конструкція машини характеризується її призначенням і умовами експлуатації, а досконалість визначається економічністю і відповідністю сучасному рівню техніки. Разом з тим при конструктивному оформленні виробу та її елементів повинні бути враховані технологічні вимоги виробництва. Ці вимоги обумовлюють можливість застосування високопродуктивних технологічних методів і процесів, що пристосовуються до заданого кількісного випуску машин та умов виробництва.

Ступінь відповідності конструкції машин цим вимогам і визначає її технологічність. Оцінку технологічності запропонованої конструкції машини в порівнянні з іншою можна виконувати, зіставляючи їх трудомісткість, собівартість та металоємкість. Як додаткова оцінка може служити ступінь уніфікації елементів машини, ступінь їх взаємозамінності, кількість марок застосованих матеріалів, вага виробів, а також рівень конструктивної спадкоємності оригінальних деталей та вузлів. Технологічність однієї й тієї ж машини буде різною для різних типів виробництва. Виріб, технологічний у одиночному виробництві, може бути малотехнологічним у масовому і повністю нетехнологічним в автоматизованому виробництв

Можливість та доцільність використання тих чи інших технологічних методів визначається в ряді випадків конструкцією деталей машин, особливо високопродуктивних. Таким чином, технологія виробництва ставить ряд вимог до їх конструктивного оформлення. Додержання цих вимог виключає або, принаймні, зменшує виробничі труднощі, скорочує тривалість циклу виробництва, підвищує продуктивність праці й знижує собівартість деталей. Ці вимоги диктуються технологіями виробництва заготовок і їх наступною обробкою.

Конструювання є творчим процесом, тому дати загальні для всіх випадків підходи проектування деталей, що відповідають вимогам технології виробництва, не можливо. Тим більше, що конструкція елемента диктується його службовим призначенням. Загальні напрямки вирішення даного завдання можна сформулювати наступним чином.

Конфігурація деталі повинна являти собою поєднання простих геометричних форм, що обумовлюють можливість застосування високопродуктивних методів виробництва, і передбачати надійну базу для установлення заготовки в процесі її обробки. При її відсутності повинні бути передбачені спеціальні елементи (приливи, отвори) для базування та закріплення заготовки, які при необхідності після обробки можуть бути вилучені.

Задані точність і якість поверхонь деталей повинні бути строго обґрунтовані їх призначенням. Слід зазначити, що необґрунтоване підвищення вимоги до вказаних показників змушують вводити в технологічний процес додаткові операції, подовжувати цикл обробки, збільшувати трудомісткість процесу обробки, що підвищує собівартість деталі. Широке використання стандартизації та уніфікації деталей обумовлює зменшення трудомісткості процесів виробництва і зниження собівартості за рахунок збільшення серійності випуску та уніфікації верстатних налагоджень.