- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні основи проектування машин
- •1.1. Проблеми створення машин і обладнання
- •1.2. Основні вимоги до машин
- •1.3 Машина як система
- •1.4. Процедурна модель проектування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Загальні питання створення машин.
- •2.1. Жорсткість. Критерії жорсткості
- •2.2. Конструктивні способи підвищення жорсткості
- •2.3. Зменшення маси та металомісткості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Проектування зварних конструкцій
- •3.1. Види зварювання
- •3.2 Види зварних з’єднань
- •3.3. Розрахунок зварних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Проектування та розрахунок елементів машин
- •4.1. Розрахунок деталей машин на міцність
- •4.2. Розрахунок на опір втомленості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Проектування опор валів і вісей
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Матеріали деталей підшипників
- •5.3. Рекомендації по вибору підшипників
- •5. 4. Критерії роботоздатності підшипників. Підбір підшипників кочення за динамічною і статичною вантажепідйомністю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Приводи машин
- •6.1 . Умови роботи і вимоги до приводів
- •6.2 Методика вибору оптимальних параметрів приводу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Виготовлення основних елементів машин. Технологічність конструкцій та деталей машин і механізмів.
- •7.1 Технологічність конструкції машин
- •7.1. Технологічність конструкції деталей машин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Проектування технологічних процесів складання вузлів машин
- •9.1. Основні поняття термінології процесу складання
- •9.2. Вихідні дані, потрібні для розробки технологічних процесів складання. Послідовність проектування процесу збирання
- •9. 4. Організаційні форми складання
- •9.5. Характеристика методів складання
- •9.6. Створення технологічних процесів складання
- •9.7. Критерії оцінки запроектованих технологічних процесів складання
- •9.8. Забезпечення технологічності виробу за умови різних схем його збирання
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10 Технологія виготовлення машин.
- •10.1. Вимоги до конструктивного оформлення деталей і вузлів
- •10.1.1. Вимоги до заготівельних процесів
- •10.2.. Загальні вимоги, що ставляться технологією механічної обробки, до конструкції елементів машини
- •10.3. Технологічні вимоги до поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •10.3. Технологічні процеси виготовлення типових деталей
- •10.4. Технологія виготовлення деталей типу круглих стержнів
- •10.4.1. Класифікація валів і методи виробництва заготовок
- •10.4.2. Характеристика способів зовнішнього шліфування вала
- •10.4.3. Особливості технологічних завдань під час виготовлення важких валів
- •10.4.4. Технологія виробництва гладких валів і виробів з центральними отворами
- •Питання для самоконтролю
- •10.5.Обробка корпусних деталей
- •10.5.1.. Матеріали й види заготовок
- •10.5.2.. Вибір і обробка базових поверхонь
- •10.5.3. Технологічний процес обробки корпусних деталей
- •10.5.4. Обробка площин корпусних деталей
- •10.5.5.. Технологічне обладнання для обробки базових і основних отворів
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.3. Обробка концентричних деталей типу втулок
- •4.3.1. Різновид концентричних деталей типу порожнистих циліндрів та види заготовок
- •4.3.2. Технологічні завдання під час обробки втулок
- •4.3.3. Вплив похибки на допуски лінійних розмірів концентричних деталей
- •4.3.4. Технологічні схеми обробки втулок з урахуванням виду заготовки
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.4. Основні напрямки подальшого розвитку технологічних методів машинобудівного виробництва
- •4.4.1. Розробка й впровадження високоефективної та маловідходної технології отримання заготовок
- •4.4.2. Розвиток і удосконалення процесів механічної обробки та складання виробів
- •4.4.3. Автоматизація розробки технологічних процесів з використанням еом
- •4.4.4. Взаємозв’язок конструкції машини з технологічними аспектами її виробництва
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10. Стандарти на оформлення документації
- •10.1 . Єдина система конструкторської документації
- •10.1.1. Позначення параметрів шорсткості за госТом 2. 309-73 та з урахуванням змін № 3 до госТу 2.309–73 від 2005-07-01
- •10.2. Відхилення та допуски розташування поверхонь
- •10.3. Сумарні допуски форми та розміщення поверхні
- •10.4. Позначення на кресленнях відхилень форми і розташу-
- •10.5 Позначення матеріалів
- •10.6. Позначення покриття та термообробки
- •3) Поверхнi, якi пiддаються покриттю або термообробцi, обводять потовщеною штрих пунктирною лiнiєю на вiдстанi 0,8-1мм вiд контуру.
- •Література
3.2 Види зварних з’єднань
Залежно від взаємного розміщення зварних елементів розрізняють такі види зварних з’єднань: стикові (рис. 3.1); напусткові (рис.3.2, а); таврові (рис.3.2, б) та кутові (рис. 3.2, в). Стикові з’єднання мають міцність, досить близьку до міцності основного металу, і застосовуються у відповідальних конструкціях.
Рис. 3.1. Стикові з’єднання та їх кромки при товщині:
а –
=
8 мм; б –
=16
мм; в –
=12÷40
мм; г –
=30
мм;
ґ
–
=40
мм.
Рис.3.2. Напусткові (а), таврові (б) та кутові (в) зварні з’єднання
Рис.3.3. Форми кутових швів: а – нормальний; б – увігнутий; в – опуклий.
3.3 Шляхи підвищення міцності зварних зєднань. Міцність зварних зєднань підвищують конструктивним (раціональне розташування швів відносно зовнішніх зусиль, доцільна форма швів) і технологічними прийомами (захист шва від шкідливих впливів термічної обробки, пластична обробка шва). Конструктивні прийоми підвищення міцності швів подано на рис. 3.4.
Рис. 3.4 Зміцнення зварних конструкцій
Позиції 1-3 відображують спосіб підсилення зварного зєднання за рахунок збільшення діаметра кільцевого шва. Позиції 6, 7, 8, 9 відображують варіанти розвантаження зварних швів за рахунок перенесення навантажень на ділянки основного матеріалу. Позиції 24 та 25 ілюструють не бажане та рекомендоване розташування приварених ребер жорсткості конструкцій. Ребра жорсткості, які працюють на стиск (25 поз.) забезпечують достатню міцність конструкції на відміну ребер, що працюють на розтяг.
Листи, накладки, косинки, які характеризуються малою товщиною та порівняно великою довжиною, рекомендується додатково укріплювати точковим зварюванням (поз. 30), що унеможливлює відшаруваня листів під час деформування системи.
Потрібно запобігати:
-розташуваню зварних швів у зонах високих напружень;
- розташуваню зварних швів на ділянках, які містять концентратори напружень.
Рекомендовано:
- за умови неможливого виведення швів за межі ділянки, що містить концентратор напружень, шов рекомендовано виконувати увігнутим із глибоким проплавленням короткою дугою;
- профіль шва по можливості повинен бути симетричним відносно лінії дії зовнішніх сил;
- у таврових з’єднаннях застосовувати двосторонні шви;
- напусткові з’єднання, по можливості, заміняти стиковими.
3.3. Розрахунок зварних з’єднань
Критерієм роботоздатності зварних з’єднань є міцність, а загальною засадою проектування їх є умова рівноміцності шва і з’єднуваних деталей. За цією умовою залежно від розмірів та взаємного розміщення зварних елементів приймають розміри швів даного з’єднання.
Оскільки на практиці найчастіше розміри зварних швів та їхні типи визначаються залежно від форми та конструкції з’єднуваних деталей, то розрахунок цих з’єднань в основному виконують як перевірковий. Викладаючи методи розрахунку зварних з’єднань, зроблено припущення, що якість виконання швів задовольняє відповідні технічні норми
Розрахунок стикових з’єднань. Перевірковий розрахунок міцності зварних з’єднань на розтяг:
;
(3.1)
на стиск:
;
де
- зовнішня розтягуючи (стискаюча) сила;
-
параметри зварного шва;
- розрахункове та допустиме напруження
матеріалу зварного шва.
Розрахунок напусткових з’єднань.
Умови міцності:
фланґових швів :
;
(3.2)
лобових:
;
(3.3)
комбінованих:
;
(3.4)
де
– розрахункове напруження зрізу у
зварному шві; F
– сила, яка навантажує з’єднання; а
– катет кутового шва; lф,
b
–
довжина флангового і лобового швів;
–
допустиме напруження зрізу.
