- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні основи проектування машин
- •1.1. Проблеми створення машин і обладнання
- •1.2. Основні вимоги до машин
- •1.3 Машина як система
- •1.4. Процедурна модель проектування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Загальні питання створення машин.
- •2.1. Жорсткість. Критерії жорсткості
- •2.2. Конструктивні способи підвищення жорсткості
- •2.3. Зменшення маси та металомісткості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Проектування зварних конструкцій
- •3.1. Види зварювання
- •3.2 Види зварних з’єднань
- •3.3. Розрахунок зварних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Проектування та розрахунок елементів машин
- •4.1. Розрахунок деталей машин на міцність
- •4.2. Розрахунок на опір втомленості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Проектування опор валів і вісей
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Матеріали деталей підшипників
- •5.3. Рекомендації по вибору підшипників
- •5. 4. Критерії роботоздатності підшипників. Підбір підшипників кочення за динамічною і статичною вантажепідйомністю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Приводи машин
- •6.1 . Умови роботи і вимоги до приводів
- •6.2 Методика вибору оптимальних параметрів приводу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Виготовлення основних елементів машин. Технологічність конструкцій та деталей машин і механізмів.
- •7.1 Технологічність конструкції машин
- •7.1. Технологічність конструкції деталей машин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Проектування технологічних процесів складання вузлів машин
- •9.1. Основні поняття термінології процесу складання
- •9.2. Вихідні дані, потрібні для розробки технологічних процесів складання. Послідовність проектування процесу збирання
- •9. 4. Організаційні форми складання
- •9.5. Характеристика методів складання
- •9.6. Створення технологічних процесів складання
- •9.7. Критерії оцінки запроектованих технологічних процесів складання
- •9.8. Забезпечення технологічності виробу за умови різних схем його збирання
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10 Технологія виготовлення машин.
- •10.1. Вимоги до конструктивного оформлення деталей і вузлів
- •10.1.1. Вимоги до заготівельних процесів
- •10.2.. Загальні вимоги, що ставляться технологією механічної обробки, до конструкції елементів машини
- •10.3. Технологічні вимоги до поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •10.3. Технологічні процеси виготовлення типових деталей
- •10.4. Технологія виготовлення деталей типу круглих стержнів
- •10.4.1. Класифікація валів і методи виробництва заготовок
- •10.4.2. Характеристика способів зовнішнього шліфування вала
- •10.4.3. Особливості технологічних завдань під час виготовлення важких валів
- •10.4.4. Технологія виробництва гладких валів і виробів з центральними отворами
- •Питання для самоконтролю
- •10.5.Обробка корпусних деталей
- •10.5.1.. Матеріали й види заготовок
- •10.5.2.. Вибір і обробка базових поверхонь
- •10.5.3. Технологічний процес обробки корпусних деталей
- •10.5.4. Обробка площин корпусних деталей
- •10.5.5.. Технологічне обладнання для обробки базових і основних отворів
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.3. Обробка концентричних деталей типу втулок
- •4.3.1. Різновид концентричних деталей типу порожнистих циліндрів та види заготовок
- •4.3.2. Технологічні завдання під час обробки втулок
- •4.3.3. Вплив похибки на допуски лінійних розмірів концентричних деталей
- •4.3.4. Технологічні схеми обробки втулок з урахуванням виду заготовки
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.4. Основні напрямки подальшого розвитку технологічних методів машинобудівного виробництва
- •4.4.1. Розробка й впровадження високоефективної та маловідходної технології отримання заготовок
- •4.4.2. Розвиток і удосконалення процесів механічної обробки та складання виробів
- •4.4.3. Автоматизація розробки технологічних процесів з використанням еом
- •4.4.4. Взаємозв’язок конструкції машини з технологічними аспектами її виробництва
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10. Стандарти на оформлення документації
- •10.1 . Єдина система конструкторської документації
- •10.1.1. Позначення параметрів шорсткості за госТом 2. 309-73 та з урахуванням змін № 3 до госТу 2.309–73 від 2005-07-01
- •10.2. Відхилення та допуски розташування поверхонь
- •10.3. Сумарні допуски форми та розміщення поверхні
- •10.4. Позначення на кресленнях відхилень форми і розташу-
- •10.5 Позначення матеріалів
- •10.6. Позначення покриття та термообробки
- •3) Поверхнi, якi пiддаються покриттю або термообробцi, обводять потовщеною штрих пунктирною лiнiєю на вiдстанi 0,8-1мм вiд контуру.
- •Література
10.4. Позначення на кресленнях відхилень форми і розташу-
вання поверхонь
З метою встановлення єдності в розумінні вимог на кресленнях до відхилень форми й розташування поверхонь і осей розроблено умовні символічні позначення відхилень, які передбачені в ГОСТі 24642-87. Допустимі відхилення форми вказуються на кресленні поряд із відповідним символічним позначенням. Символічні позначення і допустимі величини відхилень форми й розташування поміщають у прямокутних рамках, які з’єднуються виносною лінією зі стрілкою з контурною лінією поверхні чи розмірною лінією параметра, або з віссю симетрії. Прямокутні рамки діляться на дві або три частини: у першій показується символічне позначення відхилення, в другій – величина граничного відхилення. Третя частина рамки вводиться тоді, коли потрібне літерне позначення базової або іншої поверхні, до якої належить відхилення або яке-небудь іще необхідне позначення. Залежний допуск позначається літерою М і проставляється в кутку в прямокутній рамці поряд із величиною допустимого відхилення. Допуски співвісності, симетричності, перетину осей і позиційні можна задавати на кресленнях в радіусному або діаметральному вираженнях. Різниця між допусками в діаметральному і радіусному вираженнях забезпечується зазначенням додаткового знаку перед числовим значенням (табл. 10.2). Перевага віддається діаметральному вираженню.
Для вказівки бази граничного відхилення або іншого елемента, зяким пов’язаний допуск, вводиться третя клітина. У тому випадку, якщо жодна з поверхонь не є базовою, від рамки проводяться два покажчика, що закінчуються стрілками. Якщо одна з поверхонь є
базою, то покажчик закінчується біля вершини темного рівнобедреного трикутника, протилежна сторона якого примикає до поверхні.
Таблиця 10.2
Допуски співвісності, симетричності, перетину осей і позиційні
в радіусному або діаметральному вираженнях
10.5 Позначення матеріалів
Позначення матерiала мiстить вид матерiалу, його марку, стандарт, що регламентує властивостi цього матерiалу згiдно з ГОСТ 2.109-73.
Нижче наведенi найбiльш поширенi види матерiалiв, їхнi марки та приклади позначення.
Чавуни подiляють на сiрi, ковкi, високомiцнi тощо. Найбiльш поширеними є виливки з сiрого чавуна марок 10, 15, 18, 20, 25, 30, 35 (ГОСТ 1412-85). Чим бiльше число, тим мiцнiший чавун на розтягнення та згинання.
Приклади: СЧ25 ГОСТ 1412-85. КЧ30-6 ГОСТ 1215-79 (ковкий чавун).
КЧ60-3П ГОСТ 1215-79 (перлiтовий ковкий чавун).
Перше число означає граничне напруження (у кiлограмах на квадратний мiлiметр), друге – вiдносне подовження (у вiдсотках).
Сталь за хiмiчним складом подiляють на вуглецеву та леговану, а за призначенням – на конструкцiйну звичайної якостi та якiсну, iнструментальну та спецiальну.
Приклади:Ст3пс ДСТУ 2651-943 (сталь групи А, марка 3, напiвспокiйна).
БСт5кп3 ДСТУ 2651-94 (сталь групи Б, марка 5, кипляча, категорiя 3)
Сталь45кп3 ГОСТ 1050-88 (сталь якiсна конструкцiйна для валiв, шестерен та iнших важливих детелей)
Ст.3 ДСТУ 2651-94 (сталь для проката, гайок, болтiв, шайб).
Ст.5 ДСТУ 2651-94 (сталь для деталей, що витримують велике навантаження: заклепки, шпонки тощо)
Сталь25Л-II ГОСТ 977-88 (сталь ливарна).
Алюмiнiєвi сплави, призначенi для литва:
Приклади: АК9 ГОСТ 4784-74 (для кування). Д16 ГОСТ 4784-74 (дюралюмiнiй).
Бронза – це сплав мiдi, олова, та iнших металiв. У позначеннi бронзи змiст лiтер такий: О – олово, Ц – цинк, С – свинець, Н – нiкель, Ф – фосфор, А - алюмiнiй, Ж – залiзо, Мц – марганець. Цифри показують середнiй вмiст елемента у вiдсотках.
Приклад: БрОЦСН 3–7–5-1 ГОСТ 613-719. Бронзи широко застосовують вiд арматури до антифрiкцiйних деталей та пружин.
Для деталей, що виготовляються iз сортового матерiалу визначеного профiлю, наводять данi про сортамент у чисельнику та матерiал у знаменнику за типом: Шестигранник
(чисельник – позначення розмiрiв прутка: h10 – поле допуска, 8 – дiаметр профiля; знаменник –данi про матерiал прутка). Полоса Круг (сталь Ст3 кругла дiаметром 50мм).
Швелер (швелер N20 з нахилом внутрiшнiх граней полок iз сталi)
Приклади позначення iнших матерiалiв: Б88 ГОСТ 1328-74 (бабiт – сплав олова i свинцю з мiддю, число показує вiдсотковий вмiст олова);
Пластина I лист МС-М-3х200х250 ГОСТ 7338-90 (пластина гумова м’яка);
Гетинакс VI 12,0 ГОСТ 2718-74 (гетинакс електротехнiчний; товщина листа – 12,0).
