6.3. Організація робочих місць

Важливим елементом організації праці на підприємстві є організація робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної і високоякіс­ної праці при якомога менших фізичних зусиллях і мінімаль­ному нервовому напруженні працівника.

Робоче місце — це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Робоче місце як місце зайнятості люди­ни визначає умови праці (нормальні, важкі, шкідливі), ре­жими праці й відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний та ін.).

Залежно від специфіки виробництва робочі місця можна класифікувати за різними ознаками:

- за професіями (наприклад, робоче місце інженера-конструктора);

- за кількістю виконавців (індивідуальні або колективні);

- за мірою спеціалізації (спеціалізовані або універсальні);

- за рівнем механізації (робочі місця ручної роботи, ме­ханізовані, автоматизовані, апаратні);

- за кількістю обладнання, що обслуговується (одноверстатні, багатоверстатні);

- за специфікою умов праці (стаціонарні і рухомі, підземні і висотні, робочі місця із шкідливими або небезпечними умовами праці та ін.)

Організація робочих місць — це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочі місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносяться: основне технологічне і допоміжне обладнання; організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і сигналізації, робочі меблі, тара тощо); технологічна оснастка (робочі та вимірювальні інструменти, запасні час­тини тощо); робоча документація; засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сиро­вини та ін.

Комплексне оснащення робочого місця є необхідною пе­редумовою ефективної організації процесу праці. Однак іншою важливою умовою є раціональне просторове розміщення за­собів оснащення на робочому місці так, щоб забезпечити зручність їх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань працівника, зручну робочу позу, хороший огляд робочої зони, безпеку праці, економію вироб­ничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями, з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в ході планування робочих місць, яке ми корот­ко визначаємо як найраціональніше просторове розміщення матеріальних елементів виробництва, що складають оснащення робочого місця, та самого працівника.

Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить також від якості його обслуговування. Обслугову­вання робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (на­ладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське об­слуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями; підготовча, інформаційна, виробнича, інструмен­тальна, налагоджувальна, енергетична, контрольна тощо. Про­грес у системах обслуговування робочих місць полягає в переході від чергового обслуговування, тобто обслуговуван­ня за викликом з місця зупинки виробництва, до науково обґрунтованого стандартного планово-упереджувального об­слуговування.

Пошук ефективних рішень в організації робочих місць І систем їх обслуговування полегшується використанням розроблених вченими і перевірених практикою типових проектів організації праці для масових професій робітників, технічних виконавців і спеціалістів. Як правило, типовий проект концентрує передовий досвід організації робочих місць, відображаючи всі складові цього процесу (оснащення, планування, обслуговування, атестація). Однак застосовуючи типові проекти, слід враховувати специфіку конкретного виробництва та індивідуальні характеристики працівника.

Для комплексної оцінки якості організації робочих місць, для пошуку і приведення в дію резервів підвищення ефектив­ності праці, використовується механізм атестації і раціона­лізації робочих місць. В ході атестації комплексно оціню­ються технічний і організаційний стан робочих місць, умови праці й техніка безпеки, розглядаються можливості зростан­ня фондовіддачі, використання кваліфікаційного потенціалу працівників. Атестація дозволяє виявити відхилення від нор­мативних вимог або від конкретних потреб виробничого про­цесу чи виконавця і вдосконалити організацію робочого місця. В результаті атестації по кожному робочому місцю прий­мається одне з наступних рішень: продовжувати експлуата­цію без змін; дозавантажити; раціоналізувати; ліквідувати.

Основним недоліком заходів з раціоналізації робочих місць, що регулярно проводилися в радянський час, був їх формальний характер. Слід враховувати, що в нових умовах немає зайвих коштів для формальних заходів. Основною метою атестації і раціоналізації робочих місць, як і всіх заходів з їх організації, має бути підвищення ефективності праці та до­тримання вимог щодо охорони і безпеки праці.