- •Київ нухт 2012
- •Тема 1. Товарознавство як наукова дисципліна
- •1.1. Сутність товарознавства, основні його термінологічні поняття
- •1.2. Вимоги ринку праці до товарознавця
- •1.3. Зв’язок товарознавства з іншими науками
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Споживна вартість – предмет товарознавства
- •2.1. Споживна вартість та споживні властивості товару
- •2.3. Кількісна характеристика та фізичні властивості товарів
- •2.2. Корисність продовольчих товарів
- •Питання для самоконтролю
- •Розв'язок задач задача
- •Тема 3. Якість товарів та методи її оцінки
- •3.1. Якість продукції та показники, що її визначають
- •3.2. Стандартизація та сертифікація продукції
- •3.3. Градація якості товарів
- •3.4. Методи оцінки якості товарів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Конкурентоспроможність товару
- •4.1. Основні характеристики конкурентоспроможності продукції
- •4.2. Методики аналізу конкурентоспроможності товару
- •Методи оцінки конкурентоспроможності товару
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Асортимент, класифікація та кодування товарів
- •5.1. Сутність понять «товарний асортимент» і «товарна номенклатура»
- •5.2. Основні види класифікації товарів
- •5.3. Штрихове кодування інформації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Основи зберігання товарів
- •6.1. Умови зберігання товарів
- •6.2. Тара і пакувальні матеріали
- •6.3. Товарні втрати
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Види і засоби інформації про товар
- •7.1. Інформація про товар та вимоги до неї
- •7.2. Види інформації про товар
- •7.2.1. Товарні знаки
- •7.2.2. Знаки відповідності
- •7.2.3. Компонентні знаки
- •7.2.4. Інші види інформаційних знаків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Фальсифікація товарів
- •8.1. Сутність та види фальсифікації
- •8.2. Способи захисту продукції від фальсифікації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Ідентифікація товарів
- •9.1. Сутність ідентифікації товарів та її місце у процесів оцінки їх відповідності
- •9.2. Критерії і показники ідентифікації товарів.
- •9.3. Методи ідентифікації товарів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Експертиза товару
- •10.1. Сутність експертизи товарів
- •10.2. Види експертиз.
- •10.3. Етапи експертиз
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури основної:
- •Додаткової:
7.2.2. Знаки відповідності
Знак відповідності – це захищений законодавством знак, що використовується відповідно до правил системи сертифікації і показує, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що дана продукція, процес або послуга відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.
Існує два види знаків відповідності:
національний – означає, що даний товар/послуга відповідає вимогам національних стандартів або інших нормативних документів (див. рис. 7.5.):
Знак відповідності і країна |
Знак відповідності і країна |
||
|
Україна |
|
Чехія і Словакія |
|
Росія |
|
Іспанія |
|
Канада (Canadian Standard Association) |
|
Швейцарія |
|
Ірландія |
|
Швеція |
|
Франція |
|
Італія |
|
Південна Корея |
|
Знак відповідності американської Федеральної комісії по комунікаціям (FCC) |
|
Японія |
|
Німеччина |
|
Бельгія |
|
Знак відповідності продукції німецьким стандартам якості і безпеки (geprufte Sicherheit – «завірена якість»). Ставиться на продукцію, сертифіковану авторизованими сертифікаційними організаціями. При цьому у верхньому лівому кутку ставиться назва чи код такої організації. |
|
Великобританія |
|
Знак німецької сертифікаційної організації TUV Rheinland |
|
Сертифікаційна марка Британського Інституту Стандартів |
|
Логотип німецької сертифікаційної організації TUV |
Рис. 7.5. Національні знаки відповідності
транснаціональний – означає, що даний товар/послуга відповідає вимогам регіональних стандартів:
СЄ для Європейського союзу;
знак CEN – затверджений Європейським комітетом зі стандартизації;
знак CENELEK – затверджений Європейською електротехнічною комісією.
7.2.3. Компонентні знаки
Компонентні знаки – це знаки, що використовуються для інформації про харчові добавки або інші компоненти, властиві (або невластиві) для товару. Позначаються буквою Е з цифровим кодом, який складається з трьох або чотирьох цифр.
Усі харчові добавки поділені на функціональні класи залежно від технологічних функцій:
Е100 – Е182 – барвники;
Е200 – Е299 – консерванти (пригнічують ріст мікроорганізмів у продукті, які могли б призвести до появи токсинів мікробного походження);
Е300 – Е399 – антиокислювачі (зменшують швидкість процесів окислення продуктів харчування, які могли б призвести до порчі таких продуктів шляхом руйнації вітамінів, прогорання жирів і т.д.);
Е400 – Е499 – стабілізатори (зберігають задану консистенцію продуктів харчування, не даючи змінюватися параметрам виробу під дією дестабілізуючих факторів);
Е500 – Е599 – емульгатори (підтримують потрібну структуру продуктів харчування, тобто в’язкість, пластичні властивості харчового виробу);
Е600 – Е699 – посилювачі смаку та аромату;
Е700 і далі – запасні індекси;
Е800-Е899 – антифлотанти (зменшують створення зайвої піни у продуктах);
Е1000 і далі – реагенти, що призупиняють черствіння, харчові глазурі тощо.
В нашій країні перелік добавок, які дозволяється використовувати в харчовій промисловості, та їх гранично допустимі концентрації регламентуються такими документами, як «Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових добавок» та «Санітарні правила з використання харчових добавок».
