Питання для самоконтролю

1. Що таке товарознавство?

2. Що таке продукція?

3. Що таке незавершене виробництво?

4. Що таке напівфабрикати?

5. Що таке готова продукція?

6. Коли продукція стає товаром?

7. Що таке життєвий цикл товару та які етапи він включає?

8. Життєвий цикл продукції у розрізі концепції петлі якості.

9. Що повинен знати товарознавець?

10. Що повинен уміти товарознавець?

11. Що входить до обов’язків товарознавця?

12. З якими дисциплінами та яким чином пов’язане товарознавство?

Тема 2. Споживна вартість – предмет товарознавства

2.1. Споживна вартість та споживні властивості товару.

2.2. Корисність продовольчих товарів.

2.3. Кількісна характеристика та фізичні властивості товарів.

2.1. Споживна вартість та споживні властивості товару

Споживна вартість (цінність) – це комплекс споживних властивостей товару, завдяки яким він може задовольняти ті чи інші потреби людини.

Споживна вартість товарів, закономірності її прояву і збереження є предметом товарознавства як науки.

Споживні властивості товару – це його характеристики, які проявляються під час безпосереднього використання або експлуатації товару і визначають його корисність.

Номенклатура споживчих властивостей для кожного конкретного товару відрізняється, що повязано із особливостями його функціонального призначення.

Відповідно до перерахованих нижче класифікаційних ознак існують наступні споживчі властивості:

1. залежно від впливу на людину та навколишнє середовище:

   1. позитивні (теплозахисні властивості зимового одягу, швидкість автомобілю);

   2. негативні (велика вага зимового одягу, забруднення автомобілем навколишнього середовища);

2. відповідно до їх природи:

   1. фізичні:

      1. механічні – це ті, які пов´язані із рухом тіл та взаємодією між тілами, зокрема:

         1. міцність – це здатність чинити опір деформації та руйнуванню, які можуть бути спричинені дією певного навантаження;

         2. твердість – це здатність тіла опиратися проникненню до нього іншого, більш твердого тіла;

         3. деформація – зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (зокрема, навантаження і температури);

      2. термічні, зокрема:

         1. вогнестійкість – це здатність матеріалів, виробів, будівель чинити опір вогню та високим температурам, зберігаючи при цьому свої несучі та захисні властивості, не піддаватися загорянню;

         2. теплопроємність – це кількість тепла, необхідна для деякого підвищення температури певної маси продукту;

         3. температура товару (товарної партії) – впливає на збереження товарів та залежить від температури навколишнього середовища;

      3. оптичні (колір, прозорість, відбиття проміння тощо);

      4. акустичні (тембр, висота звуку тощо);

      5. електричні (електропровідність, електричний питомий опір тощо);

      6. загальні (маса, густина, пористість тощо);

   2. хімічні – характеризують відношення товарів до дії різних хімічних речовин і агресивних середовищ та залежать від хімічного складу і складу матеріалів (водостійкість, кислотостійкість, лугостійкість, відношення до дії органічних розчинників, світла, погодних умов);

   3. фізико-хімічні – поєднують властивості, прояв яких супроводжується фізичними і хімічними явищами одночасно, зокрема:

      1. сорбційні властивості – здатність поглинати і виділяти гази, воду і розчинені в ній речовини;

      2. адгезійні властивості – характеристика злипання або склеювання;

      3. повітряно -, паро -, водо- і пилопроникність;

   4. біологічні – характеризують стійкість товарів до дії мікроорганізмів (бактерії, цвілеві грибки, дріжджі, які можуть викликати процеси гниття, пліснявіння тощо), ко­мах (міль, таргани й ін.) і гризунів (миші, пацюки);

3. залежно від характеру впливу на споживчу вартість:

   1. функціональні:

      1. досконалість виконання основної функції (для мобільного телефону – якість зв´язку);

      2. універсальність застосування (для занурювальних насосів – це здатність забезпечувати приватні будинки водою не тільки з колодязів, але й з водойм та резервуарів);

      3. досконалість виконання допоміжних операцій (для мобільного телефону – якість фотокамери);

   2. ергономічні – забезпечують зручність і комфорт при користуванні товаром, створюють оптимальні умови для людини в процесі праці і відпочинку, знижують стомлюваність, підвищують продуктивність праці:

      1. гігієнічні – це властивості товару, які впливають на організм та працездатність людини і визначаються умовами експлуатації виробу (шум, вібрація, пилоємність тощо);

      2. антропометричні – це здатність товару відповідати розмірним характеристикам споживача (розмір, форма, конструкція);

      3. фізіологічні – здатність товарів впливати на функціонування організму людини (фізіологічна цінність товару);

      4. психофізіологічні – характеризують відповідність товару особливостям функціонування органів чуття людини (смак, запах, колір, звук тощо);

      5. психологічні – це здатність товару відповідати психіці споживача (пам'ять, мислення, сприйняття тощо);

   3. естетичні властивості товарів забезпечують задоволення духовних потреб людини і повинні відповідати суспільним та особистим ідеалам, вимогам моди, стилю і смакам споживачів: інформаційна виразність (знаковість, оригінальність, виразність стилю і відповідність моді); раціональність форми; цілісність композиції; досконалість виробничого виконання і стабільність товарного виду;

   4. надійність товару – це властивість товару, що характеризує його здатність зберігати свою споживчу вартість у часі:

      1. безвідмовність – властивість товару безупинно зберігати працездатний стан протягом деякого часу;

      2. довговічність – властивість товару зберігати працездатний стан до настання граничного строку його технічного обслуговування і ремонту (фізичний і моральний знос, строк експлутації та ресурс – гранична можливість експлуатації, зафіксована у нормативно-технічних документах);

      3. ремонтопридатність – властивість товару, що полягає в пристосованості до підтримання та відновлення працездатного стану шляхом технічного обслуговування та ремонту (ремонтопридатними є холодильники, пральні машини, а неремонтопридатними – лампочки, батарейки);

      4. збереженість – властивість товару зберігати безвідмовність, довговічність та ремонтопридатність протягом та після процесів транспортування і зберігання (на складі та у споживача);

   5. безпека товару – характеризує ступінь захищеності людини і навколишнього природного середовища від впливу небезпечних і шкідливих факторів, які виникають при його споживанні:

      1. хімічна – відсутність загрози, яка може бути викликана токсичними речовинами (солями важких металів, хімічними добавками тощо);

      2. механічна – відсутність шкоди, яка може бути нанесена внаслідок тертя, проколів, ударів (наприклад, для одягу, взуття, побутових радіоелектронних апаратів);

      3. термічна – пов´язана із загрозою підвищення температури понад допустимої норми (для електронагрівних побутових засобів);

      4. раціональна – відсутність шкоди, яка може бути нанесена радіоактивними елементами (визначається для будівельних матеріалів, наприклад для цементу);

      5. нешкідливість харчових продуктів – це відсутність токсичного, канцерогенного, мутагенного та іншого несприятливого впливу на організм людини продуктів харчування при вживанні їх в загальноприйнятій кількості;

      6. електромагнітна – це відсутність шкоди, яка може бути нанесена при екслуатації складнотехнічних виробів (наприклад, електропечей) електричними чи магнітними полями;

      7. протипожежна безпека – це відсутність недопустимого для життя та здоров´я ризику при зберіганні та експлуатації товарів через їх займистість та самозагорання.