2.2. Корисність продовольчих товарів

Більшість функціональних властивостей харчової продукції так чи інакше пов’язані із показниками їх корисності.

Основні функції харчування – це забезпечення організму енергією, пластичними речовинами (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини), біологічно активними речовинами (ферменти і гормони). З продуктами харчування до організму повинні потрапити попередники ферментів і гормонів – вітаміни.

Для визначення корисності та цінності продуктів харчування використовуються наступні основні поняття:

1. біологічна цінність товарів – це характеристика якості білка продукту, тобто наявності в ньому всіх незамінних амінокислот в оптимальній кількості;

2. енергетична цінність – характеризує товар з точки зору його як джерела енергії. В цьому показнику розрізняють:

   1. калорійність брутто – це кількість тепла, що виділяється при повному спалюванні товару в спеціальних печах;

   2. калорійність нетто (фізіологічна калорійність) – це така кількість тепла, яка виділяється в організмі при засвоєнні складових товару;

3. біологічна ефективність – це показник якості жирових компонентів товару;

4. фізіологічна цінність – визначається здатністю продуктів харчування впливати на травну, нервову, серцево-судинну системи людини та на здатність її організму опиратися захворюванням;

5. органолептичні показники – це зовнішній вигляд, колір, смак, запах, склад харчових продуктів, які визначаються органами чуттів і залежать від хімічного складу продуктів, співвідношення чи складу речовин, які входять до їх складу;

6. доброякісність – обумовлена відсутністю у продукті не властивих йому присмаку та запаху, а також сторонніх та шкідливих речовин;

7. готовність продукту до споживання – пов’язана із ступенем його технологічної обробки, із зручністю та затратами часу на приготування їжі;

8. здатність до зберігання – властивість товару зберігати споживчі якості протягом та після строку зберігання та транспортування.

2.3. Кількісна характеристика та фізичні властивості товарів

Одиничні екземпляри – це окремі товари, які мають цілі­сність і володіють властивими їм споживчими якостями (автомобіль, пара сапотів та ін., а також упаковані одиничні екземпляри). До одиничних екземплярів не відносяться пакувальні одиниці, що складаються з декількох виробів (ящик цвяхів, ящик пива та ін.).

Товарна партія – сукупність одиничних екземплярів то­варів, комплексних пакувальних одиниць (одного виду і на­йменування), об'єднаних за певною ознакою.

Усі товари – одиничні екземпляри та товарні партії – ма­ють спільні і специфічні кількісні (або розмірні) характерис­тики.

До спільних кількісних характеристик одиничних екземплярів та товарних партій відносять такі основні фізичні величини, як маса, довжина, термодинаміч­на температура, а також похідні від них величини: обсяг, теп­лопровідність, теплоємність.

Специфічні кількісні характеристики притаманні або товарним партіям, або одиничним екземплярам товарів.

Серед найбільш розповсюджених специфічних кількісних характеристик товар­них партій можна назвати:

1. об'ємна (насипна) маса – характеризує масу товару в одиниці об’єму (кг/м³) і є важливим показником для партій таких товарів як щебінь, пісок, будівельні матеріали, пшениця, кукурудза, жито, овес, горох, буряк;

2. скважистість – це частина простору товарної партії, зайнята повітрям (для партії зерна скважистість складає 30-35%, причому для шароподібних зерен показники скважистості є більшими, ніж для овально подовжених, оскільки шароподібні зерна укладаються менш щільно);

3. сипучість – здатність насипного товару переміщуватись по нахиленій поверхні під дією власної ваги (визначається для зерна, піску, гравію, цементу тощо);

4. кут нахилу насипу товарів;

5. вертикальний або горизонтальний тиск шару товарів на будівельні конструкції або нижні шари товару.

Одиничним екземплярам притаманні такі специфічні характеристики, як пористість, пластичність, еластичність, в'язкість, механічна стійкість, твердість тощо.

Розмірно-масові характеристики продукції представлені масою, довжиною, площею, обсягом. У процесі товарообігу, при про­веденні контролю і реалізації товарів кількісному виміру під­лягають як одиничні екземпляри, так і товарна партія в цілому.

До спільних кількісних характеристик одиничних екземплярів та товарних партій відносять основні фізичні величини, серед яких слід виділити наступні:

1. абсолютна маса:

   1. характеризує кількість змінюваного об’єкта (2 кг картоплі);

   2. використовується для визначення вартісної характеристики товару (ціна за 1 кг яблук);

   3. може бути показником якості, який визначається у стандартах і технічних умовах (для мармеладу визначають кількість його штук в 1 кг) тощо;

2. середня маса – може слугувати як класифікаційна ознака для характеристики деяких товарів (пшениця із середньою масою 1000 зерен 35-45 г вважається крупною, 30-40 г – середньою, 20-25 – дрібною) тощо;

3. довжина:

   1. використовується як показник якості окремих товарів (наприклад, огірків, овочевої зелені);

   2. одиниця виміру приймально-здавального контролю (наприклад, по кількості електропроводів);

   3. в якості погонного метру (умовної одиниці довжини, що не залежить від ширини виробу) слугує, наприклад, для виміру меблів;

   4. в якості діаметру – для багатьох товарів з круглим чи овальним розрізом в стандарті встановлений розмір по найбільшому поперечному діаметру (для більшості свіжих овочів та плодів);

4. площа – використовується для характеристики:

   1. обладнання (зайнята площа);

   2. тари (площа дна);

   3. складських приміщень (корисна площа);

5. об’єм:

   1. використовується для характеристики обсягу рідкого товару;

   2. важливий показник якості для ряду непродовольчих товарів (об’єм холодильної камери холодильників, об’єм циліндрів двигунів у автомобілів) [5, с. 19-20; 8, с. 44-129; 14, с.25-30; 15, с.8-16; 21; 22].