1.2. Вимоги ринку праці до товарознавця

На сьогоднішній день на ринку праці до товарознавця висуваються наступні вимоги.

Товарознавець повинен знати:

1. особливості виробництва продукції;

2. основні властивості продукції і причини, що їх обумовили;

3. умови, які треба створювати, щоб забезпечити якість товарів під час транспортування, зберігання та реалізації.

Товарознавець повинен уміти:

1. правильно оцінювати якість товарів;

2. визначати відповідність асортименту і якості продукції підприємства попитові споживачів;

3. проводити аналіз конкурентоспроможності продукції;

4. організовувати облік товарів;

5. проводити ідентифікацію продукції;

6. визначати безпечність товарів;

7. проводити експертизу продукції.

До обов’язків товарознавця на підприємстві належать:

1. визначення вимог до матеріальних ресурсів (сировина, матеріали, паливо, обладнання), які постачаються на підприємство;

2. участь у визначенні відповідності проектів матеріально-технічного постачання виробничим планам;

3. перевірка відповідності цих матеріальних ресурсів вимогам стандартів та технічних умов;

4. контроль за наявністю матеріальних ресурсів і готової продукції на складах;

5. контроль за дотриманням правил збереження товарно-матеріальних цінностей на складах;

6. здійснення зв’язку із постачальниками та споживачами;

7. контроль за виконанням договірних обов’язків постачальниками та самим підприємством в сфері надходження матеріальних ресурсів та готової продукції;

8. підготовка даних для складання претензій до постачальників та відповідей на претензії замовників з приводу поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей;

9. участь у проведенні інвентаризацій;

10. дослідження причин виникнення зайвих наднормативних матеріальних ресурсів та неліквідів;

11. здійснення заходів по реалізації зайвих ресурсів та неліквідів;

12. ведення розшуку вантажу, який не поступив на підприємство.

1.3. Зв’язок товарознавства з іншими науками

Товарознавство як дисципліна пов´язана з великою кількістю наук, серед яких слід виділити такі, як:

1. технологія харчової промисловості – товарознавство вивчає умови формування споживної цінності харчових продуктів на різних етапах виробництва (наприклад, при формуванні споживної цінності риборослинних консервів найбільше значення мають рецептурний склад та режим теплової обробки продукту, які істотно впливають на зміну його мінерального складу – частки кальцію, заліза тощо);

2. фізіологія харчування – товарознавство оцінює фізіологічний вплив на організм людини харчових продуктів;

3. хімія – товарознавство вивчає харчову продукцію, що включає в себе комплекс хімічних елементів і речовин, а також часто застосовує хімічні методи досліджень;

4. фізика – при встановленні якості продовольчих товарів застосовують різноманітні фізичні методи: визначення питомої ваги, температури топлення, застигання, кипіння, оптичні методи дослідження та ін.;

5. технічна мікробіологія – в харчовій промисловості при виробництві різноманітних продуктів, вітамінів, антибіотиків, ферментів використовуються мікроорганізми, які суттєво впливають на формування споживчої цінності продукції;

6. регіональна економіка дає відомості про розміщення підприємств харчової промисловості та сільського господарства, про напрямки перевезення сировини і готової продукції, місця споживання окремих видів харчових продуктів;

7. статистика – при вивченні продовольчих товарів використовуються статистичні методи обробки результатів досліджень [6, с. 220; 7, с. 70-71; 8, с. 5-26; 15, с.5-8; 21].