- •Київ нухт 2012
- •Тема 1. Товарознавство як наукова дисципліна
- •1.1. Сутність товарознавства, основні його термінологічні поняття
- •1.2. Вимоги ринку праці до товарознавця
- •1.3. Зв’язок товарознавства з іншими науками
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Споживна вартість – предмет товарознавства
- •2.1. Споживна вартість та споживні властивості товару
- •2.3. Кількісна характеристика та фізичні властивості товарів
- •2.2. Корисність продовольчих товарів
- •Питання для самоконтролю
- •Розв'язок задач задача
- •Тема 3. Якість товарів та методи її оцінки
- •3.1. Якість продукції та показники, що її визначають
- •3.2. Стандартизація та сертифікація продукції
- •3.3. Градація якості товарів
- •3.4. Методи оцінки якості товарів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Конкурентоспроможність товару
- •4.1. Основні характеристики конкурентоспроможності продукції
- •4.2. Методики аналізу конкурентоспроможності товару
- •Методи оцінки конкурентоспроможності товару
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Асортимент, класифікація та кодування товарів
- •5.1. Сутність понять «товарний асортимент» і «товарна номенклатура»
- •5.2. Основні види класифікації товарів
- •5.3. Штрихове кодування інформації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Основи зберігання товарів
- •6.1. Умови зберігання товарів
- •6.2. Тара і пакувальні матеріали
- •6.3. Товарні втрати
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Види і засоби інформації про товар
- •7.1. Інформація про товар та вимоги до неї
- •7.2. Види інформації про товар
- •7.2.1. Товарні знаки
- •7.2.2. Знаки відповідності
- •7.2.3. Компонентні знаки
- •7.2.4. Інші види інформаційних знаків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Фальсифікація товарів
- •8.1. Сутність та види фальсифікації
- •8.2. Способи захисту продукції від фальсифікації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Ідентифікація товарів
- •9.1. Сутність ідентифікації товарів та її місце у процесів оцінки їх відповідності
- •9.2. Критерії і показники ідентифікації товарів.
- •9.3. Методи ідентифікації товарів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Експертиза товару
- •10.1. Сутність експертизи товарів
- •10.2. Види експертиз.
- •10.3. Етапи експертиз
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури основної:
- •Додаткової:
7.2.4. Інші види інформаційних знаків
Експлуатаційні знаки – це знаки, що знайомлять споживачів з правилами експлуатації, методами догляду та налагодження споживчих товарів. Такі знаки наносять безпосередньо на етикетки, ярлики, упаковку або безпосередньо на товар. Розглянемо деякі міжнародні символи, що використовуються на етикетках та упаковках текстильних виробів (рис. 7.6.).
Маніпуляційні знаки – це знаки, що інформують про правила поводження з товаром. Частіше за все ці знаки наносяться на транспортну тару. Їх символіка, найменування та призначення регламентуються ГОСТ 14192-77 «Маркування вантажів». Деякі найбільш розповсюджені маніпуляційні знаки наведено нижче (рис. 7.7.).
Рис. 7.6. Експлуатаційні знаки для текстильних виробів
Рис. 7.7. Маніпуляційні знаки
Попереджувальні знаки – це знаки, що використовуються для гарантування безпеки споживачів і навколишнього середовища під час експлуатації потенційно небезпечних товарів.
Попереджувальні знаки поділяють на два види:
ті, що попереджують про небезпеку (мають в своєму складі певний символ, що включає літеру К, наприклад К-12 – дуже небезпечно, а К-34 – викликає опіки);
ті, що попереджують про дії для безпечного використання (включають цифру «5»).
Попереджувальне маркування має включати:
найменування небезпечної речовини, її торгову марку та загальновизнаний синонім; серійний номер ООН і класифікаційний шифр речовини згідно з ГОСТ 19433-88;
символи небезпеки;
сигнальне слово, що виділяється жирним шрифтом: «НЕБЕЗПЕЧНО» - для привернення уваги до великого ступеня ризику, який може супроводжуватися великою імовірністю смерті або тяжкого каліцтва; «ОБЕРЕЖНО» - для привернення уваги до середнього ступеня ризику і потенційної загрози заподіяння шкоди здоров’ю людини та навколишньому середовищу.
Екологічні знаки інформують споживачів про екологічну чистоту споживчих товарів і екологічно безпечні способи їх експлуатації, використання або утилізації (рис. 7.8.).
|
«Зелена точка» (Німеччина) Ставиться на продукцію компаній, що надають фінансову допомогу німецькій програмі переробки відходів "Eco Emballage" («Екологічна упаковка») та включені в її систему утилізації. За межами Німеччини ніякого позитивного смислу не несе. |
|
«Екологічний вибір» (Швеція) Ліцензія на використання цього еко-лейблу видається Шведською спілкою захисту природи тим товарам і виробникам, які задовольняють вимогам екологічних стандартів.
|
|
KRAV (Швеція) Шведський екологічний символ, який зустрічається на харчових продуктах, що вирощені без використання хімічних добрив та пестицидів. Видається Шведською спілкою контролю сільськогосподарської продукції. |
|
Знак вторинної переробки Вказує на те, що даний продукт чи упаковка виготовлені з переробленого матеріалу чи придатний для подальшої переробки. Виробникам рекомендується пояснювати текстом під знаком чи навкруг нього, що мається на увазі (наприклад, «виготовлено на 70% з переробленого картону»). Знак вторичной переработки |
|
Пластик, що піддається переробці Цей знак ставиться на пластикових виробах, що можуть бути перероблені промисловим способом. Число, яке поміщається усередині трикутника, вказує на тип пластмаси для спрощення переробки. Під знаком може розміщуватися код пластика, який складається з букв. |
Рис. 7.8. Екологічні знаки та знаки переробки
Екологічні знаки підрозділяють на три підгрупи:
знаки, що інформують про екологічну чистоту товару або безпечність для навколишнього середовища (наприклад, в Скандинавських країнах – «Білий лебідь»);
знаки, що інформують про екологічно чисті способи виробництва або утилізації виробів чи упаковки («Зелена крапка» в Німеччині);
знаки, що інформують про небезпечність продукції для навколишнього середовища [7,с.221-226; 8, с. 186-199; 15, с.33-39; 22].
