Питання для самоконтролю

1. Визначення поняття «інформація про товар».

2. Що розуміється під достовірністю інформації?

3. Що таке доступність інформації?

4. Характеристика достатності інформації.

5. Які складові має містити інформація про продукцію відповідно до законодавства?

6. Вимоги до інформації про концертну, конкурсну і фестивальну діяльність.

7. Яким чином інформація про товар має доводитись до споживача?

8. Які існують вимоги до інформації про ціну товару?

9. Особливості вживання понять «знижка» та «зменшена ціна».

10. За яких умов дозволяється вживання поняття «розпродаж»?

11. Товарознавча інформація та її складові.

12. Що таке товарний знак?

13. Що може використовуватись в якості товарного знаку?

14. Яке попереджувальне маркування звичайно використовується в практиці позначень торговельних марок?

15. Що таке логотип?

16. Що таке фірмовий знак?

17. Що таке фірмовий блок?

18. Що таке слоган фірми?

19. Що таке рекламний символ фірми і маскот?

20. Що таке престижний фірмовий знак?

21. Що таке бренд?

22. Де звичайно реєструється товарний знак?

23. Яким є строк дії свідоцтва про реєстрацію товарного знаку?

24. Які вимоги висуваються до заявки на реєстрацію товарного знаку?

25. Які права дає свідоцтво про реєстрацію товарного знаку його власнику?

26. Які позначення не набувають правової охорони в якості товарних знаків?

27. За яких підстав свідоцтво про реєстрацію товарного знаку втрачає силу?

28. Характеристика знаків відповідності.

29. Сутність та види компонентних знаків.

30. Характеристика експлуатаційних знаків.

31. Призначення маніпуляційних знаків.

32. Характеристика попереджувальних знаків.

33. Сутність екологічних знаків.

Тема 8. Фальсифікація товарів

8.1. Сутність та види фальсифікації.

8.2. Способи захисту продукції від фальсифікації.

8.1. Сутність та види фальсифікації

Фальсифікація (від лат. falsifico – підробляю) – це дії, направлені на обман покупця шляхом підробки товару з корисливих мотивів. Зазначимо, що до фальсифікованих товарів не можуть відноситися замінники та дефектні вироби за умови, якщо у товарно-супровідних документах та на маркуванні вказується їх справжні сорт, найменування і товар продається за адекватною ціною.

Розрізняють наступні види фальсифікації харчових продуктів:

1. асортиментну;

2. якісну;

3. кількісну;

4. вартісну;

5. інформаційну;

6. комплексну.

Розглянемо їх детальніше.

Асортиментна (видова) фальсифікація – це здійснення повної підміни товару замінниками із збереженням подібності однієї чи декількох ознак. В якості таких замінників в основному виступають:

1. харчові продукти іншого найменування;

2. імітатори натурального продукту;

3. продукт, виготовлений з генетично модифікованої сировини, але без відповідного маркування;

4. низькосортна продукція того ж найменування.

Наведемо приклади асортиментної фальсифікації з використанням харчових продуктів іншого найменування: продаж замість соленого оселедцю – тріски; підміна яловичини кониною; реалізація полуниці під видом суниці садової тощо.

В якості прикладу фальсифікації з використанням товарів-імітаторів натурального продукту можна навести продаж штучної (білкової) чорної ікри під видом натуральної.

Стосовно товарів, виготовлених з генетично модифікованої сировини, та взагалі, генетично модифікованих товарів, слід відзначити, що найбільш небезпечними для людського здоров’я є генетично модифіковані соя, картопля, кукурудза, м'ясо тварин, що споживали генетично модифіковані корми.

Пересортиця – це обман споживача шляхом підміни товарів вищих сортів нижчими. Типові приклади пересортиці: продаж борошна 1 сорту під видом борошна вищого сорту; підміна ікри лососевої зернистої бочкової 1 сорту 2 сортом.

Якісна фальсифікація – це підроблення справжніх товарів за допомогою порушення рецептури чи технології їх виготовлення.

До основних способів якісної фальсифікації можна віднести наступні:

1. додавання води;

2. часткова заміна продукту імітатором;

3. часткова чи повна заміна продукту харчовими відходами;

4. підвищений вміст допустимих нормативно-технічною документацією компонентів і домішок;

5. використання неякісної сировини для виготовлення харчового продукту;

6. продаж товару, виготовленого з порушенням технології виробництва;

7. реалізація товару, технологічний процес виготовлення якого незавершений;

8. введення різних харчових і нехарчових добавок.

Найбільш розповсюджений спосіб якісної фальсифікації – це додавання води. Цей спосіб використовується для великої кількості харчових продуктів: пива, соків, ковбас, риби, м’яса, меду, молока і молочних продуктів тощо. Відомо, що розбавлення харчових продуктів водою до 10% споживачами, дегустаторами та більшістю фізико-хімічних аналізів не помічається.

Часткова заміна продукту імітатором має місце, зокрема, тоді, коли до натуральної ікри частково вводиться штучна. При цьому якщо штучна ікра складатиме до 20% такого продукту, розпізнати фальсифікат органолептичними способами важко.

Приклад повної заміни продукту харчовими відходами – це реалізація так званої «спитої кави» (тобто кави, яка після споживання була повторно висушена і розфасована). Про часткову заміну кави відходами її виробництва може свідчити наявність у кави, яка видається за вищий сорт, зерен різних розмірів і окраски.

При виробництві рибних консервів часто застосовується такий метод якісної фальсифікації, як підвищений вміст допустимих нормативно-технічною документацією компонентів. Наприклад, зменшується питома вага м’яса риби і збільшується вміст солі, хрящів, хвостових плавників, цибулі тощо. Підвищений вміст допустимих нормативно-технічною документацією домішок може спостерігатись, зокрема, при заготовці картоплі (земля, коріння тощо).

Типовий приклад використання неякісної сировини для виготовлення харчового продукту – це використання не придатних для харчування людини томатів при виробництві томатної пасти (свого часу цей спосіб фальсифікації широко використовувався деякими італійськими компаніями для виробництва продукції на експорт).

Далі розглянемо приклад фальсифікації шляхом продажу харчового продукту з порушеними технологічними процесами виготовлення. У продаж має поступати звичайно пропарена ядриця (ядриця – різновид гречаної крупи). Пропарювання гречаного зерна проводять на спеціальному обладнанні з метою зміцнення ядра зернини та послаблення міцності оболонки (плівки). Завдяки цьому плівка легко видаляється, покращується засвоюваність крохмалю і білків, розварюваність крупи тощо. Однак окремі фермери часто не мають можливості проводити пропарювання і замість нього здійснюють прожарювання гречихи. Тобто відбувається порушення технологічного процесу виготовлення ядриці. З такої фальсифікованої ядриці, зокрема, неможливо отримати при варці розсипчасту кашу.

Щодо реалізації продукції, технологічний процес виготовлення якої не завершений, то тут можна навести наступні приклади: реалізація недоспілих оселедців, копчених ковбасних виробів, сирів тощо.

Добавки – це речовини, які вводяться до харчових продуктів з метою надання чи імітації певних характеристик та споживних властивостей. Використання добавок вважається фальсифікацією, якщо воно не передбачено рецептурою, технологічним процесом, вводить споживача в оману щодо справжньої харчової цінності продукту.

Кількісна фальсифікація – це введення споживача в оману шляхом значних відхилень кількісних параметрів товару (маси, об'єму, довжини тощо), що перевищують допустимі норми.

При кількісних фальсифікаціях звичайно використовують:

1. неточні вимірювальні технічні засоби (терези, пристрої тощо);

2. підроблені засоби вимірювання (гирі, метри, вимірювальний посуд тощо);

3. спеціальні засоби психологічного впливу на покупця (наприклад, увага покупця відволікається від шкали терезів розмовою з продавцем);

4. неправильне вимірювання товару (таке, що не відповідає методиці, викладеній у технічній документації на вимірювальні пристрої);

5. зростання ваги товару під час зберігання у зволоженому складі (для солі, цукру, борошна, крупи та деяких інших товарів у випадку, якщо вони магазином купуються та зберігаються нефасованими);

6. цілеспрямоване збільшення ваги тари у випадку, якщо здійснюється відпуск товару по масі нетто шляхом вирахування з маси брутто маси стандартної тари (в такому випадку використовується або більш важка тара, або в упаковку підкладаються важкі предмети).

Вартісна фальсифікація звичайно є тісно пов’язаною з кількісною, асортиментною та якісною і передбачає продаж:

1. товарів з меншими кількісними показниками по ціні товарів з більшими кількісними характеристиками;

2. низькоякісних товарів по ціні високоякісних.

Інформаційна фальсифікація, як і вартісна, також тісно пов’язана з кількісною, асортиментною та якісною фальсифікаціями і в більшості випадків їх супроводжує. Сутність інформаційної фальсифікації полягає в наданні неточної чи невірної інформації про товар, його походження, склад та властивості. При інформаційній фальсифікації неточно чи невірно вказуються дані про найменування, логотип, штрих-код, країну походження, кількість, склад, умови та строки збереження товару, фірму-виробника та його поштову адресу. Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» подається перелік інформації про товар, яка має бути надана споживачу і, відповідно, відсутність якої може трактуватись як інформаційна фальсифікація (див. тему 7). Також до інформаційної фальсифікації відносяться підробка упаковки, накладних та сертифікатів.

Серед основних способів підробки сертифікатів слід відзначити наступні:

1. для проведення сертифікації відбираються примірники з інших (нефальсифікованих) партій цього ж товару і виробника, в результаті чого фальсифікатор отримує справжній сертифікат якості;

2. у копії справжнього сертифікату видаляється ряд записів (найменування фірми-виробника, строку дії сертифікату тощо);

3. для підроблення сертифікату використовуються пустий бланк встановленої законодавством форми та фальшиві печатки органів з сертифікації продукції.

Комплексна фальсифікація – це поєднання декількох вищезазначених видів фальсифікації.

Також виділяють технологічну і передреалізаційну фальсифікацію.

Технологічна фальсифікація здійснюється під час технологічного процесу виробництва (наприклад, виробництво різноманітних горілчаних виробів з використанням технічного спирту).

Передреалізаційна фальсифікація здійснюється при підготовці до продажу чи відпуску споживачу (наприклад, реалізація маргарину, що видається за вершкове масло).