Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «фальсифікація».

2. Чи відносяться замінники та дефектні вироби до фальсифікованих товарів?

3. Які основні види фальсифікації харчових продуктів існують?

4. Асортиментна фальсифікація та основні шляхи її здійснення.

5. Що таке пересортиця?

6. Якісна фальсифікація та основні її способи.

7. Кількісна фальсифікація та основні її способи.

8. Що таке вартісна фальсифікація?

9. Що відноситься до інформаційної фальсифікації?

10. Які основні способи підробки сертифікатів існують?

11. Що таке комплексна фальсифікація?

12. Що відноситься до технологічної фальсифікації?

13. Що відноситься до передреалізаційної сертифікації?

14. Які основні способи захисту продукції від фальсифікації Ви знаєте?

15. Етикетки, sleeve-етикетки та склотара як засоби захисту продукції від фальсифікації.

16. Використання голографії, ковпачку та лазерних технологій для захисту продукції від підробок.

Тема 9. Ідентифікація товарів

9.1. Сутність ідентифікації товарів та її місце у процесів оцінки їх відповідності.

9.2. Критерії і показники ідентифікації товарів.

9.3. Методи ідентифікації товарів

9.1. Сутність ідентифікації товарів та її місце у процесів оцінки їх відповідності

Відповідність товару – це дотримання усіх встановлених вимог до продукції, процесу чи послуги. Основні види процедур встановлення відповідності товару – оцінка якості, контроль якості та сертифікація.

Оцінка якості – сукупність операцій по вибору номенклатури показників якості, визначення їх фактичного значення та співставлення із базовими. Оцінку якості можуть проводити виробники, продавці, споживачі. Вони довільно обирають показники для оцінки, в тому числі і не передбачені нормативною документацією. На основі оцінки якості товару приймається рішення про його покупку. Кінцевий результат оцінки може бути оформлений документально (специфікація, акт експертизи тощо), а може і не мати документального оформлення.

Контроль якості – перевірка відповідності встановленим нормативною документацією вимогам, яка проводиться представниками компетентних контрольних органів (державного, відомчого чи внутрішньофірмового контролю). Номенклатура показників, що перевіряються, обмежується лише вимогами, передбаченими нормативною документацією. При цьому номенклатура може бути повною чи обмеженою декількома показниками. Кінцевим результатом контролю якості може бути акт перевірки, який складається контролером або контрольною комісією.

Сертифікація – дії третьої сторони, які забезпечують впевненість у тому, що ідентифікована належним чином продукція відповідає встановленим вимогам. При сертифікації всі показники підрозділяються на три групи:

1. показники для цілей ідентифікації;

2. показники для підтвердження характеристик безпечності та інших обов’язкових вимог для цілей обов’язкової сертифікації;

3. показники, які не відносяться до обов’язкових вимог і визначаються для цілей добровільної сертифікації.

Кінцевим результатом сертифікаційних випробувань є підтвердження відповідності (сертифікат відповідності).

Ідентифікація продукції є першим етапом у всіх вищезазначених видах діяльності по визначенню відповідності.

Ідентифікація – це встановлення відповідності характеристик товару, вказаних на маркуванні та у супровідних документах, вимогам, що до нього висуваються.

Об’єктами ідентифікації можуть бути: товари і послуги, цінні папери, інформація, робоча сила тощо.

В якості суб’єктів, які здійснюють ідентифікацію товарів, виступають:

1. виробник – на стадії приймання сировини, напівфабрикатів та при відпуску готової продукції;

2. торговий посередник – на стадії укладання договорів купівлі-продажу, приймання товарів та підготовки їх до продажу;

3. споживач – на стадії прийняття рішення про покупку.

До основних функцій ідентифікації відносяться:

1. визначальна – ототожнює представлений до аналізу товар з конкретним типом (чи дійсно «Марс» являється шоколадним батончиком, або ж це шоколадна цукерка);

2. підтверджуюча – підтверджує відповідність товару інформації, вказаній на маркуванні та у супровідних документах (наприклад, маси виробу);

3. керуюча – є елементом системи якості продукції підприємства відповідно до стандартів ISO (необхідна для забезпечення виробництва якісної продукції);

4. інформаційна – доводить до споживачів необхідну інформацію про товар (вид товару, назва торгової марки тощо).

Ідентифікація поділяється на наступні види:

1. споживча – передбачає визначення можливості використання певного продукту для харчування людини (картопля може бути столового сорту, тобто така, що може споживатися людиною, або ж технічного, споживання якої не бажане);

2. товарно-партіонна – передбачає встановлення приналежності певної частини товару усій конкретній товарній партії;

3. асортиментна – передбачає встановлення відповідності ознак товару певному виду чи товарній марці:

   1. групова – в якості ідентифікаційних критеріїв найчастіше обираються показники функціонального призначення;

   2. видова – в якості ідентифікаційних критеріїв обираються ті, які є характерними для конкретного виду;

   3. марочна – аналізуються спеціальні ознаки для визначення виробника;

4. сортова – встановлення відповідності вимогам якості, передбаченими нормативними документами для того чи іншого сорту;

5. якісна (кваліметрична) – встановлення тотожності споживчих властивостей і показників якості тим, що визначені вимогами нормативних документів чи опису зразка:

   1. компонентна (наявність інгредієнтів) – призначена для виявлення недовключення окремих цінних компонентів;

   2. рецептурна – дослідження відповідності фактичного складу харчового продукту тому, який формується при дотриманні рецептури приготування;

   3. технологічна – виявлення порушень технологічного режиму;

6. спеціальна – встановлення імовірної приналежності даного виробу до переліку товарів, реалізація яких заборонена чи обмежена законодавством (потребують ліцензування), а також тих, що вироблені із генетично модифікованої сировини.