- •Тема 1. Загальна характеристика педагогічної професії
- •1.Загальна характеристика педагогічної професії
- •1.2.Функції педагога (призначення педагогічної професії).
- •1.3.Особливості професійної діяльності вчителя.
- •1.4.Педагогічна діяльність як процес розв’язання педагогічних ситуацій.
- •1.5.Структура педагогічної діяльності.
- •1.7.Гуманістична спрямованість особистості вчителя.
- •1.8.Педагогічна майстерність, її витоки, структура, шляхи розвитку.
- •2.1. Державна політика в сфері освіти.
- •1.9.Педагогічна культура.
- •2.2. Державні стандарти освіти.
- •Тема 2. Підготовка і професійне становлення педагога
- •1.Педагогічна підготовка у внз.
- •Тема 1. Педагогіка в системі наук про людину
- •1. Педагогіка в системі наук про людину
- •2. Предмет педагогіки та її завдання
- •3. Основні педагогічні поняття
- •4. Джерела педагогіки
- •5. Система педагогічних наук
- •6. Методи науково-педагогічного дослідження
- •Тема 2. Особистість учня та її розвиток.
- •1. Поняття про розвиток особистості
- •2. Осовні фактори розвитку особистості
- •Тема 3. Педагогічний процес.
- •1. Поняття про педагогічний процес, його цілі й завдання, взаємодію його учасників
- •2. Структура педагогічного процесу, його суперечності та рушійні сили.
- •3. Закономірності та принципи педагогічного процесу
- •Тема 1. Зміст освіти як фундамент базової культури особистості
- •1. Поняття про дидактику, її основні категорії. Проблеми та завдання дидактики на
- •2. Формування освіти в історії школи й педагогіки. Зміст освіти в сучасній школі
- •3. Державні документи, що визначають зміст шкільної освіти
- •Тема 2. Навчання в цілісному педагогічному процесі
- •1. Суть процесу навчання
- •2. Функції та фактори навчання
- •3. Структура процесу навчання
- •3.1. Основні компоненти цілісного процесу навчання
- •3.2. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •3.3. Діяльність учнів у процесі навчання
- •4. Мотивація учіння школярів
- •5. Види навчання (підходи до організації навчального процесу)
- •Тема 3. Принципи навчання
- •1. Поняття про закономірності та принципи навчання
- •2. Характеристика принципів навчання
- •2. Принцип розвивального навчання.
- •3. Принцип науковості освіти.
- •4. Принцип доступності (посильності) навчання.
- •5. Принцип зв'язку навчання з життям, теорії з практикою.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип систематичності, системності, послідовності, наступності навчання.
- •8. Принцип цілеспрямованості та мотивації навчання.
- •9. Принцип активності та самостійності учнів у навчанні.
- •10. Принцип свідомості й міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •11. Принцип індивідуального та особистісно зорієнтованого підходу до учнів у процесі
- •12. Принцип оптимізації навчального процесу.
- •3. Народна мудрість про принципи навчання
- •Тема 4. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про методи навчання, їх функції та структуру
- •2. Класифікація методів навчання
- •3. Характеристика основних методів навчання
- •4. Активні методи навчання
- •5. Класифікація засобів навчання
- •6. Вибір методів і засобів навчання вчителем
- •Тема 5. Форми навчання
- •2. Урок – основна форма навчання. Вимоги до уроку
- •3. Типи і структура уроку. Нестандартний урок
- •4. Форми організації навчальної роботи на уроці
- •Тема 6. Контроль у навчальному процесі
- •1. Поняття про контроль у навчальному процесі. Вимоги до контролю
- •2. Функції, види, форми і методи контролю
- •3. Оцінювання навчальних досягнень школярів
- •Тема 1. Виховання в цілісному педагогічному процесі
- •1. Суть і особливості процесу виховання
- •2. Діагностика вихованості
- •3. Принципи виховання
- •1. Цілеспрямованість виховання.
- •2. Єдність загальнолюдського і національного, народність у вихованні, етнізація
- •3. Гуманізація виховання.
- •4. Демократизація виховання.
- •5. Природовідповідність у вихованні, диференціація та індивідуалізація виховного
- •6. Особистісно зорієнтований підхід у вихованні.
- •7. Культуровідповідність та інтеркультурність виховання.
- •8. Зв'язок виховання з життям, виховання в діяльності.
- •9. Свідомість і активність учнів у процесі виховання, поєднання педагогічного
- •10. Виховання в колективі.
- •11. Інтегративність – єдність і узгодженість педагогічних зусиль школи, сім'ї та
- •12. Безперервність, послідовність, систематичність у вихованні, варіативність форм і
- •Тема 2. Суб'єкти і об'єкти виховного процесу.
- •Тема 1. Зміст процесу виховання.
- •Тема 2. Загальні методи виховання.
- •Тема 3. Форми виховання
- •1. Історія виникнення поняття „педагогічна технологія”
- •2. Сучасні уявлення про сутність і особливості педагогічної технології
- •3. Технологія конструювання педагогічного процесу
- •4. Технологія здійснення педагогічного процесу
- •5. Технологія діагностики педагогічного процесу
- •2.Загальноосвітній навчальний заклад як педагогічна система і об’єкт управління
- •3. Взаємодія соціальних інститутів в управлінні педагогічною системою.
- •4. Підвищення кваліфікації й атестація педагогічних працівників. Інноваційні
- •Тема 3. Мета виховання.
- •Тема 4. Система освіти в україні.
- •Тема 4. Методична робота в школі
Тема 2. Навчання в цілісному педагогічному процесі
ПЛАН
1. Суть процесу навчання.
2. Функції та фактори навчання.
3. Структура процесу навчання.
3.1. Основні компоненти цілісного процесу навчання.
3.2. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі.
3.3. Діяльність учнів у процесі навчання.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Види навчання (підходи до організації навчального процесу).
1. Суть процесу навчання
Процес навчання – це процес цілеспрямованої взаємодії вчителя і учнів, під час якого
учні оволодівають знаннями, уміннями, навичками, у них розвиваються здібності,
формується світогляд, моральні переконання, естетичні смаки, емоційна, духовна і фізична
сфера, тобто відбувається освіта, розвиток і виховання школярів.
Цей процес двосторонній. Діяльність у ньому вчителя ми називаємо викладанням, а
діяльність учнів – учінням.
Діалектика процесу навчання вимагає розглядати його в розвитку, в русі, у взаємодії різних
його сторін.
Рушійними силами навчального процесу є суперечності (зовнішні і внутрішні, об'єктивні та
суб'єктивні):
-між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і його станом, що
потребує постійного вдосконалення;
-між наявним у школярів рівнем знань, умінь і навичок та тим рівнем , який необхідний
для розв'язання поставлених перед ними нових завдань;
-між фронтальним викладанням матеріалу та індивідуальним характером його засвоєння;
-між знаннями учнів та вмінням їх застосувати у практичній діяльності та ін.
Мистецтво вчителя полягає у створенні, виявленні і розв'язанні цих суперечностей,
використанні їх для активізації пізнавальної діяльності учнів.
Сучасна педагогіка і психологія визначають основну суперечність навчання1 як
суперечність між пізнавальними і практичними завданнями, що висуваються самим ходом
навчання, і наявним рівнем знань, умінь і навичок учнів, рівнем їх розвитку.
Вчителю слід пам’ятати, що ця суперечність стане рушійною силою навчання тоді, колі ці
завдання досить важкі, тобто такі, щоб учні відчули, що наявного рівня знань і умінь недостатньо
для їх розв’язання, що необхідно поповнити їх за допомогою вчителя (чи самостійно), тобто ці
завдання повинні лежати у „ зоні найближчого розвитку” учнів. В іншому випадку (якщо завдання
надто складні), ця суперечність стане гальмом розумового розвитку учнів.
Найбільш продуктивним є навчання, при якому учні здобувають знання самостійо, а
вчитель лише показує їм способи самостійного розв’язання пізнавальних завдань. Тоді
суперечність розв’язується самими учнями і їхній розумовий розвиток набуває характеру
саморозвитку.
2. Функції та фактори навчання
Фактори (чинники) – це причини, які впливають на хід і результати процесу. Серед
чинників, які впливають на процес навчання, сучасні педагоги2 виділяють генеральні, комплексні, загальні, одиничні та специфічні. До найбільш загальних – генеральних- чинників відносять:
– організаційно-педагогічний вплив;
– научуваність учнів;
– навчальний матеріал;
– час.
В умовах нормального навчання найбільшого значення має організаційно-педагогічний
вплив (32 %), далі йде научуваність учнів (28 %), навчальний матеріал (28 %), нарешті, час (16
%)3.
Організаційно-педагогічний вплив містить такі комплексні фактори, як вплив на уроці і
поза ним, а також загальні фактори – форми, методи, умови навчання, працездатність вчителя
тощо.
Научуваність учнів, тобто здатність їх до навчання і можливість досягнення ними
спроектованих результатів у встановлений час, також проявляється на уроці і поза ним і містить
такі загальні чинники, як загальна ерудиція, увага, мислення, мотивація навчання, здоров’я, вік
учнів, їхні моральні якості (наполегливість, відповідальність тощо) та інші.
Навчальний матеріал включає такі комплексні чинники, як інформацію та інтерпретацію
її вчителем, і такі загальні, як зміст, кількість, якість, форму, структуру інформації, спосіб її
викладу вчителем.
Час – також важливий фактор, який містить затрати часу на навчальну роботу на уроці та
поза ним.
Специфічні фактори – це ті причини, які не входять у склад загального або комплексного
фактора.
1 Данилов М. А. Процес обучения в советской школе -М., 1960. – С 42.
2 Подласый И.П. Педагогика. – М.: 1996. – с.249-257.
3 Там само. – С.256-257.
Серед одиничних факторів перше місце займає інтерес до навчальної праці, пізнавальної
діяльності. За ним ідуть такі причини, як ставлення до навчання, потреба у навчанні, уміння
вчитися, працездатність учнів і ін. 1
Процес навчання виконує три основні функції: освітню, виховну, розвивальну.
Освітня функція передбачає засвоєння учнями наукових знань, формування у них умінь і
навичок, компетенцій.
Реалізація виховної функції в процесі навчання забезпечує формування в учнів світогляду,
моральних, трудових, естетичних та інших уявлень, поглядів, переконань, способів відповідної
поведінки і діяльності у суспільстві, системи ідеалів, потреб, ставлень, фізичної, економічної,
екологічної та ін. культури, тобто сукупності якостей особистості.
Вона здійснюється шляхом спеціальної організації спілкування з учнями.
Виховання позитивно впливає на навчальний процес, бо сформованість певних якостей
(організованості, наполегливості, активності та ін.) створює умови для успішного навчання.
Навчання і виховання сприяють розвиткові особистості. Розвивальна функція навчання
спрямована на розвиток сенсорного сприймання, рухової, інтелектуальної, вольової, емоційної,
мотиваційної сфери особистості учня, удосконалення його розумових здібностей: швидкості та
міцності засвоєння знань, кмітливості та винахідливості, самостійності, критичності мислення,
здатності робити порівняння, висувати гіпотези, мовлення, пам'яті, уяви, спостережливості тощо.
Усі три функції знаходяться в тісній діалектичній єдності: кожна є і причиною, і наслідком,
і умовою активізації іншої. Наявність трьох основних функцій навчання вимагає постановки
триєдиної мети навчання (освітньої, виховної, розвивальної) та вибору змісту навчальної
діяльності, який би забезпечив досягнення цієї мети.
