Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pedagogika-tekst.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
841 Кб
Скачать
☆

Тема 2. Навчання в цілісному педагогічному процесі

ПЛАН

1. Суть процесу навчання.

2. Функції та фактори навчання.

3. Структура процесу навчання.

3.1. Основні компоненти цілісного процесу навчання.

3.2. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі.

3.3. Діяльність учнів у процесі навчання.

4. Мотивація учіння школярів.

5. Види навчання (підходи до організації навчального процесу).

1. Суть процесу навчання

Процес навчання – це процес цілеспрямованої взаємодії вчителя і учнів, під час якого

учні оволодівають знаннями, уміннями, навичками, у них розвиваються здібності,

формується світогляд, моральні переконання, естетичні смаки, емоційна, духовна і фізична

сфера, тобто відбувається освіта, розвиток і виховання школярів.

Цей процес двосторонній. Діяльність у ньому вчителя ми називаємо викладанням, а

діяльність учнів – учінням.

Діалектика процесу навчання вимагає розглядати його в розвитку, в русі, у взаємодії різних

його сторін.

Рушійними силами навчального процесу є суперечності (зовнішні і внутрішні, об'єктивні та

суб'єктивні):

-між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і його станом, що

потребує постійного вдосконалення;

-між наявним у школярів рівнем знань, умінь і навичок та тим рівнем , який необхідний

для розв'язання поставлених перед ними нових завдань;

-між фронтальним викладанням матеріалу та індивідуальним характером його засвоєння;

-між знаннями учнів та вмінням їх застосувати у практичній діяльності та ін.

Мистецтво вчителя полягає у створенні, виявленні і розв'язанні цих суперечностей,

використанні їх для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Сучасна педагогіка і психологія визначають основну суперечність навчання1 як

суперечність між пізнавальними і практичними завданнями, що висуваються самим ходом

навчання, і наявним рівнем знань, умінь і навичок учнів, рівнем їх розвитку.

Вчителю слід пам’ятати, що ця суперечність стане рушійною силою навчання тоді, колі ці

завдання досить важкі, тобто такі, щоб учні відчули, що наявного рівня знань і умінь недостатньо

для їх розв’язання, що необхідно поповнити їх за допомогою вчителя (чи самостійно), тобто ці

завдання повинні лежати у „ зоні найближчого розвитку” учнів. В іншому випадку (якщо завдання

надто складні), ця суперечність стане гальмом розумового розвитку учнів.

Найбільш продуктивним є навчання, при якому учні здобувають знання самостійо, а

вчитель лише показує їм способи самостійного розв’язання пізнавальних завдань. Тоді

суперечність розв’язується самими учнями і їхній розумовий розвиток набуває характеру

саморозвитку.

2. Функції та фактори навчання

Фактори (чинники) – це причини, які впливають на хід і результати процесу. Серед

чинників, які впливають на процес навчання, сучасні педагоги2 виділяють генеральні, комплексні, загальні, одиничні та специфічні. До найбільш загальних – генеральних- чинників відносять:

– організаційно-педагогічний вплив;

– научуваність учнів;

– навчальний матеріал;

– час.

В умовах нормального навчання найбільшого значення має організаційно-педагогічний

вплив (32 %), далі йде научуваність учнів (28 %), навчальний матеріал (28 %), нарешті, час (16

%)3.

Організаційно-педагогічний вплив містить такі комплексні фактори, як вплив на уроці і

поза ним, а також загальні фактори – форми, методи, умови навчання, працездатність вчителя

тощо.

Научуваність учнів, тобто здатність їх до навчання і можливість досягнення ними

спроектованих результатів у встановлений час, також проявляється на уроці і поза ним і містить

такі загальні чинники, як загальна ерудиція, увага, мислення, мотивація навчання, здоров’я, вік

учнів, їхні моральні якості (наполегливість, відповідальність тощо) та інші.

Навчальний матеріал включає такі комплексні чинники, як інформацію та інтерпретацію

її вчителем, і такі загальні, як зміст, кількість, якість, форму, структуру інформації, спосіб її

викладу вчителем.

Час – також важливий фактор, який містить затрати часу на навчальну роботу на уроці та

поза ним.

Специфічні фактори – це ті причини, які не входять у склад загального або комплексного

фактора.

1 Данилов М. А. Процес обучения в советской школе -М., 1960. – С 42.

2 Подласый И.П. Педагогика. – М.: 1996. – с.249-257.

3 Там само. – С.256-257.

Серед одиничних факторів перше місце займає інтерес до навчальної праці, пізнавальної

діяльності. За ним ідуть такі причини, як ставлення до навчання, потреба у навчанні, уміння

вчитися, працездатність учнів і ін. 1

Процес навчання виконує три основні функції: освітню, виховну, розвивальну.

Освітня функція передбачає засвоєння учнями наукових знань, формування у них умінь і

навичок, компетенцій.

Реалізація виховної функції в процесі навчання забезпечує формування в учнів світогляду,

моральних, трудових, естетичних та інших уявлень, поглядів, переконань, способів відповідної

поведінки і діяльності у суспільстві, системи ідеалів, потреб, ставлень, фізичної, економічної,

екологічної та ін. культури, тобто сукупності якостей особистості.

Вона здійснюється шляхом спеціальної організації спілкування з учнями.

Виховання позитивно впливає на навчальний процес, бо сформованість певних якостей

(організованості, наполегливості, активності та ін.) створює умови для успішного навчання.

Навчання і виховання сприяють розвиткові особистості. Розвивальна функція навчання

спрямована на розвиток сенсорного сприймання, рухової, інтелектуальної, вольової, емоційної,

мотиваційної сфери особистості учня, удосконалення його розумових здібностей: швидкості та

міцності засвоєння знань, кмітливості та винахідливості, самостійності, критичності мислення,

здатності робити порівняння, висувати гіпотези, мовлення, пам'яті, уяви, спостережливості тощо.

Усі три функції знаходяться в тісній діалектичній єдності: кожна є і причиною, і наслідком,

і умовою активізації іншої. Наявність трьох основних функцій навчання вимагає постановки

триєдиної мети навчання (освітньої, виховної, розвивальної) та вибору змісту навчальної

діяльності, який би забезпечив досягнення цієї мети.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]