2.Загальноосвітній навчальний заклад як педагогічна система і об’єкт управління

Загальноосвітній заклад може розпочинати свою діяльність тільки за наявності ліцензії.

Ліцензування – це підтвердження права навчального закладу здійснювати діяльність з надання

освітніх послуг на рівні державних стандартів. Ліцензія видається регіональною експертною

радою при обласній державній адміністрації на термін, що відповідає тривалості навчання, але не

менше, ніж на 3 роки. Заклад тоді заноситься до державного реєстру закладів освіти України і стає

об’єктом державного управління. Контроль за дотриманням умов ліцензування здійснює орган,

що видав ліцензію на провадження освітньої діяльності.

Ліцензований заклад кожних 10 років підлягає державній атестації. Атестація – це

підтвердження державою здатності закладу до проведення навчально-виховного процесу на рівні

державних стандартів освіти. Проведення атестації закладів освіти покладається на Міністерство

освіти і науки України, міністерства і відомства, що мають у своєму підпорядкуванні заклади

освіти, державну інспекцію закладів освіти, управління освіти і науки обласних державних

адміністрацій. Для організації проведення атестаційної експертизи створюються регіональні

експертні ради або центри. Вони розглядають атестаційні матеріали, подані навчальними

закладами, готують висновок щодо їхньої атестації, подають його до органу державного

управління освітою. Заклад освіти визнається атестованим, якщо результати його діяльності

відповідають встановленим державним вимогам. Атестованому закладові освіти видається

свідоцтво про державну атестацію. Неатестований заклад позбавляється ліцензії на проведення

освітньої діяльності.

Важлива управлінська функція органів освіти – інспектування діяльності закладів освіти.

Інспектування – це система державного контролю за станом виконання закладами й установами

освіти будь-якої форми власності постанов і законів Верховної Ради, указів і розпоряджень

Президента України, рішень уряду у галузі освіти, директивних і нормативних документів інших

керівних органів з одночасною допомогою тим, кого контролюють, вжиттям заходів щодо

запобігання й усунення недоліків.

Шкільна інспекція складається з інспекторів Міністерства освіти і науки України,

інспекторів управління освіти і науки, обласної, районної, міської державної адміністрації.

У зміст роботи шкільної інспекції входить контроль за :

– забезпеченням закладів освіти кадрами;

– виконанням загальноосвітніми закладами постанов, наказів, директивних та

нормативних документів;

– станом викладання та якістю знань, умінь і навичок учнів, їх вихованістю;

– виконанням завдання щодо охоплення обов’язковим навчанням всіх дітей шкільного

віку, які проживають у мікрорайоні школи;

– за роботою адміністрації закладу освіти щодо підвищення кваліфікації педагогічних

працівників;

– вивченням і впровадженням передового педагогічного досвіду, досягнень

психолого-педагогічної науки;

– вивченням морально-психологічного клімату в колективі.

Інспектування шкіл може бути:

– фронтальним, яке передбачає перевірку усіх сторін діяльності школи (тривалістю не

більше 2-х тижнів);

– вибірковим – окремих ділянок роботи школи;

– тематичним – всебічне глибоке вивчення одного питання роботи школи чи групи

шкіл („Диференційоване навчання” тощо).

Кінцеві підсумки інспектування підводяться на педагогічній раді. Інспектор навчального

закладу вказує на досягнення, недоліки, розкриває їхні причини і шляхи подолання.

Загальноосвітній навчальний заклад (ЗНЗ) як складна динамічна система виступає

об’єктом внутрішньошкільного управління. Їі підсистемами є цілісний педагогічний процес,

класно-урочна система, система виховної роботи, система естетичного виховання, система зв’язків

із сім’ями учнів тощо. Управління окремими підсистемами складають суть і зміст

внутрішньошкільного управління.

За визначенням Сластьоніна В.О. внтрушньошкільне управління – це цілеспрямована

свідома взаємодія учасників цілісного педагогічного процесу на основі пізнання його об’єктивних

закономірностей, спрямована на досягнення оптимального результату.

Поняття „взаємодія учасників” викликане процесами гуманізації і демократизації в освіті і

наближає управлінні ЗНЗ до педагогічного менеджменту, який будується на принципах

взаємоповаги та довіри.

Функції внутрішкільного управління:

– цілепокладання;

– планування;

– організація;

– контроль;

– регулювання;

– коригування;

– аналіз.

Про це вже йшла мова. Наявність такої послідовності взаємопов’язаних дій усіх учасників

педагогічного процесу дозволяє розглядати ЗНЗ як педагогічну систему.

Можна виділити такі компоненти цієї системи:

1.Рівні управління:

І – директор; керівники ради школи, учнівського комітету, піклувальної ради, інших

громадських об’єднань;

ІІ – заступники директора, шкільний психолог, соціальний педагог, педагог-

організатор дитячих справ, а також органи й об’єднання, що беруть участь у

самоуправлінні;

ІІІ – учителі, вихователі, класні керівники, керівники гуртків, клубів, секцій;

ІУ – учні.

2. Учнівський колектив:

І рівень – загальношкільний колектив;

ІІ рівень – учнівські колективи класів, а також учнівські громадські організації,

секції, гуртки, бригади тощо.

3.Зміст спільної діяльності учасників педагогічного процесу.

4.Форми і методи навчання й виховання.

Функціональні обов’язки директора ЗНЗ та його заступників

Директор СЗНЗ призначається і звільняється начальником управління освіти і науки

районної (міської) адміністрації.

У „Положенні про середній загальноосвітній навчальний заклад” визначено такі

функціональні обов’язки директора загальноосвітнього навчального закладу (Інформаційний

збірник Міністерства освіти України .– 2001.– № 6.– С.15) :

– здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і

розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і

кваліфікаційного рівня працівників;

– організовує навчально-виховний процес;

– забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань,

умінь і навичок учнів;

– відповідає за реалізацію Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і

ефективність роботи педагогічного колективу;

– створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі,

проведення виховної роботи;

– забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та

протипожежних норм, техніки безпеки;

– розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами;

– підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання,

заохочення до творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

– дає дозвіл на участь діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників

підприємств, установ, організацій у навчально-виховному процесі, керівництві

учнівськими об’єднаннями за інтересами;

– забезпечує права учнів та захист їх від будь-яких форм фізичного або

психологічного насильства;

– вживає заходів для запобігання вживанням учнями алкоголю, наркотиків;

– розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учнів із загальноосвітнього

навчального закладу і за наявності підстав вирішує разом з батьками та службами у

справах неповнолітніх питання про їх подальше навчання;

– контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів;

– видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;

– щороку звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу.

Заступник директора з навчально-виховної роботи.

Заступника директора призначає і звільняє директор навчального закладу. До

функціональних обов’язків заступника директора входять:

– правильна організація навчально-виховного процесу (складання розкладу

навчальних занять, гурткова робота, чергування по школі);

– контроль за виконанням навчальних планів і програм;

– контроль за станом викладання окремих навчальних предметів;

– контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів, за їх поведінкою;

– складання звітів про стан навчально-виховної роботи в закладі.

Якщо у навчальному закладі два і більше заступники, то обов’язки між ними розподіляє

директор. Наприклад, один із заступників може відповідати за організацію навчально-виховного

процесу в початкових класах, роботу груп продовженого дня, викладання якогось предмета,

методичну роботу з учителями початкових класів, збереження і використання навчальних

посібників.

Заступник директора школи з виховної роботи.

Його призначають з числа досвідчених педагогічних працівників, які мають нахил до

організації та проведення виховної роботи.

Заступник директора з виховної роботи:

– організовує вивчення інтересів, запитів учнів, їх зайнятості в гуртках, секціях,

виявляє учнів схильних до правопорушень;

– вивчає можливості залучення батьків до співпраці зі школою, взаємодіє з

інспекціями в справах неповнолітніх, прокуратурою, медичними та наркологічними

службами;

– вивчає стан матеріально-технічної бази закладу для здійснення виховної роботи із

школярами;

– забезпечує підбір і розстановку класних керівників, планування гурткової, клубної

роботи, загальношкільних заходів, узгоджує і координує позаурочну діяльність

учнів школи з позашкільними виховними закладами;

– організовує методичну роботу з питань виховання;

– організовує діяльність класних керівників, вихователів, керівників гуртків, клубів,

педагогів-організаторів з метою формування в учнів загальнолюдських цінностей та

моралі, відродження національних звичаїв, обрядів, традицій, забезпечення літнього

відпочинку дітей у канікулярний час;

– контролює позаурочну виховну роботу з учнями, аналізує її результативність, при

потребі надає допомогу педагогічним працівникам у її проведенні.

Помічник директора по господарській частині.

– відповідає за матеріально-технічне забезпечення навчального

процесу;

своєчасну підготовку навчального закладу до

навчального

року;

збереження

шкільного обладнання;

– розподіляє обов’язки між технічним персоналом школи.

Цілепокладання і планування як функції управління ЗНЗ

Процес управління будь-якою системою має на увазі постановку цілей (цілепокладання) і

планування (прийняття рішень).

Мета визначає загальний напрям, зміст, форми і методи роботи. Особливість

цілепокладання в управлінні педагогічними системами полягає в тому, що необхідно співвіднести

загальну мету управлінської діяльності з віковими та індивідуальними особливостями учнів та

вчителів, їх інтересами, прагненнями, почуттями і вчинками, роздрібнити на конкретні завдання.

Цілі мають бути зрозумілі й усвідомлені не тільки директором, але й учителями і учнями.

Тоді планування роботи навчального закладу виступає як прийняття рішення на основі

співвідношення попереднього аналізу і поставленої мети.

У практиці роботи навчального закладу розробляються 3 види планів:

– перспективний;

– річний;

– поточний.

Перспективний план розробляється, як правило, на п’ять років. Його структура може бути,

наприклад, такою:

1. Завдання СЗНЗ.

2. Перспективи розвитку контингенту учнів.

3. Перспективи оновлення педагогічного процесу, впровадження педагогічних інновацій.

4. Забезпечення кадрами.

5. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

6. Розвиток матеріально-технічної бази і матеріального забезпечення навчально-виховного

процесу.

7. Соціальний захист педагогів та учнів, поліпшення умов праці і відпочинку.

Річний план охоплює весь навчальний рік і літні канікули. Він складається за участю всього

педагогічного колективу.

До складання плану на наступний рік приступають в кінці поточного навчального року.

Спершу складається проект плану, який обговорюється і затверджується на засіданні педагогічної

ради в кінці серпня. Орієнтована структура річного плану роботи ЗНЗ може бути такою:

1. Аналіз навчально-виховної роботи за минулий навчальний рік і основні завдання на новий.

2. Заходи щодо підготовки до нового навчального року, щодо охоплення дітей шкільного віку

обов’язковим навчанням, а також інші організаційні заходи, такі як організація індивідуального

навчання хворих дітей вдома, переведення учнів у наступний клас, допуск до екзаменів, випуск зі

школи, надання їм матеріальної допомоги та ін.

3. Виховні заходи, спрямовані на всебічний розвиток школярів.

4. Заходи щодо підвищення якості освітнього процесу.

5. Тематика засідань педагогічної ради, семінарів для класних керівників, рад закладу,

загальношкільних батьківських зборів.

6. Питання роботи адміністрації з педагогічними кадрами: стажування, курси підвищення

кваліфікації, методичні заходи, творчі звіти, відкриті уроки, атестація учителів.

7. Організація внутрішкільного контролю.

8. Заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладу.

9. Робота школи щодо підвищення педагогічної культури батьків. Залучення громадськості до

виховання школярів.

10. Заходи щодо збереження і зміцнення здоров’я дітей.

На основі річного плану директор школи, його заступники складають поточний план на

семестр, четверть, тиждень, в якому визначають (конкретизують) відповідальних за проведення

загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, зборів і т.д.

Поточний план (або план-календар) повинен сприяти раціональній організації діяльності

педколективу, не допускати перевантаження вчителів та учнів.

Крім того, у середньому загальноосвітньому навчальному закладі встановлена ще така

система планування:

1). Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій;

2). Календарні, тематичні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних

керівників, вихователів груп продовженого дня;

3). Плани роботи методичних об’єднань, інших форм методичної роботи, що

реалізуються на базі школи;

4). План роботи шкільної бібліотеки;

5). План роботи батьківського комітету закладу.

Облік

роботи загальноосвітнього навчального закладу

Міністерством освіти і науки України визначено такий перелік ділової документації, яка є

обов’язковою у ЗНЗ:

1. Ліцензія на право проведення освітньої діяльності (тільки для приватних ЗНЗ).

2. Ліцензія на запровадження освітньої діяльності, пов’язаної з наданням професії

3. Матеріали державної атестації навчального закладу.

4. Свідоцтво про державну атестацію.

5. Матеріали державної підсумкової атестації учнів (вихованців).

6. Статут загальноосвітнього навчального закладу.

7. Книга наказів з основної діяльності.

8. Книга наказів з кадрових питань.

9. Книга обліку руху учнів.

10. Алфавітна книга запису учнів.

11. Журнал обліку вхідного та вихідного листування.

12. Книга протоколів засідань педагогічної ради.

13. Книга обліку педагогічних працівників.

14. Книга обліку трудових книжок.

15.Книга обліку і видачі свідоцтв про базову загальну середню освіту.

15. Книга обліку і видачі атестатів про повну загальну середню освіту.

16. Книга обліку і видачі Похвальних листів і Похвальних грамот.

17. Книга обліку наслідків внутрішкільного контролю.

18. Книга протоколів загальних зборів (конференції) колективу загальноосвітнього

навчального закладу.

19. Книга протоколів ради загальноосвітнього навчального закладу.

20. Книга протоколів піклувальної ради, батьківського комітету.

21. Класні журнали.

22. Журнали груп продовженого дня.

23. Журнали обліку пропущених і замінених уроків.

24. Журнали обліку роботи гуртків, факультативів, секцій тощо.

25. Журнали обліку звернень та заяв громадян.

26. Контрольно-візатаційна книга.

27. Особові справи та медичні картки учнів.

28. Особові справи педагогічних працівників.

29. Табелі успішності учнів.

30. План роботи на поточний навчальний рік.

31. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового

забезпечення навчально-виховного процесу.

32. Навчальні плани та навчальні програми.

33. Атестаційні матеріали педагогічних працівників.

34. Списки первинного обліку дітей, які підлягають навчанню.

35. Учнівські картки для учнів 1-4, 5-9 та 10-12 класів.

36. Статистична звітність (форми № ЗНЗ -1, № ЗНЗ -3, № 83- РВК та інші).

37. Нормативно-правова документація з питань охорони праці та техніки безпеки.

38. Конституція України, Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”.

39. Нормативно-правова документація Міністерства освіти і науки та місцевих органів

управління освітою.

40. Акти прийому-передачі загальноосвітнього навчального закладу.

41. Акти державного інспектування загальноосвітнього навчального закладу.

42. Трудові книжки працівників навчального закладу.

43. Розклад уроків для учнів 1-4 класів та 5-12 класів.

44. Графік роботи гуртів, секцій, об’єднань тощо.

45. Графік проведення позакласних заходів.

46. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-

виховних заходів.

47. Наочність з правил техніки безпеки, пожежної безпеки тощо.

У разі необхідності Міністерство освіти і науки України, місцеві органи управління освітою

можуть встановлювати додаткову відомчу звітність, інформацію.

У Алфавітній книзі запису учнів записуються всі учні в алфавітному порядку незалежно від

класу (зберігається 50 років).

Номер учня в алфавітній книжці є [А-135] номером його особової справи. До неї заносяться

такі дані: загальні відомості про учня, підсумкові оцінки успішності за кожен клас, записи про

нагороди (похвальні листи, грамоти, медалі. Зберігається 5 років після закінчення школи.

Класний журнал ведеться за формою, встановленою і затвердженою міністерством освіти і

науки. Записи в ньому робить вчитель початкових класів, вчитель-предметник, класний керівник.

У розділі „ Облік досягнень у навчанні учнів” (з окремих предметів) у лівій стороні

розгорнутої сторінки журналу вчитель веде щоденний облік відвідування і досягнень (досягнення

у балах, відсутність – н). На правій стороні сторінки вчитель записує дату проведення уроку, його

тему і завдання додому.

На вільних сторінках журналу ведеться облік індивідуальних і групових занять згідно з

навчальним планом, занять з правил безпечної поведінки на вулицях, з питань протипожежної

безпеки, цивільної оборони, санітарії і гігієни.

У розділі „ Загальні відомості про учнів” класний керівник записує № особової справи,

прізвище, по батькові учня, стать, рік, місяць і число народження; коли і куди вибув; прізвище,

ім’я, по батькові батька і матері або опікунів; заняття і місце праці батьків (посада, назва і адреса

підприємства, телефон); домашня адреса, телефон. Це робиться у перших 10 днів навчального

року і протягом року вносяться зміни.

У розділі „ Рішення педагогічної ради” записуються відомості про результати, досягнуті у

навчанні учнем: переведено до наступного класу, нагороджується Похвальним листом, видано

Свідоцтво з відзнакою, залишено на повторний курс, призначено повторну державну атестацію (з

яких предметів), її наслідки. При цьому зазначається дата і номер педагогічної ради.

Зберігається 5 років, випускного класу – 10 років.

Крім того, в загальноосвітньому навчальному закладі ведеться фінансово-господарська

документація:

1. Технічний паспорт школи.

2. Інвентарні списки основних засобів.

3. Акт на відведення і закріплення земельної ділянки.

4. Книга складського обліку матеріалів.

5. Книга обліку бібліотечного фонду.

6. Відомості про видачу витратних матеріалів.

7. Відомості оперативного обліку малоцінних та швидкозношуваних матеріалів, що

знаходяться в експлуатації.

8. Штатний розпис загальноосвітнього навчального закладу.

9. Акти ревізій та перевірки фінансово-господарської діяльності.

Відповідає за ведення діловодства в загальноосвітньому навчально-виховному закладі його

директор і відповідальний працівник згідно з штатним розписом та функціональними обов’язками.

Правильність ведення діловодства контролюють відповідні органи управління освітою.

Організаційні форми управлінської діяльності в ЗНЗ

Педагогічна рада – постійнодіючий колегіальний орган управління ЗНЗ. До складу

педагогічної ради входять директор, його заступники, учителі, вихователі, педагог-організатор,

бібліотекар, лікар, голова батьківського комітету. Головою педагогічної ради є директор. Кількість

засідань визначається потребою навчального закладу, але не менше 4 разів на рік. Для ведення

протоколу педагогічної ради обирається секретар. Рішення ради приймаються простою більшістю

голосів і затверджуються наказом директора.

Проблеми, які розглядаються на засіданнях педагогічної ради, можна поділити на 2 групи:

науково-педагогічні та організаційно-педагогічні.

До науково-педагогічних проблем можна віднести питання, пов’язані з удосконаленням

навчально-виховного процесу, впровадженням у практику результатів наукових досліджень,

передового досвіду, підведенням підсумків творчого пошуку педагогів тощо.

До організаційно-педагогічних – обговорення і затвердження річного плану роботи, режиму

роботи навчального закладу, допуск учнів до екзаменів, переведення з класу в клас, видача

свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів про повну загальну середню освіту, про

нагородження випускників медалями та похвальними листами чи грамотами, про виключення

учнів зі школи тощо.

На засідання педагогічної ради виносяться принципові питання життя і діяльності

колективу.

Щоб розвантажити засідання педагогічної ради, в загальноосвітніх навчальних закладах

використовується така форма, як наради при директорові. Питання, які тут обговорюються,

пов’язані з безпосередньою організацією навчально-виховного процесу (успішності, поведінки

учнів, організації позаурочної діяльності). Також можна розглядати окремі питання діяльності

педагогів. Періодичність проведення таких нарад встановлює директор.

На нарадах при заступникові директора розглядаються поточні питання адміністративної

компетенції. Час їх проведення відзначається в поточному плані закладу.

Оперативні наради – залежать від ситуації.

Внутрішньошкільний контроль і регулювання в управлінні

Внутрішньошкільний контроль – це глибоке, всебічне вивчення і аналіз навчально-

виховного процесу в загальноосвітньому закладі та координація на основі цього всіх відносин у

колективі.

Внутрішньошкільний контроль – це базова складова моніторингу навчально-виховного

процесу навчального закладу.

Зміст внутрішньошкільного контролю має такі напрями :

– виконання організаційно-педагогічних питань всеобучу;

– якість і хід виконання освітніх програм і державних освітніх стандартів;

– якість знань, умінь і навичок учнів;

– стан викладання навчальних дисциплін;

– стан і якість організації позаурочної виховної роботи;

– робота з педагогічними кадрами;

– ефективність спільної діяльності школи, сім’ї і громадськості з виховання учнів;

– виконання нормативних документів і прийнятих рішень.

Види і форми внутрішньошкільного контролю:

– оглядовий – ознайомлення за короткий час зі станом справ в навчальному процесі;

– попередній – з метою попередження можливих помилок учителя в підготовці та

проведенні уроку чи виховного заходу;

– персональний – для надання допомоги молодим, недосвідченим педагогам, а також

тим, хто отримав рекомендації за наслідками атестації;

– тематичний – контроль за розв’язанням певних педагогічних проблем (розвиток

національної свідомості учнів, їх пізнавальної самостійності тощо);

– фронтальний – для перевірки в повному обсязі всієї системи роботи вчителя чи

групи вчителів, його тривалість 2-3 тижні;

– класно-узагальнюючий – вивчення впливу різних учителів на учнів одного класу;

причин відставання у навчанні, низької дисципліни;

– предметно-узагальнюючий – вивчення стану і якості викладання одного предмета в

одному класі, на паралелі чи в кількох класах.

Використання керівництвом навчального закладу різних видів і форм контролю дає змогу

отримати різносторонню інформацію про стан навчально-виховного процесу і на цій основі

кваліфіковано керувати педагогічним колективом.

Методи внутрішньошкільного контролю

1. Усна і письмова перевірка якості знань , умінь і навичок учнів.

2. Спостереження і аналіз навчальних занять і виховних заходів.

3. Вивчення шкільної документації (особових справ, класних журналів).

4. Опитування (усне і письмове) педагогічних працівників.

5. Хронометрування – для вивчення раціонального використання часу на

уроці, швидкості читання тощо.

6. Діагностичні тести.

7. Вивчення передового педагогічного досвіду.

8. Вивчення матеріально-технічної бази та її використання в навчальному

процесі.

Вибір форм і методів внутрішньошкільного контролю визначається його цілями,

завданнями, особливостями суб’єктів та об’єктів контролю, наявністю часу.

Використання різноманітних форм і методів контролю можливе за умови чіткого,

обгрунтованого планування, залучення до його проведення представників адміністрації, вчителів,

працівників органів управління освітою.

Критерії та показники визначення ефективності управлінської діяльності представлені у

кваліметричній моделі управлінської діяльності керівника ЗНЗ:

– безперервна освіта:

═ поповнення науково-теоретичних знань з управління ЗНЗ;

═ розвиток фахових умінь з управління ЗНЗ;

═ рівень фахової культури;

– особистісні якості керівника:

═ соціально значущі якості;

═ ділові якості;

═ морально-психологічні якості;

– виконання посадових обов’язків:

═ знання та використання законодавчо-нормативних актів про

освіту, документів МОН України;

═ забезпечення реалізації в загальноосвітньому закладі сучасної

державної політики в галузі освіти;

═ здійснення систематичного і комплексного підходу до

управління на високому рівні фахової компетентності;

═ реалізація управлінських функцій;

– забезпечення розвитку ЗНЗ :

═ запровадження інновацій у роботу ЗНЗ;

═ розвиток організаційної культури ЗНЗ;

═ створення , підтримка та розвиток іміджу ЗНЗ;

═ створення умов для продуктивної спільної діяльності

колективу;

– розвиток соціальної активності керівника:

═ робота з громадськістю, батьками учнів, формування

позитивної громадської думки щодо діяльності ЗНЗ;

═ представлення ЗНЗ на конференціях, нарадах педагогічних

ярмарках;

═ особиста участь у професійних конкурсах.