Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pedagogika-tekst.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
841 Кб
Скачать
☆

3. Принципи виховання

Процес виховання як складова частина педагогічного процесу підпорядковується

закономірностям цього процесу. Найбільш загальні з них описані в темі „Педагогічний процес як

система і цілісне явище”. Більш детально зупинимося на тих вимогах до організації виховного

процесу, які з них витікають, тобто на принципах виховання.

Принципи виховання – це керівні положення, які відображають закономірності

процесу виховання, основні вимоги до його організації.

Принципи виховання не були стабільними протягом історії розвитку педагогічної думки.

Свої вимоги ставила народна педагогіка: природовідповідність виховання, гуманність у ставленні

до дітей, зв'язок виховання з життям, вимогливість і повага до дітей та ін. 2

Сучасні вимоги до виховання викликані становленням української національної школи,

необхідністю насичення виховання національним змістом та гуманістичною спрямованістю,

висвітлені у Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти3: народність, культуровідповідність виховання, етнізація виховного процесу та ін.

Крім того, існує ряд традиційних вимог до організації виховного процесу, яких варто

дотримуватися вихователям. Тому запропонуємо таку систему принципів виховання, яка б містила

усі три вищеназвані групи вимог.

1. Цілеспрямованість виховання.

Даний принцип витікає із закономірної залежності змісту, форм і методів виховання від

його мети. Слід пам'ятати, що мета, сформульована вихователем, тільки тоді буде успішно

реалізована, коли вона сприйматиметься вихованцем, як власна мета. Даний принцип вимагає від

педагогів уміння ставити різні цілі: колективні й індивідуальні, близькі, середні й далекі,

захоплювати ними дітей.

2. Єдність загальнолюдського і національного, народність у вихованні, етнізація

виховання.

Закономірний зв'язок виховного процесу з іншими суспільними процесами, залежність його

від суспільних потреб і вимог викликає необхідність формування громадянських і соціальних

якостей особистості, в першу чергу, національної свідомості, любові до рідної землі і свого

народу, оволодіння рідною мовою; загальнолюдських гуманістичних цінностей: ідеалів добра,

правди, краси, справедливості, совісті, людської гідності; оволодіння національною спадщиною, а

також надбанням світової культури, причому рух, розвиток має бути від національного і через

1 Сухомлинський В.А. Нравственный идеал молодого поколения. -М., 1963. – С. 67.

2 Див. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К.: УЗМН, 1997. – С. 42-52.

3 Див.: Інформаційний збірник МО України. – 1996. – №13. – С. 5-6.

національне до загальнолюдського. Діти повинні мати можливість навчатись у рідній школі,

відчувати причетність до свого етносу.

3. Гуманізація виховання.

Гуманізм – від лат. людяний. Система ідей і поглядів на людину, як найвищу цінність. 1 Він

базується на першій статті Загальної декларації прав людини: "Всі люди народжуються вільними і

рівними у своїй гідності і правах" . Психологічну основу цього принципу складає положення про

залежність розвитку особистості від характеру ставлення педагога до учня. Якщо це ставлення

гуманне, воно викликає позитивну реакцію і стимулює діяльність учня. Якщо стосунки "вчитель –

учень" базуються на авторитарній основі, то тоді педагогічний вплив викликає негативну реакцію

учня. Даний принцип вимагає побудови суб'єкт-суб'єктних взаємин вихователя і вихованців,

позитивної орієнтації у взаємодії з вихованцями (орієнтуватись на те, що можна робити, а не на те,

чого не можна), гуманного ставлення до них, поваги до їхніх прав і свобод, людської честі та

гідності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]