25. Геоморфологія південно-західної окраїни Середньоруської височини.

На крайньому північному сході у межі України входять відроги Середньо-Руської височини у вигляді межирічних смуг, які займають абсолютні висоти 200-260 м і спадають д Придніпровської низовини від центральної частини височини. Загалом відроги нагадують хвилясте плато із глибокою (на 75-100 м) врізаними річковими долинами. Широкі зі спадистими схилами, але глибокі балки розчленовують межирічні простори на вузькі та звивисті смуги, які разом із давніми курганами, що увінчують максимальні висоти, рельєфно височіють над навколишніми місцевостями.

Північна частина смуги відрогів (північний схід Сумської області) називається іноді Придеснянських плато, а крайня південно-східна частина, розташована на північ від Донецького кряжу, - Придонецьким плато. На півночі найвищі точки останнього мають абсолютні позначки 220-240 м, на півдні – 150-195м, надаючи плато ухилу із півночі до півдня. Поверхня його загалом рівнинна, але ріки, які течуть із півночі до півдня поділяють плато на низку відокремлених вузьких смуг, які прямують до Сіверського Дінця. Праві високі схили річкових долин піднімаються до висоти 50м, порізані ярами та балками, які зливаючись утворюють останці – «гори», як, наприклад, Городищенська «гора» біля с. Деркул та ін.. Ліві схили долин мають спадистий характер і часто-густо вкриті неглибокими довгими балками.

У межах території України Середньо-Руська височина простягається порівняно вузькою на ширину в середньому 30-40 км. Південна межа цієї смуги з Придніпровською низовиною у рельєфі не виявлена Абсолютні позначки поверхні схилів височини поступово спадають у південному і південно-західному напрямках долини р. Оскола і Сіверського Дінця,вироблені в піщано-глинистих і крейдово-мергелевих породах крейди й палеогену, при збереженні значних глибин стають широкими терасованими. Переважають долини з правосторонньою асиметрією (більш круті праві схили). Такими є долини Осколу, Сіверського Дінця, Ворскли, Псела, Сейму, Десни та ін..

Великі асиметричні долини відрізняються розвитком у них акумулятивно-цокольних терас і потужних делювіальних шлейфів по одному схилу, відповідністю асиметрії долини і межирічних просторів.

Розрізняють неогенові й антропогеннові річкові тераси. Неогенові річкові тераси розвинені у всіх великих долинах. Виділяється до чотирьох антропогенних надзаплавних терас. Виділяються високі (висотою до 5м) і низькі (висотою до 2 м) заплави. Низька і висока заплави мають акумулятивну будову.

У водно-ерозійному рельєфі велика роль належить балкам. Схили балок зазвичай спадисті, складені делювіальними суглинками, із задернованими днищами.

Характерним елементом водно-ерозійного рельєфу є яри. Вони відзначаються великою різноманітністю форм і типів. Найбільші яри виглядають прямолінійними вимоїнами, які зазвичай розвиваються на крутих схилах долин у корінних породах (мергелях і опоках) верхньої крейди. Виділяються яри донні і берегові, які переважають. В антропогеннових лесоподібних породах вони мають круті (до вертикальних) схили.

Серед гравітаційних форм рельєфу заслуговують на увагу зсуви. Розрізняють древні і свіжі, активні зсуви. До древніх відносяться форми у вигляді цирків, зі згладженими, задернованими схилами й бровками у водозбірних амфітеатрах на схилах річкових долин. Численними є свіжі зсуви. Вони розвиваються в ярах і на схилах річкових долин, дренуючи підземні води.

Карстові і суфозійні форми. Найбільші площі порід, які зазнають карсту, пов’язані з верхньою крейдою. Виділяється древній похований карст, а також карст, що формується тепер. Зустрічаються лійки з поглинаючими понорами, блюдце подібні форми із замуленим дном, місцями зайняті озерами. Похований карст у вигляді порожнин розвинений у писальній крейді. Ці порожнини заповнені палеогеновими пісками, глинами та іншими породами.

Блюдцеподібні западини як суфозійні форми широко розвинені на лесах, лесоподібних суглинках як древніх межиріч, так і річкових терас.

Еолові форми добре розвинені на І і ІІ надзаплавних терасах та на флювіогляціальних рівнинах. Найчастіше вони задерновані і заліснені. Місцями відбувається і сучасне розвіювання піщаних накопичень.