42. Геолого-геоморфологічні дослідження Тутковського

Павло Аполлонович Тутковський народився 1 березня 1858 року в містечку Липовець, Вінницької області.

Академік П.А.Тутковський своїми дослідженнями зробив великий внесок у теорію четвертинного (плейстоценового) геоморфогенезу Українського Полісся, дослідження річкових долин, природне районування України (виділив чотири фізико- географічні області - лесову, зандрову, кінцево-моренну, морен­ну). Він обґрунтував еолову гіпотезу походження лесу, відкрив і досліджував карст Волині. Теоретико-методологічні праці, присвячені окресленню завдань географії, природничої регіоналізації та ін. опубліковані вже у наступному періоді розвитку геоморфологічних досліджень території України - у першій тре­тині XX ст.

Основні праці:

1.«Ископаемые пустыни Северного полушария» 1909р.

2. «Загальне землезнавство» 1927р.

3.«До питань про вік поверхів лесу та похованих ґрунтів України» 1931р.

4. «Зональность ландшафтов и почв в Волинской губернии» 1910р.

5. «Природна районізація України» 1922р.

6. «Словник геологічної термінології» 1923р.

7. «Мінералогія» 1926р.

8. «Загальне землезнавство» 1927.

43. Петро Цись (19141971).

Головні наукові ідеї та результати досліджень

Як геоморфолог і фундатор кафедри геоморфології ЛНУ І.Франка, проф. П.М.Цись найбільше уваги приділяв вивченню геоморфологічної будови Українських Карпат та Волино-Подільського регіону, встановленню етапності розвитку рельєфу, впливу на його морфологію і генезу геологічної і тектонічної структури, неотектонічних рухів, кліматичних та антропогенних чинників, а також питанням геоморфологічного районування і картографування, вертикальної морфологічної поясності Українських Карпат, формуванню поверхонь вирівнювання, поширенню і динаміці екзогенних та ендогенних процесів рельєфоутворення, зледенінню Карпат. 1. Ідея успадкованості розвитку рельєфу Поділля від палеозойського до крейдового і теперішнього часу та ерозійно-тектонічного походження північного уступу Поділля. Вона обгрунтована у статті "Огляд основних питань геоморфології західних областей України"

2. Ідея тісного зв'язку орографічних елементів Українських Карпат з геологічними структурами та геотектонічним режимом і схема етапності формування рельєфу цього регіону України. 

3. Принципи геоморфологічного районування Українських Карпат:

4. Виділення головних морфоструктур Українських Карпат:

5. Окреслення віку сучасного рельєфу Українських Карпат. 

6. Обгрунтування ідеї, що неотектоніка є вирішальним морфогенетичним чинником розвитку і формування сучасного вигляду рельєфу Карпат та інших регіонів України. Автор у своїх працях пише, що саме новітні рухи зумовили диференціацію висотного положення денудаційних поверхонь, формування серії цокольних терас і деформації їхнього поздовжнього профілю, виникнення епігенетичних долин з корінними меандрами, велику глибину врізу і порожистість русел гірських річок, загальний план гідрографічної мережі, наявність похованих алювіальних терас тощо. Найповніше ці погляди відображені у статті "Деякі проблеми неотектоніки західних областей України

7. Обгрунтування принципів і побудова схеми геоморфологічної регіоналізації України. Цій проблемі присвячені праці: "Про геоморфологічне районування Української РСР ( 1959))" . "Принципи і методи фізико-географічного районування для потреб сільського господарства(1968)"

8. Оригінальні погляди на історію формування і перебудови гідрографічної мережі Українських Карпат. Вони сформовані у статті "Деякі особливості розвитку долинних систем Українських Карпат"

9. Ідеї комплексних досліджень сучасних геоморфологічних процесів з метою з'ясування закономірностей їх поширення і розвитку та обгрунтування системи захисних заходів. Цій проблемі присвячені статті "Короткий огляд сучасних геоморфологічних явищ на території західних областей України

10. Аналіз історії географічних досліджень. Публікації "Основні підсумки і наступні завдання геоморфо-логічного вивчення Радянських Карпат", "Основні риси розвитку географії у Львівському університеті за радянський період".