47. Перевагами функціональної структури управління є:

1. вивільнення лінійних керівників від знання всіх сторін управління; диференціація їх роботи; швидкість створення нових функціональних служб.

2. одержання підлеглими несуперечливих вказівок; повна відповідальність за результати роботи.

3. забезпечення наказів необхідними ресурсами; вивільнення керівників від виконання посадових обов’язків.

4. підвищення ефективності комунікацій; взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища.

48. В процесі здійснення функції менеджменту "контроль" контролюється:

1. результати праці працівника.

2. працівник як особистість.

3. методи праці працівника;

4. здібності працівника.

49. Згідно теорії мотивації Герцберга всі чинники, які впливають на діяльність працівника поділяють на:

1. фізіологічні та соціальні.

2. первинні та вторинні.

3. гігієнічні та мотиваційні.

4. лінійні та функціональні.

50. Методи управління поділяються на :

1. фізіологічні, технічні, соціальні, гігієнічні.

2. управлінські, об’єктивні, суб’єктивні, загальні.

3. економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні.

4. загальні та специфічні.

51. Комунікаційний процес - це:

1. маршрут схеми руху предметів праці.

2. діаграма, що відображає кількісне співвідношення.

3. процес обміну інформацією між двома або декількома людьми, з метою розв’язання певної проблеми.

4. спосіб наочного зображення виробничо-господарської діяльності.

52. «Піраміду потреб» побудував:

1. Д. Мак-Грегор.

2. М. Туган-Барановський.

3. Ф. Тейлор.

4. А. Маслоу.

53. Посадові інструкції працівників належать до:

1. економічних методів управління.

2. організаційно-розпорядчих методів управління.

3. соціальних методів управління.

4. методів зовнішньоекономічного впливу на суб’єкт господарювання з боку держави.

54. Конфлікт у колективі - це:

1. вирішення службових питань.

2. відсутність згоди між двома або більше сторонами.

3. явище, яке характеризується надмірним психологічним або фізіологічним напруженням

4. методи роботи менеджера.

55. Види комунікацій в менеджменті:

1. інформаційні, економічні.

2. телефонні, телетайпні, організаційні.

3. міжособові, організаційні.

4. закодовані, комунікаційні.

56. Виберіть правильне визначення ланки управління:

1. це організаційно відособлені структурні підрозділи, кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціонального поділу праці та її кооперації при опрацюванні, прийнятті і реалізації рішень.

2. це сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підрозділів знизу до верху.

3. це упорядкована сукупність елементів системи, що визначає поділ праці та службових обов’язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень.

4. боротьба між суб’єктами господарювання за покупця.

57. Виберіть правильне визначення рівня (ступеня) управління:

1. це організаційно відособлені структурні підрозділи, кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціонального поділу праці та її кооперації при опрацюванні, прийнятті і реалізації рішень.

2. це сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підрозділів знизу до верху.

3. це упорядкована сукупність елементів системи, що визначає поділ праці та службових обов’язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень.

4. боротьба між суб’єктами господарювання за покупця

58. За повнотою охоплення явищ інформацію поділяють на:

1. разову, періодичну, довгострокову.

2. повну, часткову, надлишкову.

3. фінансову, бухгалтерську, технологічну.

4. достовірну, недостовірну , планову.

59. В основу класифікації методів управління покладено :

1. систему повноважень і відповідальності в апараті управління.

2. організаційну структуру об’єкта управління.

3. мотиваційний характер методів управління.

4. функції менеджменту.

60. Інструктування працівника при видачі йому службового завдання належить до:

1. організаційно-розпорядчих методів управління.

2. соціальних методів управління.

3. загальних методів управління.

4. економічних методів управління.

61. Складовими частинами оперативного впливу є:

1. оперативне планування, контроль і мотивація.

2. оперативне планування, організація виконання оперативних планів, організація поточного контролю і регулювання ходу робіт.

3. інформація про хід виконання робіт, її аналіз, прийняття рішень.

4. встановлення стандартів і критеріїв порівняння фактичних даних із стандартами; виявлення відхилень; розробка заходів по усуненню відхилень.

62. Вимоги до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму, вологості, шум та інших факторів середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини, це:

1. гігієнічні вимоги.

2. ергономічні вимоги.

3. інформаційні вимоги.

4. економічні вимоги.

63. Типами керівників з позицій відносин керівника з підлеглими є:

1. ліберальний, соціальний, демократичний.

2. демократичний, соціалістичний, автократичний.

3. ліберальний, автократичний, демократичний.

4. ліберальний, автократичний, демократичний, соціальний.

64. Право особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їхнього виконання – це:

1. влада.

2. керівництво.

3. лідерство.

4. стиль управління.

65. Основними елементами культури управління є:

1. моральні норми, юридичні норми, економічні норми, організаційні норми.

2. культура працівників управління, культура процесу управління, культура умов праці, культура документів.

3. авторитарний, демократичний, ліберальний стилі управління.

4. вищий, середній та низовий рівні.

66. Продуктивність – це:

1. якість трудового життя.

2. один з критеріїв результативності.

3. прибутковість.

4. пропорційність виробничих процесів.

67. Демократичний тип керівника:

1. відрізняється схильністю до єдиноначальності в гіпертрофованих формах, надмірною централізацією влади, особистим вирішенням не тільки значущих, а й порівняно дрібних питань, свідомим обмеженням контактів з підлеглими;

2. прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують; залучає їх до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень; створює необхідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює їх зусилля; з повагою ставиться до людей і турбується про них;

3. відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безініціативністю, і постійним очікуванням вказівок зверху, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки;

4. правильні відповіді 1 і 2.