- •Модуль 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 1. Поняття про виробничий і технологічний процеси та компоненти хімічного виробництва
- •Тема 2. Класифікація типових процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Тема 3. Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Тема 4. Аналітичні методи складання математичного опису виробничих об’єктів
- •1. Рівняння швидкості хімічного перетворення речовин
- •2. Рівняння гідродинаміки рідких і газоподібних середовищ
- •3. Процеси теплопереносу
- •4. Кінетика масопередачі
- •5. Аналітичне складання рівнянь статики й динаміки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 1. Процеси переміщення та їх апаратна реалізація.
- •Таким чином, в задачах управління можна виділити змінні, що визначають процес витікання сипких матеріалів з отворів в ємностях.
- •2. Переміщення сипких матеріалів за допомогою пневмотранспорту|
- •3. Апаратна реалізація механічних процесів. Переміщення
- •Тема 2. Процеси подрібнення та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесів подрібнення твердих матеріалів
- •2. Апаратна реалізація механічних процесів. Подрібнення
- •Тема 3. Процеси класифікації. Технологічний розрахунок барабанного класифікатора зернистих матеріалів
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи процесу відстоювання та їх апаратна реалізація
- •1. Апаратна реалізація процесу відстоювання
- •2. Розрахунок горизонтальних відстійників. Закономірності відкладень осаду та формування освітленої зони
- •3. Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи фільтрування та їх апаратна реалізація
- •1. Апаратна реалізація процесу фільтрування
- •Тема 4. Фізико-хімічні основи мембранних методів розділення та математичне моделювання процесів ультрафільтрування
- •1. Класифікація і математичне моделювання режимів ультрафільтрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 4. Теплові процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи теплопередачі
- •2. Математична модель процесу із|із| зосередженими параметрами
- •3. Апаратна реалізація процесів теплообміну
- •Тема 2. Процеси випаровування та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесу випаровування
- •2. Методика розрахунку випарних апаратів
- •3. Математичне моделювання та розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •4. Робота випарної установки
- •5. Апаратна реалізація процесів випаровування
- •6. Контактне випаровування
- •Тема 3. Процеси спалювання та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесу спалювання (процес горіння)
- •2. Оптимальні умови спалювання. Регулювання витрати палива і повітря
- •3. Апаратна реалізація процесу спалювання (Промислові реактори для системи газ-тверда речовина)
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 5. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •2. Фізико-хімічні основи процесу масопередачі
- •3. Молекулярна та конвективна дифузія
- •4. Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи адсорбції та їх апаратна реалізація
- •1. Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •2. Типи ізотерм адсорбції
- •3. Активність адсорбенту
- •4. Методи адсорбції і десорбції
- •5. Розрахунок адсорбції у процесах осушки (очищення) газових потоків
- •7. Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи процесів абсорбції та їх апаратна реалізація
- •1. Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •2. Апаратна реалізація процесів абсорбції
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 6. Основні компоненти сировини, готової продукції та контроль якості сировини
- •Тема 1. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •1. Принципи збагачення сировини
- •Тема 2. Контроль якості сировини
- •1. Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •2. Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 7. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 1. Основи розрахунків виробничих процесів
- •4. Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Тема 2. Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •1. Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •2. Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •3. Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Тема 3. Технологія органічних речовин
- •1. Продукти і сировина промислового органічного синтезу
- •2. Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •3. Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •4. Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •5. Виробництво віскози, капрону, найлону
- •1. Основні відомості про цукор та сировину,
- •З якої його виробляють
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Тема 4. Основні відомості про виробничі процеси одержання цукру
- •2. Технологічна схема виробництва розсипного цукру
- •3. Технологічні системи виробництва кускового цукру
- •Тема 5. Переробка відходів та очищення стічних вод
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •2. Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація для очищення стічних вод
- •Запитання для самоконтролю
- •Модудь 8. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Актуальні задачі діагностування
- •1. Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •2. Види несправностей і ймовірності їх появи
- •3. Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •4. Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •5. Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •6. Усунення несправностей
- •7. Діагностика хімічних реакторів на основі аналізу гідродинамічних шумів
- •Тема 2. Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів
- •1. Формулювання задач оптимізації
- •2. Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Vі. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Модуль 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Модуль 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 4. Теплові процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 5. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •1. Видами процесів масопередачі між фазами є:
- •2. Абсорбція – поглинання газів або пари з газових або паро- газових сумішей:
- •3. Закон Генрі:
- •10. Йонний обмін – це:
- •Модуль 6. Основні компоненти сировини, готової продукції та контроль якості сировини
- •2. Визначте принцип збагачення сировини:
- •Модуль 7. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Модуль 8. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •7. Кластерний аналіз відноситься до категорії:
- •8. Більшість задач в технічній діагностиці хімічного обладнання можна вирішити шляхом:
- •9. Ексергією називається:
- •10. Методологічні підходи термодинаміного аналізу мають загальну основу:
- •Тести підсумкового контролю
- •11. Відстоювання – це процес:
- •12. Гідравлічну крупність визначають:
- •14. Позначте оптимальні технічні показники випарних апаратів:
- •16. Основне рівняння теплопередачі має вигляд:
- •25. Емульсії – це:
- •32. Основними джерелами тепла в хімічній промисловості є:
- •33. Перевагою насиченої водяної пари як теплоносія при нагріванні є:
- •34. Видами процесів масопередачі між фазами є:
- •Паливо – це:
- •79. Закон Генрі:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •91. Визначити правильне позначення формулювання задачі оптимізації:
- •92. Визначити принцип збагачення сировини:
- •93. Розрахувати, яка кількість азоту та водню практично витрачається для виробництва 1 т амоніаку (вихід продукту 40%):
- •99. Визначити витрати сульфур(іv) оксиду на знекиснення води, що містить 3 мг о2 в 1 дм3. Продуктивність установки 100 м3/год:
- •VII. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VIII. Термінологічний словник
- •Iх. Література
- •Тема 3. Процеси спалювання та їх апаратна реалізація…………..161
- •Тема 1. Загальні відомості про масообмінні процеси.....................174
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи адсорбції та їх апаратна реалізація..............................................................................................184
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи процесів абсорбції та їх апаратна реалізація..............................................................................................202
- •Тема 1. Основні компоненти сировини та готового продукту.......214
- •Тема 2. Контроль якості сировини....................................................224
- •Тема 1. Основи розрахунків виробничих процесів.........................230
- •Тема 1. Актуальні задачі діагностування.........................................301
- •Тема 2. Методи котролю обладнання і перебігу прцесів………...323 1. Формування задач оптимізації.......................................................323
- •VII. Тематика самостійної та індивідуальної
- •Виробничі процеси та обладнання об’єктів автоматизації
- •33028, Рівне, вул. Соборна,11.
3. Апаратна реалізація механічних процесів. Переміщення
У виробничих виробництвах необхідно переміщувати різні тверді матеріали, які є сировиною, напівпродуктами чи готовими продуктами. Для переміщення твердих матеріалів в межах заводу застосовуються підйомно-транспортні пристрої. Ці пристрої складають внутрішньозаводський транспорт підприємства. Підйомно-транспортні пристрої поділяються на такі групи:
1) пристрої безперервного транспорту, які призначені для переміщення матеріалів безперервним потоком;
2) пристрої періодичного транспорту, які призначені для переміщення матеріалів окремими порціями.
За напрямком переміщення матеріалу розрізняють:
1) пристрої горизонтального переміщення;
2) пристрої вертикального переміщення;
3) пристрої змішаного (просторового) переміщення.
В залежності від характеру матеріалу розрізняють пристрої переміщення сипких і штучних вантажів. До сипких матеріалів відносяться порошкоподібні і кускові матеріали, які переміщуються навалом. До штучних матеріалів-вантажів відносяться вироби, які мають визначену форму (частини машин, цегла, метал), а також матеріали, що упаковані в тару (мішки, бочки, барабани).
Періодичне транспортування здійснюється за допомогою вагонеток, підйомників, кранів та інших пристроїв. Тут розглядаються тільки основні пристрої безперервного транспорту (переважно для переміщення сипких матеріалів).
Стрічкові транспортери. Стрічковий транспортер (рис. 8) скла-дається з суцільної стрічки 3, яка безперервно рухається навколо двох барабанів 1 і 8, причому стрічка приводиться в рух тертям через поверхню барабанів. Барабан 8 є приводним: він приводиться в дію електродвигуном через редуктор (чи іншу передачу) і при обертанні тягне на себе верхню (навантажену) частину стрічки. Барабан 1 є натяжним і використовується для натягування стрічки. Натягування стрічки досягається тим, що барабан 1 встановлений на візку, який може переміщуватися назад під дією ваги вантажу 10. Максимальне переміщення натяжного барабана (хід натягу) показане на рис. 8. Щоб стрічка не провисала, то під нею вста-новлюлюють ряд опорних роликів 4 і 9.
Матеріал завантажується на верхню частину стрічки через завантажувальну лійку 2 і переміщується при русі стрічки до місця розвантаження. Звичайно, воно знаходиться біля приводного барабана, тобто при огинанні стрічкою барабана 8 матеріал скидається з транспортера. Розвантаження може бути здійснене також у будь-якому місці на шляху руху стрічки за допомогою скидального ножа чи барабанного скидача. Скидальний ніж являє собою скребок, який зупиняє рух матеріалу і скидає його зі стрічки в одну або обидві сторони. Барабанний скидач складається з двох барабанів 5 і 6, що згинають стрічку у вигляді букви S. Матеріал скидається з барабана 6 і видаляється через лоток 7. Скидальний ніж і барабанний скидач закріплюються нерухомо або монтуються на візку, який може бути встановлений в будь-якому місці. Найчастіше застосовують резинно-тканинні транспортерні стрічки, що складаються з декількох шарів гуми і бавовняної тканини. При транспортуванні гарячих матеріалів застосовують стрічки, які виготовлені з тонкої, термічно обробленої сталі.
Рис. 8. Стрічковий транспортер:
1 – натяжний барабан; 2 – завантажувальна лійка; 3 – стрічка; 4, 9 – опорні ролики; 5, 6 – барабани скидача; 7 – лоток; 8 – приводний барабан;
10 – вантаж для натягування стрічки
Для збільшення продуктивності транспортера при переміщенні сипких матеріалів робочій частині стрічки надають форму у вигляді жолоба шляхом застосування роликів спеціального профілю. Як показано на рис. 8, нижня гілка стрічки, що є неробочою, зали-шається плоскою.
Стрічкові транспортери застосовуються для горизонтального (під кутом до горизонтальної площини до 220) переміщення сипких і штучних вантажів при довжині транспортування до 150-200 м. Швидкість руху стрічки для сипких матеріалів приймається від 0,5 до 2 м/с; нижчі швидкості вибирають для легких тонкоподрібнених матеріалів (щоб уникнути розпилення при їх переміщенні), а вищі швидкості – для великозернистих матеріалів. Для штучних вантажів приймають швидкість руху стрічки 0,5-0,8 м/с. Стрічки транспортерів можуть мати ширину 400, 500, 650, 800, 1000, 1200 і 1400 мм.
Пластинчаті транспортери. Будова пластинчатих транспортерів подібна до будови стрічкових транспортерів. Пластинчастий транспортер являє собою нескінченну стрічку, що складається з шарнірних ланцюгів, до яких прикріплені пластини, що несуть матеріал, який потрібно перемістити. На шарнірах ланцюгів розміщені ролики, які котяться вздовж направляючих елементів, що прикріплені до станини транспортера. Ланцюги транспортера огинають зірочки, з яких одна є приводною, а інша – натяжною.
Завантаження матеріалу може здійснюватися у будь-якій точці вздовж стрічки. Вивантаження здійснюється зі сторони приводної зірочки. При переміщенні сипких матеріалів пластини забезпечуються бортами.
Пластинчаті транспортери застосовуються для переміщення матеріалу на відстань до 150 м. Якщо на пластинах поставлені поперечні перегородки, то кут нахилу стрічки до горизонту може досягати 30-450. Швидкість руху приймається в межах 0,2-0,6 м/с.
Пластинчаті транспортери є дорожчими від стрічкових транспортерів і застосовуються для переміщення великозернистих матеріалів або матеріалів, що мають високу температуру, а також при переміщенні під великим кутом, тобто в тих випадках, коли стрічкові транспортери не застосовуються.
Пневматичні транспортні жолоби. Пневматичний жолоб (рис. 9) складається з двох частин 1 і 2, розділених пористою плиткою 3, на якій знаходиться переміщуваний матеріал. У просторі під плиткою пропускають стиснене повітря. Пройшовши крізь плитку, повітря проникає в матеріал і розпушує його. Внаслідок цього матеріал стає текучим, подібно до рідини, і переміщується жолобом вже при невеликому куті нахилу (але не менш за 2,50). Відпрацьоване повітря виходить в атмосферу через матерчаті фільтри 4, які розташовані у верхній частині жолоба.
Рис. 9. Пневматичний транспортний жолоб:
1 – верхня частина жолобу; 2 – нижня частина жолобу; 3 – пориста плитка;
4 – матерчатий фільтр; 5 – ущільнювальна замазка
Витрата повітря складає приблизно 1,5 м3/хв на 1 м2 площі жолоба (при тиску 500 мм вод.ст.). Витрата енергії в 2-4 рази менша, ніж у гвинтових транспортерах.
Пневматичні жолоби застосовуються замість гвинтових транспортерів та інших пристроїв для переміщення порошковоподібних і дрібнозернистих матеріалів на відстань до 100 м. Переваги таких жолобів полягають у простоті, відсутності рухомих частин, герметичності і малій витраті енергії. Основним недоліком є неможливість руху матеріалу з підйомом нагору.
Транспортер з зануреними скребками. Транспотери такого типу є різновидом скребкових транспортерів і відрізняються від них тим, що ланцюг зі скребками рухається всередині закритого жолоба і скребки занурені в транспортуючий матеріал, що рухається суцільним потоком.
Транспортери з зануреними сребками можуть переміщувати матеріал складним шляхом (крива чи ламана лінія) у горизонтальному, похилому і вертикальному напрямках без перевантаження в місцях перегину шляху, причому завантаження і розвантаження транспортерів можуть здійснюватися в багатьох його точках.
Габарити цих транспортерів є меншими від габаритів стрічкових, пластинчатих, скребкових і гвинтових транспортерів. Витрата енергії значно менша, ніж у випадку скребкових і гвинтових транспортерів.
До недоліків транспортерів з зануреними скребками відноситься значне зношення робочих деталей при переміщенні стираючих матеріалів. Для транспортування липких і грудкоподібних матеріалів ці транспортери непридатні.
Пневматичний транспортер. Пневматичний транспортер приводиться в дію за допомогою повітря, що рухається в трубопроводі, і відбувається захоплення переміщуваного сипкого матеріалу. Переміщуваний матеріал вводиться у трубопровід через завантажувальні пристрої, захоплюється струменем повітря, що рухається, і транспортується до місця розвантаження.
В залежності від концентрації переміщуваного матеріалу в його суміші з повітрям розрізняють пневматичний транспорт у зрідженій фазі (мала концентрація матеріалу в суміші з повітрям) і пневматичний транспорт у щільній фазі (висока концентрація матеріалу в суміші).
Пневматичний транспортер у зрідженій фазі функціонує за таких швидкостей повітря, при яких частинки матеріалу захоплюються разом з повітрям. В залежності від розмірів частинок і густини переміщуваного матеріалу затосовуються швидкості повітря від 8 до 35 м/с. Концентрація матеріалів у суміші з повітрям складає від 1 до 35 кг матеріалу на 1 кг повітря (звичайно 10-25 кг/кг).
На рис. 10 показана схема всмоктувальної пневматичної уста-новки. У трубопроводі 2 створюється розрідження і повітря всмоктується в нього разом з переміщуваним матеріалом. Всмоктування відбувається через приймальне сопло; далі суміш повітря з матеріалом трубопроводом 2 надходить у розвантажувач 3, де повітря відокремлюється від матеріалу, що надходить потім у приймальний бункер 6. Розвантажувачі будуються у вигляді циклонів. З розвантажувача повітря надходить у фільтр 4, де від повітря відокремлюються не вилучені в розвантажувачі частинки матеріалу. З фільтра повітря відсмоктується вакуум-насосом 5, який створює необхідне розрідження в системі.
Рис. 10. Схема всмоктувальної пневматичної установки:
1 – приймальне сопло; 2 – трубопровід; 3 – розвантажувач; 4 – фільтр;
5 – вакуум-насос; 6 – приймальний бункер
Всмоктувальні пневматичні установки застосовуються для переміщення матеріалу на відстань до 100 м з різних місць до однієї точки розвантаження. Установки застосовуються при розрідженнях не більше 0,5-0,6 ат.
Для переміщення матеріалу на великі відстані (до 300 м) з одно-го місця в різні напрямки застосовують нагнітальні пневматичні установки (рис. 11).
Компресор 1 нагнітає повітря в трубопровід 2, в який через спеціальний живильник 3 подається переміщуваний матеріал. Суміш повітря з матеріалом трубопроводом 2 надходить у розвантажувач 4, де відбувається відокремлення матеріалу, після чого повітря через фільтр 5 виводиться в атмосферу. Надлишковий тиск повітря в нагнітальних установках досягає 3-4 ат.
Для переміщення матеріалу на великі відстані з різних місць до однієї точки застосовують змішані пневматичні установки (рис. 12). Матеріал засмоктується разом з повітрям через сопло 1 і трубопроводом 2 надходить у розвантажувач 3. Повітря з розвантажувача 3 через фільтр 4 всмоктується компресором 5 і нагнітається в трубопровід 6, куди подається матеріал з розвантажувача 3. Далі суміш повітря з матеріалом надходить у розвантажувач 7, звідкіля повітря направляється у фільтр 8. Переваги пневматичного транспортера полягають у простоті, надійності, повній герметичності і компактності установки.
Рис. 11. Схема нагнітальної пневматичної установки:
1 – компресор; 2 – трубопровід; 3 – живильник; 4 – розвантажувачі;
5 – фільтри; 6 – приймальний бункер
Рис. 12. Схема змішаної пневматичної установки:
1 – приймальне сопло; 2 – всмоктувальний трубопровід; 3, 7 – розвантажувачі;
4, 8 – фільтри; 5 – компресор; 6 – нагнітальний трубопровід
Основними недоліками пневматичного транспортера є підвищена витрата енергії (порівняно з витратою для механічного транспортера), а також зрошення трубопроводів при переміщенні стираючих матеріалів. Пневматичний транспорт застосовується при переміщенні сухих порошковоподібних і дрібнозернистих матеріалів. Для переміщення вологих, липких і крупнозернистих матеріалів пневматичний транспортер непридатний. Пневматичний транспорт у щільній фазі здійснюється в так званих пневматичних підйомниках при малих швидкостях повітря (менше 10 м/с) і високих концентраціях матеріалу, що переміщується, у суміші з повітрям (120-250 кг/кг).
