- •Модуль 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 1. Поняття про виробничий і технологічний процеси та компоненти хімічного виробництва
- •Тема 2. Класифікація типових процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Тема 3. Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Тема 4. Аналітичні методи складання математичного опису виробничих об’єктів
- •1. Рівняння швидкості хімічного перетворення речовин
- •2. Рівняння гідродинаміки рідких і газоподібних середовищ
- •3. Процеси теплопереносу
- •4. Кінетика масопередачі
- •5. Аналітичне складання рівнянь статики й динаміки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 1. Процеси переміщення та їх апаратна реалізація.
- •Таким чином, в задачах управління можна виділити змінні, що визначають процес витікання сипких матеріалів з отворів в ємностях.
- •2. Переміщення сипких матеріалів за допомогою пневмотранспорту|
- •3. Апаратна реалізація механічних процесів. Переміщення
- •Тема 2. Процеси подрібнення та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесів подрібнення твердих матеріалів
- •2. Апаратна реалізація механічних процесів. Подрібнення
- •Тема 3. Процеси класифікації. Технологічний розрахунок барабанного класифікатора зернистих матеріалів
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи процесу відстоювання та їх апаратна реалізація
- •1. Апаратна реалізація процесу відстоювання
- •2. Розрахунок горизонтальних відстійників. Закономірності відкладень осаду та формування освітленої зони
- •3. Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи фільтрування та їх апаратна реалізація
- •1. Апаратна реалізація процесу фільтрування
- •Тема 4. Фізико-хімічні основи мембранних методів розділення та математичне моделювання процесів ультрафільтрування
- •1. Класифікація і математичне моделювання режимів ультрафільтрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 4. Теплові процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи теплопередачі
- •2. Математична модель процесу із|із| зосередженими параметрами
- •3. Апаратна реалізація процесів теплообміну
- •Тема 2. Процеси випаровування та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесу випаровування
- •2. Методика розрахунку випарних апаратів
- •3. Математичне моделювання та розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •4. Робота випарної установки
- •5. Апаратна реалізація процесів випаровування
- •6. Контактне випаровування
- •Тема 3. Процеси спалювання та їх апаратна реалізація
- •1. Фізико-хімічні основи процесу спалювання (процес горіння)
- •2. Оптимальні умови спалювання. Регулювання витрати палива і повітря
- •3. Апаратна реалізація процесу спалювання (Промислові реактори для системи газ-тверда речовина)
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 5. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •2. Фізико-хімічні основи процесу масопередачі
- •3. Молекулярна та конвективна дифузія
- •4. Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи адсорбції та їх апаратна реалізація
- •1. Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •2. Типи ізотерм адсорбції
- •3. Активність адсорбенту
- •4. Методи адсорбції і десорбції
- •5. Розрахунок адсорбції у процесах осушки (очищення) газових потоків
- •7. Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи процесів абсорбції та їх апаратна реалізація
- •1. Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •2. Апаратна реалізація процесів абсорбції
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 6. Основні компоненти сировини, готової продукції та контроль якості сировини
- •Тема 1. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •1. Принципи збагачення сировини
- •Тема 2. Контроль якості сировини
- •1. Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •2. Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 7. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 1. Основи розрахунків виробничих процесів
- •4. Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Тема 2. Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •1. Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •2. Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •3. Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Тема 3. Технологія органічних речовин
- •1. Продукти і сировина промислового органічного синтезу
- •2. Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •3. Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •4. Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •5. Виробництво віскози, капрону, найлону
- •1. Основні відомості про цукор та сировину,
- •З якої його виробляють
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Тема 4. Основні відомості про виробничі процеси одержання цукру
- •2. Технологічна схема виробництва розсипного цукру
- •3. Технологічні системи виробництва кускового цукру
- •Тема 5. Переробка відходів та очищення стічних вод
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •2. Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація для очищення стічних вод
- •Запитання для самоконтролю
- •Модудь 8. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Актуальні задачі діагностування
- •1. Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •2. Види несправностей і ймовірності їх появи
- •3. Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •4. Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •5. Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •6. Усунення несправностей
- •7. Діагностика хімічних реакторів на основі аналізу гідродинамічних шумів
- •Тема 2. Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів
- •1. Формулювання задач оптимізації
- •2. Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Vі. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Модуль 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Модуль 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 4. Теплові процеси та їх апаратна реалізація
- •Модуль 5. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •1. Видами процесів масопередачі між фазами є:
- •2. Абсорбція – поглинання газів або пари з газових або паро- газових сумішей:
- •3. Закон Генрі:
- •10. Йонний обмін – це:
- •Модуль 6. Основні компоненти сировини, готової продукції та контроль якості сировини
- •2. Визначте принцип збагачення сировини:
- •Модуль 7. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Модуль 8. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •7. Кластерний аналіз відноситься до категорії:
- •8. Більшість задач в технічній діагностиці хімічного обладнання можна вирішити шляхом:
- •9. Ексергією називається:
- •10. Методологічні підходи термодинаміного аналізу мають загальну основу:
- •Тести підсумкового контролю
- •11. Відстоювання – це процес:
- •12. Гідравлічну крупність визначають:
- •14. Позначте оптимальні технічні показники випарних апаратів:
- •16. Основне рівняння теплопередачі має вигляд:
- •25. Емульсії – це:
- •32. Основними джерелами тепла в хімічній промисловості є:
- •33. Перевагою насиченої водяної пари як теплоносія при нагріванні є:
- •34. Видами процесів масопередачі між фазами є:
- •Паливо – це:
- •79. Закон Генрі:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •91. Визначити правильне позначення формулювання задачі оптимізації:
- •92. Визначити принцип збагачення сировини:
- •93. Розрахувати, яка кількість азоту та водню практично витрачається для виробництва 1 т амоніаку (вихід продукту 40%):
- •99. Визначити витрати сульфур(іv) оксиду на знекиснення води, що містить 3 мг о2 в 1 дм3. Продуктивність установки 100 м3/год:
- •VII. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VIII. Термінологічний словник
- •Iх. Література
- •Тема 3. Процеси спалювання та їх апаратна реалізація…………..161
- •Тема 1. Загальні відомості про масообмінні процеси.....................174
- •Тема 2. Фізико-хімічні основи адсорбції та їх апаратна реалізація..............................................................................................184
- •Тема 3. Фізико-хімічні основи процесів абсорбції та їх апаратна реалізація..............................................................................................202
- •Тема 1. Основні компоненти сировини та готового продукту.......214
- •Тема 2. Контроль якості сировини....................................................224
- •Тема 1. Основи розрахунків виробничих процесів.........................230
- •Тема 1. Актуальні задачі діагностування.........................................301
- •Тема 2. Методи котролю обладнання і перебігу прцесів………...323 1. Формування задач оптимізації.......................................................323
- •VII. Тематика самостійної та індивідуальної
- •Виробничі процеси та обладнання об’єктів автоматизації
- •33028, Рівне, вул. Соборна,11.
3. Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
Очевидним є бажання мати загальну систему, яка б дозволяла швидко виявляти можливу несправність устаткування, що раптово виникла. З іншого боку, у цьому випадку зазначена система може стати занадто чутливою до шумових перешкод і, відповідно, занадто часто видавати неправильні застережні сигнали. Питання щодо знаходження прийнятного варіанта відповідної системи діагностики найкраще вирішувати з врахуванням особливостей конкретної установки, для якої можна визначити для кожного варіанта відповідні витрати. Наприклад, у багатокомпонентній системі фіктивні тривоги вірогідні більшою мірою, ніж в системі, що включає порівняно мало резервних елементів.
Інше протиріччя, яке необхідно подолати, торкається складності системи виявлення, а саме – протиріччя між витратами на відповідну систему і якістю її роботи. Наприклад, можна чекати більшої чіткості виявлення несправностей, якщо використовувати в системі діагностики апріорі відомі дані про вірогідні види несправностей. Тоді, визначаючи за допомогою ряду одночасних вимірів конкретну форму поведінки процесу, якій відповідають конкретні несправності, можна знизити вірогідність як хибної тривоги, так і пропуску несправностей. Знаходження оптимального співвідношення між складністю системи і її експлуатаційними властивостями – надзвичайно важливий момент у проектуванні систем виявлення несправностей.
Перший крок у проектуванні системи виявлення несправностей – це ознайомлення з відповідним процесом. Ґрунтуючись на характеристиках процесу, інженер може визначити, яку роль відвести операторові установки, а яку – ЕОМ. Враховуються всі можливі фактори, які пов'язані з конкретним процесом і які впливають на проектування системи виявлення. Наприклад, конкретне проектування відповідного техногенного середовища може бути обумовлене утворенням пилу. Так, у печі випалу цементу це може привести до засмічення готового продукту, а на паперовій фабриці може стати причиною обриву паперу в папероробній машині і, отже, причиною затору. Поінформованість про зазначені порушення є необхідною для перерозподілу відповідних функцій управління оператором і ЕОМ.
Другий крок є особливо важливим для діагностики. Це встановлення межі відповідної підсистеми (термін „підсистема” відноситься до найменшої частини процесу, для якої необхідне діагностування порушення роботи устаткування). Для кожної підсистеми визначаються умови її нормальної роботи. В результаті, при одночасному врахуванні всіх підсистем визначаються умови нормального перебігу процесу в цілому.
Далі проектувальник аналізує апаратурне оснащення, яке необхідне для системи виявлення. Звичайно, він модифікує проект процесу так, щоб той забезпечував виявлення несправностей, їх компенсацію за допомогою алгоритмів управління, введення в дію резервного устаткування, включення рециклічних потоків, резервних ємностей тощо. Бажано мати такий проект, який
Рис. 90. Автоматизована система виявлення і діагностики несправностей
враховував би технологічні можливості і конструкцію новітніх обчислювальних пристроїв. На рис. 90 наведена автоматизована система виявлення і діагностики несправностей, яка може бути виконана з використанням мінікомп’ютерів.
Одне з головних завдань будь-якої системи – визначення точності різних вимірювальних приладів. Для оцінки точності вимірювань необхідно провести активну перевірку роботи відповідного приладу шляхом змін вхідної змінної. Стандартні методи перевірки й градуювання деяких приладів мають на увазі установку вхідного сигналу відомого значення і відповідне визначення кінцевого сигналу або виключення вхідного сигналу і спостереження за відповідним кінцевим сигналом. Інший спосіб полягає в тому, що визначена величина змінюється за певним законом і знаходиться динамічна характеристика приладу. Однак через значну кількість приладів такі активні перевірки організувати важко. Проводять також і пасивні перевірки, використовуючи при
цьому тільки звичайні записи вимірів, але такий спосіб перевірки має свої труднощі та свої проблеми.
Необхідно також відзначити, що персонал повинен бути навчений працювати з відповідною системою. Ообслуговуючий персонал (оператори установок, механіки, електронщики, електрики, персонал з догляду за гідравлікою, програмісти ЕОМ, контролери) повинен володіти знаннями про властивості відповідної системи. Здатність системи діяти в значній мірі залежить від рівня компетентності обслуговуючого технічного персоналу. Добре відомо, що помилки людини – головне джерело несправності устаткування на хімічних заводах.
