Модуль 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація

1. До якого типу відносяться елеватори як пристрої для переміщення твердих матеріалів:

а) вертикального переміщення;

б) горизонтального переміщення;

в) змішаного переміщення;

г) дальнього переміщення?

2. Методи подрібнення визначають в залежності від:

а) межі твердості матеріалів;

б) фізико-механічних властивостей матеріалів;

в) мети подрібнення;

г) температури матеріалу.

3. Механічні процеси застосовуються для:

а) підготовки вихідних твердих матеріалів, обробки кінцевих твердих продуктів, транспортування твердих матеріалів;

б) підготовки вихідних рідких, твердих матеріалів, обробки кінцевих твердих продуктів, транспортування твердих матеріалів;

в) підготовки вихідних твердих матеріалів, обробки кінцевих твердих продуктів, транспортування твердих, рідких матеріалів;

г) підготовки вихідних твердих матеріалів, обробки кінцевих твердих, рідких продуктів, транспортування твердих матеріалів.

4. Витрата сипкого матеріалу визначається за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

У цих формулах Д_ВО – діаметр випускного отвору, k, n – константи.

5. В задачах управління можна виділити вхідні змінні, що визначають процес витікання сипких матеріалів з отворів в ємностях:

а) діаметр випускного отвору, спеціальні властивості матеріалу;

б) діаметр випускного отвору;

в) спеціальні властивості матеріалу;

г) діаметр випускного отвору, спеціальні властивості матеріалу, коефіцієнт тертя.

6. В задачах управління можна виділити вхідні змінні, що визначають процес переміщення сипких матеріалів за допомогою пневмотранспорту:

а) продуктивність установки і питома енергоємність процесу N_ПИТ ;

б) продуктивність установки;

в) питома енергоємність процесу N_ПИТ ;

г) продуктивність установки і питома енергоємність процесу N_ПИТ , режим роботи.

7. Енергоємність процесу переміщення сипких матеріалів за допомогою пневмотранспорту оцінюється величиною:

а) , де ΔР – загальні втрати тиску в трубопроводі, Q – об’ємна витрата повітря, l –довжина трубопроводу, η_В – ККД повітродувки;

б) ;

в) ;

г) .

8. Підйомно-транспортні пристрої поділяються на такі групи за способом організації:

а) пристрої безперервного транспорту, пристрої періодичного транспорту;

б) пристрої періодичного транспорту, вертикального переміщення;

в) пристрої періодичного транспорту, пристрої вертикального, горизонтального переміщення;

г) пристрої періодичного, безперервного та змішаного переміщення.

9. Види подрібнення:

а) велике, середнє, дрібне, тонке, надтонке;

б) велике, дрібне, тонке, надтонке;

в) велике, дрібне, тонке;

г) велике, дрібне.

10. Процес подрібнення характеризується:

а) ступенем подрібнення;

б) ступенем дисперсності;

в) ступенем міцності матеріалу;

г) ступенем вологості матеріалу.

11. Визначити оптимальне число обертів валу щокової дробарки. Довжина ходу рухомої щоки дробарки S = 25 мм, кут захоплення α = 22⁰:

а) 266 об./хв.;

б) 266 об./с;

в) 4,43 об./с;

г) 4,43 об./хв.

Модуль 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація

1. Основний закон Стокса:

а) характеризує осадження завислих зернистих стійких частинок;

б) характеризує осадження коагулюючих частинок;

в) характеризує осадження частинок, які осідають з великою швидкістю;

г) характеризує осадження частинок в умовах турбулентності руху рідини.

2. Закон Ньютона-Рейлея:

а) описує в загальному випадку рух частинок в рідині;

б) характеризує осадження малих частинок;

в) характеризує осадження зернистих стійких частинок;

г) характеризує осадження частинок в умовах турбулентності руху рідини.

3. Що називається гідравлічною крупністю частинок:

а) оптимальний діаметр частинок;

б) швидкість осадження при температурі 10⁰С;

в) швидкість осадження при температурі 30⁰С;

г) швидкість осадження?

4. Вкажіть параметри, що впливають на процес осадження:

а) густина частинок;

б) температура;

в) температура, густина частинок, діаметр;

г) діаметр.

5. Вкажіть рушійну силу процесу відстоювання:

а) сила тертя;

б) різниця тиску;

в) сила тяжіння;

г) виштовхувальна сила.

6. Крива випадання завислих частинок:

а) описує залежність часу відстоювання від тиску;

б) розглядає ефект осадження від часу;

в) характеризує зміну розміру частинок від часу;

г) описує швидкість випадання завислих частинок.

7. Фільтрування – це процес:

а) розділення суспензій;

б) добування осаду;

в) добування фільтрату;

г) осадження частинок.

8. Рівняння фільтрування має вигляд:

а) де V – кількість рідини, м³; ∆Р – перепад тисків, Н/м²; F – площа фільтрування, м²; τ – час проходження рідини, с; R – опір фільтрування, Н ^. с/м³;

б) , де R_ОС – опір осаду, Н ^. с/м³; R_ПЕР – опір фільтрувальної перегородки, Н ^. с/м³;

в) , де V₀ – об’єм осаду, м³; F – площа фільтрування, м²;

г) .

9. Продуктивність фільтра характеризується:

а) перепадом тисків;

б) опором перегородки;

в) перепадом тисків, опором перегородки, часом фільтрування, об’ємом фільтрату, об’ємом осаду;

г) об’ємом осаду.

10. Опір фільтрування R складається:

а) з опору осаду, опору фільтрувальної перегородки;

б) з опору осаду;

в) з опору фільтрувальної перегородки;

г) з опору осаду, опору фільтрувальної перегородки, опору стисненого осаду.

11. Розрахувати об’ємну продуктивність по фільтрату

нутч-фільтра, в який завантажується суспензія в кількості G_c = 2500 кг, вміст в ній твердої фази складає х = 10%. Отриманий осад має вологість w = 60%, густина фільтрату ρ_ф = 1040 кг/м³:

а) V_Ф = 2,25 м³;

б) V_Ф = 2 м³;

в) V_Ф = 2,13 м³.

г) V_Ф = 1,8 м³.