5. Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей

Для того, щоб оператор або ЕОМ могли виявити наявність несправності або пустити в хід регулюючі пристрої, необхідно встановити стан процесу. З цією метою повинні бути проведені вимірювання відібраних змінних величин. Знаючи їх, можна здійснити відповідні розрахунки і зробити висновки щодо умов проведення процесу. Спостереження поширюються і на регулюючі впливи, коли висновки вказують на необхідність втручання в хід процесу.

Виявлення несправності має за мету використання приладів, встановлених не тільки для даної операції. У деяких випадках для виявлення несправностей застосовуються лише звичайні заводські контрольно-вимірювальні прилади, в інших – спеціальні прилади, а іноді одночасно обоє зазначених видів приладів. Число вимірювань залежить від кількості і типу необхідної інформації. Точність вимірювань, які використовуються в розрахунках, необхідних для виявлення відхилень від нормальної роботи устаткування, повинна бути досить високою, і, як показує досвід, для спеціальних перевірок насамперед потрібно мати добре вивірені прилади. Часто звичайні заводські контрольно-вимірювальні прилади є недостатньо чутливі, і тоді для забезпечення нормальної роботи технологічного устаткування повинні застосовуватися спеціальні прилади.

Бажано, щоб при проектуванні процесу розроблявся також відповідний проект діагностичної системи. Якщо для вимірювання доступні тільки точки на вході й виході, то їх треба так використовувати, щоб одержати максимально можливе уявлення про несправність. Якщо ж точки спостереження невдало вибрані, то необхідно оцінити хибність вибору додаткових для спостережень точок, що може привести до діагностування несправностей, які інакше неможливо було б визначити.

Виявлення несправності, що з’являється, може базуватися не тільки на постійному контролі, але й на періодичних випробуваннях устаткування або особливих перевірках. Особливі перевірки виконуються групою фахівців і включають комплекс типових випробувань або спеціальних випробувань, наприклад, за таким характерним показником як вібрація. Однак останнім часом ступінь розробки і застосування епізодичних випробувань не може виключити численних випадків порушення нормальної роботи устаткування, наприклад, на хімічних заводах. Таким чином, постійний контроль за функціонуванням технологічного процесу більш важливий.

При будь-якому виді зазначених випробувань інженер повинен дати відповіді на такі питання:

1. Чи добре сплановані випробування, тобто чи можуть бути вони застосовані щодо даної системи?

2. Чи є випробування повними, тобто чи можна з їхньою допомогою виявити передбачувані несправності?

3. Чи забезпечують випробування максимально чітке визначення несправності і установлення її місцезнаходження?

4. Якщо випробування задовольняють ці зазначені умови, то чи є вони „оптимальними”, наприклад, за загальним часом проведення, або за витратами на них, або з точки зору максимального використання можливостей ЕОМ?

Ці питання можуть розглядатися як критерії для встановлення набору діагностичних випробувань у конкретному процесі.