- •Передмова
- •Всім гарної здачі Щиро ваші – політологи.
- •Аналітична інтерпретація наукового знання (логічний позитивізм – м. Шлік, р. Карнап, б. Рассел, к. Поппер).
- •Рудольф Карнап (1891-1970)
- •Буття людини як центральна проблема екзистенційної філософії. М. Ґайдеггер “Буття і час”.
- •Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.
- •Відкрите суспільство, демократія і тоталітаризм в трактуванні к. Поппера. К. Поппер “Відкрите суспільство та його вороги”.
- •Характерними елементами відкр. Сусп.-ва є плюралізм в культурі, економіці, політиці з розвиненими соціальними структурами і правовою державою.
- •Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації.
- •Глобальний-технократичний підхід
- •Локально-культурологічний підхід
- •А. Тойнбі"Дослідження історії"
- •Самуел Гантінґтон (1927 р. Н.) "Зіткнення цивілізацій"
- •Давньогрецька філософія та її проблематика. Досократичні філософські школи.
- •Елліністична та римська філософія: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм.
- •І.Франко: філософія української перспективи.
- •Класична і некласична парадигми розуміння соціальних процесів.
- •Класичні і сучасні аспекти співвідношення філософії і науки.
- •Концепція людини в екзистенціалізмі. Ж.-п. Сартр "Екзистенціалізм – це гуманізм".
- •Консервативні концепції суспільного розвитку України: п.Куліш, в.Липинський.
- •Кореспондентна та когерентна концепції істини; інструменталістська інтерпретація істини.
- •Культура і цивілізація. Філософські підходи до аналізу культури.
- •Л.Вітгенштайн та його місце у філософії хх ст.
- •Міфологічний світогляд та його риси. Функції міфології. Міфотворчість у хх ст.
- •Наука як соціальний інститут і чинник розвитку суспільства.
- •Некласична парадигма науки. Критичний раціоналізм к.Поппера.
- •Обґрунтування значення експериментально-досвідного у гносеології Нового часу. Ф.Бекон "Новий Органон".
- •Онтологічна проблематика схоластичної філософії: дискусії про універсалії.
- •Онтологія як галузь філософського знання. Буття та його структура.
- •Основні ідеї християнського світогляду і середньовічна філософія. Теоцентризм філософії а.Августина.
- •Основні підходи до розуміння і визначення філософії.
- •Основні підходи до тлумачення культури в новітній філософії: натуралізм, соціологізм, аксіологізм, семіотика.
- •Пантеїзм філософії н. Кузанського та Дж.Бруно.
- •Персоналістичний напрям в українській філософії: від Сковороди до о.Кульчицького.
- •Поняття громадянського суспільства та його структура.
- •Поняття громадянського суспільства та проблеми його становлення в Україні.
- •Поняття і структура громадянського суспільства та перспективи його розвитку в Україні.
- •Поняття детермінізму та індетермінізму у некласичній філософії.
- •Поняття істини в філософії. Істина як процес, її форми та критерії.
- •Поняття методу, стилю та методології наукового пізнання. Методологія класичної науки та її кумулятивна модель.
- •Поняття парадигми та її роль у наукових дослідженнях (за т.Куном «Структура наукових революцій»)
- •Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. Філософія як теоретична форма світогляду.
- •Поняття синергії. Синергетика як напрямок визначення системності і структурності відносно хаосу.
- •Поняття субстанції у філософії: монізм, дуалізм, плюралізм (б.Спіноза, р.Декарт, г.Ляйбніц).
- •Рене Декарт (Дуалізм) (1596-1650) «Засади філософії» (1644) та «Метафізичні розмисли» (1647)
- •Барух Спіноза (Монізм) (1632-1677) «Етика» (1675)
- •Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц (множинність субстанцій) (1646- 1716) «Монадологія»
- •Поняття суспільного розвитку та його критерії. Характерні риси екологічної світоглядної парадигми та її відмінність від класичної, саєнтистської та ірраціоналістичної.
- •Критерії та структурні елементи розвитку:
- •Екологічна світоглядна парадигма:
- •Постнекласична наука: модель постнекласичного наукового знання (і.Лакатос).
- •Постнекласична наука
- •І. Лакатош «Історія науки та її раціональні реконструкції».
- •Предмет філософії та його історична еволюція. Класичний та некласичний період.
- •Професійна філософія в Україні (хvi - хvii ст.): неоплатонізм та арістотелізм.
- •Соціальні спільності людей та співвідношення їх інтересів в суспільному розвитку. Нація і суспільство. Проблема націоналізму.
- •К. Дойч «Націоналізм та соціальна взаємодія»
- •Е. Гелнер «Нації та націоналізм»
- •Е. Сміт «Національна ідентичність»
- •Світоглядні ідеї т. Шевченка і п. Куліша.
- •Шевченко (1814 – 1861 рр.)
- •Система і метод діалектики у філософії Гегеля.
- •Система:
- •Загальне:
- •Соціальна дійсність як предмет філософії Просвітництва.
- •Загальне:
- •Соціальна філософія:
- •Соціально-філософські погляди і. Франка. “Що таке поступ?”
- •Суспільний прогрес. Формаційний, цивілізаційний, технократичний та інформаційний підходи до його розуміння.
- •Структуралізм і постструктуралізм у пошуках об’єктивної структури наукового пізнання світу (к.Леві-Строс і м.Фуко, ж.Деріда).
- •Другий етап репрезентує Клод Леві-Строс (нар. 1908)
- •Третій етап еволюції репрезентує Жак Дерида (1930-2004)
- •Соціально-філософська проблематика в Україні хіх-хх ст.
- •Михайлові Петровичу Драгоманову (1841 — 1895 рр.)
- •Феноменологічний напрямок філософії хх століття.
- •Філософія і наука як теоретичне знання: спільні риси та відмінності.
- •Філософія Арістотеля.
- •Філософія Платона. Вчення про буття та ідеї.
- •Платон:
- •Філософія і. Канта. “Критика чистого розуму”.
- •Філософія ірраціоналізму а. Шопенгауера та ф. Ніцше. Ф. Ніцше “Так казав Заратустра”.
- •Шопенгауер:
- •Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку української філософії і культури.
- •Філософія і політика. Роль філософії в концептуальному обгрунтуванні політики.
- •Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку української філософії і культури.
- •Філософія як аксіологія. Визначення вартостей, їх функції, класифікація.
- •Філософія як аксіологія
- •Вартості
- •Функції:
- •Класифікація н. Гартман а:
- •Філософська герменевтика як методологія гуманітарного пізнання.
- •Енріко Беті (1890-1970)"Загальна теорія інтерпретації" (1967)
- •М. Гайдегер
- •Філософська парадигма марксизму: основні ідеї, концепти та їх соціально-політичні наслідки.
- •Філософські погляди г.Сковороди: філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури на три світи, вчення про людину.
- •Явище глобалізації та його економічні, технологічні, інформаційні, соціальні, культурні і політичні виміри.
- •Три етапи:
- •Формування некласичної науки та її моделі (г.Башляр, к. Поппер).
- •Карл Попер (1902- 1994)
Глобальний-технократичний підхід
характеризує цивілізацію як етап лінійно-прогресивного розвитку людства, що становить єдине ціле. Цивілізація - такий етап історичного поступу людства, на якому основою життєдіяльності людини стають штучно створені засоби та умови життя. Цивілізація постає як постійна зміна техніки й технології, завдяки систематичному використанню наукових знань у виробництві. глобальний підхід до цивілізації; по суті, розглядає етапи техногенного розвитку західної цивілізації та екстраполяцію її здобутків на цілий світ.
Елвін Тоффлер«Третя хвиля. Від індустріального суспільства до гуманнішої цивілізації» (1980)
Аграрна цивілізація - економічним ресурсом тут була земля, обробка якої ґрунтується на силі м'язів людини з використанням енергії природних стихій: води, сонця, вітру.
Індустріальна цивілізація - Тут земля як ресурс поступилася місцем капіталу та технічним засобам матеріального виробництва. технічні та науково-технічні революції, а тому людина більше покладається не на фізичну силу, а на розум.
Інформаційна цивілізація виникла лише в 50-х роках XX ст. на Тихоокеанському узбережжі (США, Японія), а згодом в 60- 70-х роках утвердилася в Західній Європі. Головний ресурс - інформація та знання.
Інформаційна цивілізація стала дійсністю завдяки якісному стрибку в нагромадженні, інтелектуальній обробці, збереженні та передачі інформації. Стан розвитку інформаційного ринку та технічних можливостей передачі інформації дозволяє з упевненістю говорити про зародження глобальної інформаційної інфраструктури. Інформаційне суспільство це співіснування двох світів: звичного фізичного та віртуального. В світі чільне місце займає інформація.
Локально-культурологічний підхід
цивілізацію як якісне відмінне етнічне чи історичне соціальне утворення. Тому цивілізаційний розвиток здійснюється не за єдиним зразком, а, навпаки, кожна цивілізація йде своїм шляхом.
А. Тойнбі"Дослідження історії"
Навпаки, історичний процес передбачає багатоваріантність цивілізаційного розвитку, до того ж представники одного і того ж типу суспільства по-різному реагують на виклик історії.
одні гинуть, інші виживають, але такою ціною, що потім вже ні на що не придатні; треті так вдало протистоять виклику долі, що відчувають себе не лише не ослабленими, але навіть створюють досить сприятливі умови для переборення прийдешніх випробовувань;
13 локальних цивілізацій. XX ст. - це китайська, індійська, ісламська, російська та західна.
Самуел Гантінґтон (1927 р. Н.) "Зіткнення цивілізацій"
цивілізації - це культурні спільноти, що різняться своєю історією, мовою, традиціями, а найбільше релігіями. вісім головних цивілізацій - західну, конфуціанську, японську, ісламську, індуїстську, слов'яно-православну, латиноамериканську та африканську.
Західну цивілізацію є спадкоємницею античної.
Західне християнство, насамперед католицизм, а пізніше протестантизм, він вважає, чи не найважливішою характерною рисою західної цивілізації.
Другою характерною ознакою є мова. Заходу двох мовних груп романської та германської.
Важливою ознакою західної цивілізації було й те, що спочатку Церква як така, а потім кожна з церков існували окремо від держави. Бог і Цезар, церква й держава, духовна та світська влада становили собою дуалізм, що панував у західній культурі.
Соціальний плюралізм став головним принципом у західних країнах стосовно виникнення парламентів, зборів та інших інституцій.