Хід роботи

1. Підрахунок пульсу пальпаторним методом.

Визначаючи пульс поверхнево розташованих артерій, дають характеристику:

а) його частоти (кількість коливань за 1 хв);

б) швидкості (швидкість підйому пульсової хвилі);

в) напруженості (сила, з якою треба стиснути артерію, щоб пульс зник);

г) амплітуди пульсової хвилі (висота коливань стінки судини);

д) ритму (чи однакові інтервали між пульсовими коливаннями стінки судини).

В основі великого пальця руки нащупують пальцями (вказівним, середнім, підмізинним одночасно) променеву артерію (за її пульсацією), злегка притискують до кості, а потім відпускають до найбільш відчутних коливань і підраховують частоту пульсу за 1 хв. Повторюють підрахунок після фізичного навантаження (10-20 присідань), завважують відмінності у частоті пульсу.

2. Визначення тривалості серцевого циклу за пульсом. Нащупують пульс променевої артерії в себе або у колеги. Підраховують кількість пульсових ударів за 5 с (кілька разів протягом 3 хв).

Розділивши 5 с на кожне число підрахованих пульсових ударів, визначають тривалість одного серцевого циклу за кожні 5 с підрахунку.

Потім визначають кількість пульсових ударів за 1 хв, 60 с ділять на це число – знаходять середню тривалість серцевого циклу в секундах. Завважують, чи є різниця у тривалості серцевого циклу при різних способах підрахунку.

Контрольні запитання

1. Чи є відмінності у частоті пульсу в стані спокою, після фізичного навантаження, при глибокому вдиху та видиху?

2. Чи має місце аритмія діяльності серця і як при цьому змінюється тривалість серцевого циклу?

3. Яку перевагу має методика визначення тривалості серцевого циклу шляхом підрахунку пульсу за кожні 5 с порівняно з методикою підрахунку протягом 1 хв.?

Робота 2. Реєстрація дермографізму

Місцеві механізми регуляції тонусу судин шкіри виявляються при ії подразненні. У відповідь на подразнення з опасистих клітин шкіри виділяється гістамін, який, взаємодіючи з Н₂-рецепторами, спричиняє розслаблення прекапілярних сфінктерів і відкриття капілярів. Це так званий червоний дермографізм.

У свою чергу гістамін підвищує тонус венул і перешкоджає відтоку крові із капілярів, що призводить до появи так званого білого дермографізму, який має рефлекторну природу.

Мета роботи: дослідити реакцію судин шкіри людини на механічне подразнення.

Для роботи потрібні: гостра голка.

Дослідження проводять на людині.

Хід роботи

На відкритій поверхні передпліччя або грудної клітки голкою нанести кілька ліній. Уважно спостерігати за кольором шкіри в місці нанесених подразнень.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Вказати час настання червоного і білого дермографізму. У висновках описати природу дермографізму.

Робота 3. Дослідження впливу зміни положення тіла на кровообіг

Ортостатична проба дозволяє дати оцінку функціональному стану системи кровообігу, тому вона широко застосовується у клінічній практиці.

Мета роботи: дослідити реакцію серцево-судинної системи на перерозподіл крові при зміні положення тіла.

Для роботи потрібні: сфігмотонометр, секундомір.