Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАКТИКУМ ФИЗИОЛОГИЯ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Робота 2. Затримка дихання

Мета і завдання. Вивчити тривалість затримки дихання і проаналізувати механізми регуляції, що забезпечують затримку дихання різної тривалості у людини.

Обладнання : секундомір.

Питання для теоретичної підготовки. Нервова та гуморальна регуляція дихання. Дихальний центр, його структура, локалізація, зв'язок з дихальною мускулатурою. Залежність діяльності дихального центру і вентиляції легенів від напруги СО2 в крові. Шляхи впливу СО2 і нестачі О2 на діяльність дихального центру. Механізм виникнення першого вдиху новонародженого. Захисні рефлекси дихального апарату, їхній механізм.

Хід роботи

Визначити тривалість затримки дихання при різних пробах:

1. Проба Штанге з максимальною затримкою дихання на вдиху. Після нормального вдиху і видиху зробити глибокий вдих і на висоті його затримати дихання, затуливши собі носа. Повторити 3-4 рази. Записати результати, обчислити середнє значення.

2. Проба Генча з максимальною затримкою дихання на видиху. Зробити видих, затримати дихання. Повторити 3-4 рази. Записати результати.

3. Проба з затримкою дихання після глибокого вдиху, зробленого після гіпервентиляції. Після 20 с. посиленого дихання (дихати максимально глибоко і часто) зробити глибокий вдих і затримати дихання. Записати результати.

4. Проба з затримкою дихання після вдихання повітря з підвищеним вмістом СО2. Досліджуваний дихає протягом 1 хв. повітрям із дзвона спірометра (робота виконується на спірографі з виключеним поглиначем СО2). Після цього визначити тривалість затримки дихання на вдиху. Записати результати.

5. Вплив тренування на тривалість затримки дихання. На основі даних, одержаних при виконанні п. 1 і 2 побудувати графік, що показує залежність тривалості затримки дихання від номера вимірювання. З'ясуйте, чи довго триває покращання результатів. Оформити протокол досліду. Пояснити одержані результати, проаналізувати механізми регуляції дихання. Зробити висновки.

Контрольні завдання:

1. Пояснити механізм регуляції дихання.

2. Пояснити відмінності у тривалості затримки дихання на вдиху, видиху, після гіпервентиляції, після вдихання повітря з підвищеним вмістом СО2.

Робота 3. Спірометрія

Для вимірювання об'ємів повітря в легенях застосовують спірометри різних конструкцій, найчастіше водяний спірометр Гутчінсона і сухоповітряний спірометр Барнеса.

Мета роботи: визначити дихальний об'єм, резервний об'єм видиху і вдиху, життєву ємкість легень, оцінити одержані результати, порівнюючи їх із належними величинами. Зробити висновки.

Обладнання: сухий повітряний спірометр, стерильний мундштук.

Хід роботи

Перед початком роботи надіти стерильний мундштук на спірометр. Повертаючи скляну кришку, встановити мітку проти нульової позначки на циферблаті шкали. Можна приступити до дослідження.

Вимірювання дихального об'єму (ДО)

Спірометр привести у вихідну позицію (мітка на позначці 0). Роблячи спокійні вдихи через ніс, зробити 6 спокійних видихів через рот у спірометр. За шкалою визначити величину об'ємів видихнутого повітря і розділити його на кількість видихів.

Знайти належну величину за таблицями (див. "Довідкові таблиці"). Зробити висновок.

Вимірювання резервного об 'єму видиху (РоВид )

Спірометр привести у вихідну позицію. Після спокійного вдиху зробити якомога глибший видих у спірометр. Зняти показання приладу і відняти від цієї величини показник дихального об'єму. Знайти РоВид. Зробити висновок.

Вимірювання життєвої ємкості легень (ЖЄЛ)

Спірометр привести у вихідну позицію. Зробити максимальний вдих і, закривши ніс, якнайбільше видихнути у спірометр. Зафіксувати показник і порівняти його з фізіологічною величиною. Зробити висновок.

Визначення резервного об'єму вдиху (Р0Вд )

Резервний об'єм вдиху можна вирахувати, віднімаючи суму дихального об'єму та резервного об'єму видиху від цифри, одержаної при визначенні ЖЄЛ. Знайти належну величину. Зробити висновок.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Занотувати у протоколах одержані за допомогою спірометра показники. У висновках написати, чи відповідають фактичні результати фізіологічним константам. Якщо розбіжність становить не більше 20 %, це вважається нормою.