Література
Физиология мышечной деятельности: Учеб. для институтов физкультуры / Под ред. Я.М. Коца. – М.: ФиС, 1982.
Фомин Н.А. Физиология человека: Учебное пособие для студентов факультета физкультуры. - М.: ФиС, 1992.
Фомин Н.А., Вавилов Ю.М. Физиологические основы двигательной активности. – М.: ФиС, 1991.
Косицкий Г.И. Физиология человека. − М.: Медицина, 1985.
Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И. Физиология человека. – С.–П., 1998.
Уилмор Д., Костилл. Физиология спорта и двигательной активності.- М.: Наука, 1997.
Рис. Будова мікроворсинки:
1
– нерв; 2 – центральна лімфатична судина;
3 – бокалоподібна клітина; 4 – непосмуговане
м'язове волокно; 5– вена; 6 – артерія; 7
– підслизова оболонка; 8– коловий м’яз
Практичне заняття 17 Тема. Фізіологія обміну речовин. План вивчення теми
Сутність обміну речовин та енергії. Анаболізм і катаболізм, їхнє значення та взаємозв'язок.
Склад їжі. Поняття про нутрієнти. Специфічно-динамічна дія їжі.
Обмін білків: індивідуальна специфічність білків, потреба в білках, біологічна цінність білків. Азотистий баланс, його види. Розпад білків і синтез сечовини.
Обмін жирів.
Обмін вуглеводів.
Роль печінки в обміні речовин.
Водно–сольовий обмін.
Завдання для самостійної роботи:
1. Значення вітамінів у харчуванні людини.
2. Особливості харчування спортсменів.
3. Харчові раціони. Режим харчування і його фізіологічне значення.
4. Раціональні принципи харчування.
5. Вегетаріанство: за та проти.
► Практична частина ◄ Робота 1. Складання харчового раціону
Мета і завдання. Освоїти методику складання харчового раціону.
Матеріали та обладнання: таблиці хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів; мікрокалькулятор.
Питання для теоретичної підготовки. Обмін білків. Значення білків для життєдіяльності організму. Азотистий баланс, коефіцієнт виснаження. Значення вуглеводів для організму. Обмін вуглеводів. Обмін ліпідів. Добова потреба людини в білках, жирах, вуглеводах. Водно-сольовий обмін. Значення вітамінів для життєдіяльності організму. Вміст вітамінів у харчових продуктах. Регуляція обміну речовин.
Хід роботи
1. Складаючи раціон, користуються даними про добову витрату енергії.
2. Обчислюють кількість білків, жирів та вуглеводів, яку необхідно ввести в добовий харчовий раціон, щоб відшкодувати витрати енергії. При цьому виходять з необхідності мати не менше 1,0-1,5 г білка в розрахунку на 1 кг маси тіла, з них не менше 50 % тваринного білка. Для дітей потреба в білку вище.
Добова норма жиру складає 0,9-1,0 обчисленої норми білка, при цьому не менше 15-20 % мають становити рослинні олії.
Решту витраченої енергії поповнюють за рахунок вуглеводів. Кількість їх у добовому раціоні становить 450-700 г. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні становить 1 : 0,9 – 1,0 : 4 і більше.
3. Користуючись таблицею хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів, визначають добовий набір продуктів, кількість їх (г/добу), обчислюючи в ній вміст білків, жирів, вуглеводів і енергії.
Запис ведуть у таблиці (назва продукту, кількість г/добу, вміст, енергетична цінність).
4. Розподіляють харчовий раціон на чотири прийоми за енергетичною цінністю:
перший сніданок—25-З0 %,
другий сніданок – 10-15%,
обід – 35-40%,
вечеря (за 2 години до сну) — 20-25 %.
Добову потребу енергії приймають за 100 %.
Приклад: добова потреба енергії становить 9620 кДж. Пишуть пропорцію: 9620-100%, 25% – х;
х = 9620 х 25: 100 = 2405 кДж. Оформлюють протокол роботи.
Контрольні запитання та завдання: 1. Принципи складання харчового раціону. 2. З якого розрахунку нормують кількість білків, жирів, та вуглеводів у раціоні? 3. Як правильно розподілити добовий раціон на чотири прийоми?