- •Рецензент
- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура дисципліни "Історія вчень про державу і право"
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі хv - початку xvііі століть (період Відродження та Реформації).
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями модуль 1 -1,8 кредиту Вчення про державу і право в країнах Стародавнього світу, Арабського Сходу та Західній Європі хііі – і пол. Хіх ст.Ст.
- •Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право і країнах Стародавнього світу
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства.
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу.
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша.
- •Модуль 2 – 1,2 залікових кредиту Становлення та розвиток вчень про державу і право в Україні та Росії. Основні державно-правові вчення Західної Європи другої половини хіх –хх ст.Ст.
- •Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть.
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть.
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії.
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvі – хх століть.
- •Перелік питань для підсумкового модульного контролю
- •Перелік тем рефератів
- •Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно-модульною системою
- •Опорний конспект лекцій Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право у країнах Стародавнього світу
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша
- •Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть.
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvііі – хх століть
- •Організація семінарських занять , самостійної та індивідуальної роботи
- •Пояснення за розділами і темами Змістовний модуль №1 Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право у країнах Стародавнього світу Самостійна робота
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу Самостійна робота
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі хv – початку хvііі століть (період Відродження та Реформації)
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша
- •Змістовний модуль № 2. Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть
- •А) природне право і держава у працях с. Пуфендорфа; б) держава і право у баченні в. Фон Гумбольдта.
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvііі – хх століть
- •Контрольні роботи модульний контроль № 1 пояснювальна записка
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право в країнах Стародавнього світу. Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства.
- •Модульний контроль № 2 пояснювальна записка
- •Контрольні питання до зм 2.
- •Тестові завдання
- •Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право в країнах Стародавнього світу
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства.
- •9. Аквінський розробив класифікацію законів і поділив їх на чотири види (підібрати визначення для кожного закону):
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу.
- •9. Визначити, яким із джерел мусульманського права належать слідуючі положення:
- •11. Суннізм — переважаюча течія ісламу і має свою суннітську політичну концепцію ( розроблена з XI ст.), її основні положення:
- •12. Шиїзм - течія ісламу і має свою політичну концепцію, її основні положення:
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі хv – початку хvііі століть (період Відродження та Реформації)
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша
- •Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть.
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії.
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvііі – хх століть
- •Рекомендована література
Організація семінарських занять , самостійної та індивідуальної роботи
Пояснювальна записка до семінарських занять. Основною метою вивчення курсу "Історія вчень про державу і право" є засвоєння студентами основних уявлень про державу і право на різних етапах розвитку людського суспільства, які в подальшому дозволять аналізувати порядок сучасної організації та здійснення державної влади, формування громадянського суспільства та розбудови правової держави.
Найважливіша мета семінарських занять - залучення студентів до активного обговорення теоретичних питань, вироблення ними навичок творчої осмислення, здатності самостійно формулювати свої думки, чітко їх висловлювати, пов'язуючи загальнотеоретичні положення з вимогами практики.
Підготовка до семінару передбачає старанне вивчення рекомендованої літератури до певної теми, а також окремих першоджерел, матеріалів періодичних видань.
Вказаний перелік учбової літератури до тем не є вичерпним, студенти можуть використовувати і інші джерела. Під час підготовки до виступу на семінарі рекомендується скласти розгорнутий план або тези свого виступу, які можуть бути використані під час розгляду питань теми.
Виступаючи на семінарському занятті студент повинен будувати свою відповідь так, щоб в ній взагалі містилося:
1) чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття держави, права);
2) обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних рис;
3) підкріплення положень конкретними історичними факткми, учбовою та науковою літературою.
Семінарські заняття можуть проводитися в різних формах: співбесіди, використання доповідної системи, творчих дискусій, а завершуються проведенням письмової контрольної роботи, вирішенням тестів.
Обговорення питань тем семінарських занять проводиться у формі дискусії, тому кожний виступаючий повинен намагатися доповнити, конкретизувати відповіді попередніх студентів таким чином, щоб по розглянутих питаннях була досягнута повнота і ясність.
І по завершенню семінарського заняття викладач підводить підсумки обговорення теми, виправляє допущені помилки, роз'яснює незрозумілі питання і доповнює, в разі необхідності, відповіді студентів, оголошує оцінки. В процесі семінарських занять можуть використовуватися наочні посібники, схеми, слайди і та ін.
Пояснювальна записка до самостійної роботи. Самостійна робота – різновид пізнавальної діяльності, який направлений на опрацювання навчального матеріалу самостійно, для набуття та закріплення знань і вмінь.
Мета самостійної роботи – поглиблене вивчення тем курсу, формування вмінь і навичок самостійного засвоєння і оволодіння студентами навчального матеріалу даного курсу, виховання постійної потреби до поповнення та оновлення своїх знань, насамперед, шляхом самостійного опрацювання першоджерел, рекомендованої літератури, працюючи над темою. Студент повинен чітко визначити і відрізняти основні положення і ті, що є похідними від них, усвідомити, теоретичні положення, особливо ті, які дають можливість краще розуміти сучасність і визначити правильність обраного шляху у розбудові державних та правових інститутів у майбутньому.
З метою кращого засвоєння теми у ході роботи над нею рекомендується виписувати або конспектувати найбільш важливі положення першоджерел, іншої літератури, що опрацьовується, а в окремих випадках складати повний конспект відповідного першоджерела. Доцільно робити замітки щодо розуміння, ставлення курсанта до відповідного питання, власні коментарі до положень, які вивчаються.
У разі виявляння в рекомендованій літературі окремих незрозумілих, суперечливих, на погляд студента, положень, необхідно зафіксувати такі положення і обов’язково з’ясувати їх суть на наступному семінарському занятті чи звернувшись в індивідуальному порядку за роз'ясненням до викладача. Відповідь на незрозуміле питання можна знайти, скориставшись відповідними довідниками, а також шляхом його обговорення з товаришами.
Робота по самостійному опрацюванню матеріалів курсу має вестися на основі рекомендацій викладача, по мірі вивчення відповідних тем, планово і систематично. При цьому всі теми повинні розглядатись як взаємопов'язані частини одного курсу.
Поєднання знань, отриманих студентами під час аудиторних занять, з наполегливою самостійною роботою над опрацюванням програмового та позапрограмового матеріалу сприяти розширенню їх кругозору, виробленню у них практичних навичок робот із першоджерелами, науковою та іншою літературою, успішному виконанню контрольно-перевірочних завдань у будь-якій формі, створить передумови для участі в науковій роботі, становлення фахівця відповідного рівня.
Самостійна робота формує у студентів уміння працювати з різними джерелами, вчить вибирати із великої маси матеріалу головне та систематизувати опрацьоване.
Опрацювання окремих питань передбачено у формі рефератів.
Контроль за виконанням самостійної роботи здійснюється протягом вивчення всього курсу. Він проводиться на семінарських заняттях, фронтальних та індивідуальних консультаціях у вигляді співбесід, коротких опитувань.
Питання, що виносяться на самостійне вивчення включаються до планів семінарських занять, а також включаються до питань при проведенні комплексної контрольної роботи, до питань винесених на іспит.
Самостійна робота студентів включає різні види вивчення програмового матеріалу. Цінність цієї форми навчального процесу полягає в тому, що знання, набуті в процесі самостійної роботи переходять в переконання, стають основою теоретичного мислення і практичної діяльності. Це один з видів пізнавальної навчальної діяльності, який дає можливість студенту самому визначати послідовність мислення, розумових і практичних операцій.
Самостійна робота виховує працездатність, наполегливість, увагу, почуття відповідальності, дисципліну, тренує вольові якості. Вона займає вагоме місце серед інших форм організації навчального процесу.
Самостійна робота - це форма навчального процесу. В її основі лежить сукупність методів самостійного набуття і вдосконалення знань, пошуку, опрацювання і використання усної, письмової та іншої інформації для досягнення теоретичних і практичних цілей.
До основних ознак цієї форми навчального процесу можна віднести: цілеспрямованість і свідому активність студентів при вивченні програмного матеріалу; планомірність систематичність і послідовність в їх роботі; раціональне використання часу; дотримання гігієни розумової праці і критичну оцінку знань.
Самостійна робота студентів над вивченням курсу "Історія вчень про державу і право" в НУДПСУ передбачає:
1. Самостійне вивчення частини питань окремих тем.
2. Самостійне творче осмислення лекцій.
3. Підготовку до семінарів і виступів до них.
4. Консультації.
5. Підготовку до контрольних робіт та іспиту.
На самостійну роботу студентів над курсом "Історія вчень про державу і право" відводиться позаурочний час, який не перевищує 51 год. на семестр. Тому для його раціонального використання, самостійну роботу треба планувати протягом всього семестру.
Самостійне опрацювання запропонованої літератури може здійснюватись, перш за все, шляхом її конспектування. До основних видів виписок з праць відноситься: анотація, план, тези, виписки і конспекти.
Особливу увагу слід звернути на конспектування окремих джерел та наукової літератури, які є базовими у вивченні даного курсу.
Як показує досвід, вивчення конкретної теми необхідно розпочинати з відповідної глави, розділу підручника, попередньо засвоївши матеріал конспекту лекцій.
Доцільно користуватись юридичними довідками, енциклопедією.
Важливою формою самостійної роботи студентів є підготовка до семінарів, виступів на них.
Схематично семінарські заняття являють собою взаємодію двох інформаційних потоків, спрямованих від викладача до студента і від студента до викладача. Це дає можливість здійснювати керівництво засвоєнням матеріалу, розширювати знання за рахунок одержання нової інформації. Основною метою семінарського заняття в курсі "Історія вчень про державу і право ", є стимулювання самостійної роботи студентів, забезпечення більш глибокого засвоєння ними найважливіших і найскладніших проблем цього курсу. Методичне завдання семінарських занять полягає в проведенні широкого, розгорнутого обговорення актуальних питань курсу. Адже семінари дозволяють застосовувати активні форми навчання.
На семінарських заняттях обговорюються проблеми розуміння держави і права, загальнотеоретичних положень формування державних органів, можливості розбудови громадянського суспільства та правової держави.
Результатом самостійної роботи студента в даному випадку є його участь в обговоренні питань, винесених на семінарське заняття. Ці питання у переважній більшості проходять таким чином:
у вигляді широкої бесіди по питаннях, зазначених у плані;
у вигляді заслуховування і обговорення повідомлень, інформацій, доповідей:
у вигляді заслуховування і обговорення рефератів, тематика яких визначається заздалегідь викладачами.
Самостійна підготовка до семінарського заняття включає: перегляд і опрацювання конспекту лекцій і матеріалів, які є в підручнику: аналіз рекомендованої літератури і конспектування наукових праць, документів, які розкривають питання, винесені на семінарське заняття, вивчення спеціальної літератури. Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських і практичних занять. В цьому зошиті доцільно розробляти детальний план і тези, якими можна користуватись під час виступу при обговоренні того чи іншого питання. У виступі потрібно: чітко формулювати теоретичні визначення і положення, вміло, зі знанням справи оперувати юридичними категоріями, визначеннями і термінами:
розкривати ідейні витоки і давати теоретичне обґрунтування проблем, які є предметом обговорення;
підкріплювати теоретичні положення, конкретними фактами державно-правової дійсності;
деякі положення виступу ілюструвати за допомогою схем, таблиць.
Після обговорення питань, зазначених в плані семінарського заняття, викладач підводить підсумки, вносить доповнення, уточнення, відзначає найбільш активних студентів та курсантів, оцінює їх виступи. Оцінюються також виступи студентів, які доповнювали основних доповідачем, або тих, хто захищав свої реферати.
Велику допомогу в самостійній роботі над вивченням програмного матеріалу нададуть консультації, які проводяться по групах та індивідуально і носять цільовий і методичний характери. Найбільш корисними для студентів є індивідуальні консультації. Вони проводяться для них з врахуванням рівня знань, загальноосвітньої підготовки. Тому в дні, визначені кафедрою фінансового права, студенти можуть зустрітися з викладачами, одержати кваліфіковану допомогу з питань підготовки до семінарських занять і т.п.
Важливою формою самостійної роботи студентів є підготовка до підсумкового модульного контролю (ПМК).
Умовою успішного проведення ПМК з даного курсу є систематичне відвідування аудиторних занять, активна участь в проведенні семінарів, ретельне виконання практичних завдань. Підготовка до ПМК включає:
ознайомлення з програмою курсу "Історія вчень про державу і право", виділення розділів, які засвоєні добре, а які гірше;
читання конспектів лекцій, виділення в них тих місць, в яких теоретичний матеріал потребує доповнення;
ознайомлення з конспектами наукової літератури, документів, навчального матеріалу, який вивчався протягом навчального року і які використовувалися при підготовці до семінарських занять;
роботу над підручниками і спеціальною літературою.
Підготовка до ПМК полягає в повторенні і закріпленні всього теоретичного матеріалу, який вивчався протягом семестру.
Слід мати на увазі, що готуватись до ПМК рекомендується індивідуально. До колективної форми підготовки можна вдатися лише з метою перевірки знань.
