Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KOMPLEKS_IVDP (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
895 Кб
Скачать
☆

Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства

Самостійна робота

Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній Київській Русі в X-XII ст.ст.: а) трактат Київського митрополита Іларіона «Слово про Закон і благодать»; б) розвиток політичних ідей у «Повісті минулих літ»; в) політична програма Володимира Мономаха; г) політичні ідеї в «Слові о полку Ігоревім»; д) закріплення правових поглядів у «Руській правді» Ярослава Мудрого. «Правда Ярославичів».

Семінар

  1. Економічні та соціально-політичні умови формування середньовічної політико-правової ідеології.

  2. Теократичні державно-правові вчення Західної Європи.

  3. Державно-правові концепції середньовічних мислителів і юристів.

  4. Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній Київській Русі.

Література:

Основна: 38, 51, 52, 57, 64, 85, 133, 134.

Додаткова: 13, 60, 74, 84, 108, 132.

В цій темі потрібно звернути увагу на те, що середньовічні уявлення про державу і право засновані на релігії і, що католицька церква в Західній Європі і, в меншій мірі – православна на сході Європи – були єдиними об’єднуючими населення і держави центрами, а освіта і наука були можливими тільки у рамках церкви. Потрібно взяти до уваги, що характерним для юридичної науки середньовіччя було об’єднання емпіричного підходу (на основі досвіду), притаманного римській юриспруденції, і діалектичного методу пізнання, що було запозичене у грецьких філософів (на цьому об’єднанні була побудована схоластична система дослідження політико-правових явищ). Запам’ятати, що саме в цей період юриспруденція і державознавство знаходилися на периферії уваги філософів, а питання розвитку держави і права самостійного значення не мали (особливе місце у цьому розумінні займали ідеї універсальної християнської держави, що відповідала універсальній християнській релігії і церковній організації).

Слід запам’ятати, що середньовічний юридичний світогляд відрізнявся партикуляризмом: не існувало загальних, абстрактних понять влади і права. А теоретичне знання відрізнялося вузьким прагматизмом і, за рідкими виключеннями, покликано було обґрунтовувати перевагу духовної влади над світською, релігії над правом. І насамкінець запам’ятати, що середньовічній юридичній думці у вищій мірі були притаманні становість і анти індивідуалізм: рівність людей визнавалась тільки перед Богом, людина не сприймалася поза суспільною ієрархією (тобто не було принципу правової рівності, не могло бути мови про систему прав людини).

Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу Самостійна робота

Проблеми держави і права у працях мусульманських юристів.

Індивідуальна робота

Охарактеризуйте передумови виникнення державно-правової думки Арабського Сходу.

Семінар

  1. Становлення державно-правових поглядів ісламу.

  2. Особливості середньовічної державно-правової ідеології в країнах арабського Сходу.

  3. Основні напрями розвитку державно-правової думки в арабських країнах.

Література:

Основна: 38, 51, 52, 57, 64, 85, 133, 134.

Додаткова: 13, 60, 74, 84, 108, 132.

Звернути увагу на те, що іслам перекреслив розрізнені уявлення людей про своїх богів і став над племінною системою ідей, що сприяв духовному і організаційному об’єднанню арабів. Ісламом стверджується ідея, що вчення Корану є незмінним, завершеним, а його положення імперативними. Їх дія не змінюється, не коригується і не залежить від життєвих обставин, часу, індивідуальних особливостей людини тощо.

Важливо знати студентам те, що Коран і Сунна, хоч і основні джерела мусульманського права, не передбачають регулювання значної кількості відносин, а тому виникає практика іджтихаду – самостійного тлумачення цих джерел авторитетними правниками. Студенти повинні розуміти, що головною ідеєю мусульманського праворозуміння є визнання того, що воно не встановлює всі конкретні правила поведінки, а передбачає певні схеми, загальні її принципи, на основі яких виноситься рішення щодо конкретних справ.

Халіфат є найбільш вдалою формою держави, оскільки земний порядок забезпечується на основі віри, стабільність мусульманської общини підтримує «свій» правитель, який стоїть на чолі її.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]