- •Рецензент
- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура дисципліни "Історія вчень про державу і право"
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі хv - початку xvііі століть (період Відродження та Реформації).
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями модуль 1 -1,8 кредиту Вчення про державу і право в країнах Стародавнього світу, Арабського Сходу та Західній Європі хііі – і пол. Хіх ст.Ст.
- •Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право і країнах Стародавнього світу
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства.
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу.
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша.
- •Модуль 2 – 1,2 залікових кредиту Становлення та розвиток вчень про державу і право в Україні та Росії. Основні державно-правові вчення Західної Європи другої половини хіх –хх ст.Ст.
- •Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть.
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть.
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії.
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvі – хх століть.
- •Перелік питань для підсумкового модульного контролю
- •Перелік тем рефератів
- •Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно-модульною системою
- •Опорний конспект лекцій Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право у країнах Стародавнього світу
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша
- •Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть.
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvііі – хх століть
- •Організація семінарських занять , самостійної та індивідуальної роботи
- •Пояснення за розділами і темами Змістовний модуль №1 Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право у країнах Стародавнього світу Самостійна робота
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу Самостійна робота
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі хv – початку хvііі століть (період Відродження та Реформації)
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша
- •Змістовний модуль № 2. Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть
- •А) природне право і держава у працях с. Пуфендорфа; б) держава і право у баченні в. Фон Гумбольдта.
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvііі – хх століть
- •Контрольні роботи модульний контроль № 1 пояснювальна записка
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право в країнах Стародавнього світу. Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства.
- •Модульний контроль № 2 пояснювальна записка
- •Контрольні питання до зм 2.
- •Тестові завдання
- •Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Становлення поглядів про державу і право в країнах Стародавнього світу
- •Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства.
- •9. Аквінський розробив класифікацію законів і поділив їх на чотири види (підібрати визначення для кожного закону):
- •Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу.
- •9. Визначити, яким із джерел мусульманського права належать слідуючі положення:
- •11. Суннізм — переважаюча течія ісламу і має свою суннітську політичну концепцію ( розроблена з XI ст.), її основні положення:
- •12. Шиїзм - течія ісламу і має свою політичну концепцію, її основні положення:
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі хv – початку хvііі століть (період Відродження та Реформації)
- •Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша
- •Тема 7. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця хvііі – середини хіх століть
- •Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини хіх – хх століть.
- •Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії.
- •Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини хvііі – хх століть
- •Рекомендована література
Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства
Самостійна робота
Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній Київській Русі в X-XII ст.ст.: а) трактат Київського митрополита Іларіона «Слово про Закон і благодать»; б) розвиток політичних ідей у «Повісті минулих літ»; в) політична програма Володимира Мономаха; г) політичні ідеї в «Слові о полку Ігоревім»; д) закріплення правових поглядів у «Руській правді» Ярослава Мудрого. «Правда Ярославичів».
Семінар
Економічні та соціально-політичні умови формування середньовічної політико-правової ідеології.
Теократичні державно-правові вчення Західної Європи.
Державно-правові концепції середньовічних мислителів і юристів.
Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній Київській Русі.
Література:
Основна: 38, 51, 52, 57, 64, 85, 133, 134.
Додаткова: 13, 60, 74, 84, 108, 132.
В цій темі потрібно звернути увагу на те, що середньовічні уявлення про державу і право засновані на релігії і, що католицька церква в Західній Європі і, в меншій мірі – православна на сході Європи – були єдиними об’єднуючими населення і держави центрами, а освіта і наука були можливими тільки у рамках церкви. Потрібно взяти до уваги, що характерним для юридичної науки середньовіччя було об’єднання емпіричного підходу (на основі досвіду), притаманного римській юриспруденції, і діалектичного методу пізнання, що було запозичене у грецьких філософів (на цьому об’єднанні була побудована схоластична система дослідження політико-правових явищ). Запам’ятати, що саме в цей період юриспруденція і державознавство знаходилися на периферії уваги філософів, а питання розвитку держави і права самостійного значення не мали (особливе місце у цьому розумінні займали ідеї універсальної християнської держави, що відповідала універсальній християнській релігії і церковній організації).
Слід запам’ятати, що середньовічний юридичний світогляд відрізнявся партикуляризмом: не існувало загальних, абстрактних понять влади і права. А теоретичне знання відрізнялося вузьким прагматизмом і, за рідкими виключеннями, покликано було обґрунтовувати перевагу духовної влади над світською, релігії над правом. І насамкінець запам’ятати, що середньовічній юридичній думці у вищій мірі були притаманні становість і анти індивідуалізм: рівність людей визнавалась тільки перед Богом, людина не сприймалася поза суспільною ієрархією (тобто не було принципу правової рівності, не могло бути мови про систему прав людини).
Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу Самостійна робота
Проблеми держави і права у працях мусульманських юристів.
Індивідуальна робота
Охарактеризуйте передумови виникнення державно-правової думки Арабського Сходу.
Семінар
Становлення державно-правових поглядів ісламу.
Особливості середньовічної державно-правової ідеології в країнах арабського Сходу.
Основні напрями розвитку державно-правової думки в арабських країнах.
Література:
Основна: 38, 51, 52, 57, 64, 85, 133, 134.
Додаткова: 13, 60, 74, 84, 108, 132.
Звернути увагу на те, що іслам перекреслив розрізнені уявлення людей про своїх богів і став над племінною системою ідей, що сприяв духовному і організаційному об’єднанню арабів. Ісламом стверджується ідея, що вчення Корану є незмінним, завершеним, а його положення імперативними. Їх дія не змінюється, не коригується і не залежить від життєвих обставин, часу, індивідуальних особливостей людини тощо.
Важливо знати студентам те, що Коран і Сунна, хоч і основні джерела мусульманського права, не передбачають регулювання значної кількості відносин, а тому виникає практика іджтихаду – самостійного тлумачення цих джерел авторитетними правниками. Студенти повинні розуміти, що головною ідеєю мусульманського праворозуміння є визнання того, що воно не встановлює всі конкретні правила поведінки, а передбачає певні схеми, загальні її принципи, на основі яких виноситься рішення щодо конкретних справ.
Халіфат є найбільш вдалою формою держави, оскільки земний порядок забезпечується на основі віри, стабільність мусульманської общини підтримує «свій» правитель, який стоїть на чолі її.
