Тема 2. Становлення поглядів про державу і право в країнах Стародавнього світу. Тема 3. Особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства.

Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу.

Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі ХV- початку XVIII століть (період Відродження та Реформації).

Тема 6. Вчення про державу і право західноєвропейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність США.

Завдання модульної контрольної роботи мають професійне спрямування, носять творчий характер і їх вирішення вимагає від студентів не розрізнених знань окремих розділів і тем дисципліни, а їх інтегрованого застосування.

Час виконання модульної контрольної роботи – дві академічні години.

Модульна контрольна робота проводиться за умови присутності не менше 95% списочного складу академічної групи.

Робота оцінюється за модульно-рейтинговою системою, білет включає 4 теоретичні питання. Максимальна оцінка за контрольний захід дорівнює 10 балів. Кожне теоретичне питання оцінюється максимально в 2 бали, виконання тестових завдань оцінюється в 2 бали.

Отже, десять балів ставиться студенту, який показує глибоке розуміння суті поставлених питань, надає вичерпну відповідь на чотири поставлені завдання.

Дев’ять балів ставиться студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінологічним апаратом дисципліни, висловлює власну думку, але допускає незначні помилки.

Вісім балів ставиться студенту, який розкриває суть поставлених питань, однак допускає помилки в тестах.

Сім балів - п’ять балів ставиться студенту, який поверхнево викладає суть навчального матеріалу, робить багато помилок при відповіді на поставлені питання, однак тестові завдання виконує вірно.

Чотири бали - три бали ставиться студенту, який при викладенні навчального матеріалу допускає грубі помилки.

Два бали ставиться студенту, який не знає суті поставлених питань, однак тестові завдання виконує вірно.

При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується правильність її оформлення, грамотність і охайність написання.

Контрольні питання до ЗМ 1.

1. Поняття вчень про державу та право. Предмет, об'єкт «Історії вчень про державу і право».

2. Закономірності розвитку вчень про державу та право. Періодизація «Історії вчень про державу та право».

3. Місце курсу в системі юридичних і суспільних наук. Взаємозв’язок історії політичних і правових вчень з теорією держави та права. Структура курсу: програмні й оціночні засади; методологічна основа, теоретичний зміст.

4. Методи історії вчень про державу та право.

5. Принципи та функції науки історії вчень про державу та право.

6. Науково-практичне значення вивчення історії вчень про державу та право.

7. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про державу та право в країнах Стародавнього Сходу у ІІ-І тисячоліттях до н.е.

8. Становлення поглядів на державу та право в Стародавній Індії; політичні та правові ідеї брахманізму та раннього буддизму.

9. Політико-правова ідеологія Стародавнього Китаю: вчення Конфуція про ідеальну державу та методи здійснення державної влади.

10. Специфіка і значення політико-правової думки цивілізацій Сходу.

11. Держава і право в теоріях мислителів Стародавньої Греції: а) раціоналістична інтерпретація держави та права з поглядах софістів; б) логіко-понятійний аналіз держави та права, співвідношення справедливості і законності у вченні Сократа; в) проекти ідеальної держави Платона утворах «Держава», «Закон»; г) зародження емпірично-наукового підходу до вивчення держави і права в творчості Аристотеля, співвідношення законного і справедливого.

12. Розвиток державно-правових концепцій у Стародавньому Римі: а) особливості розвитку політико-правової думки у Стародавньому Римі; б) теорії змішаної форми влади, циклічності форм правління, природно-правова традиція у поглядах М.Цицерона; в) погляди римських юристів на право (Флавія, Гая, Ульпіана). Поділ права на публічне і приватне. Започаткування Ульпіаном традиції юридичного позитивізму.

13. Виникнення ранньохристиянських державно-правових ідей.

14. Основні риси та особливості феодальної політико-правової думки. Теологічний світогляд середніх віків; політичні і правові ідеї середньовічних єресей.

15. Фома Аквінський про сутність держави, елементи державної влади, про закон та його види; політико-правова теорія неотомізму.

16. Вчення Марсилія Падуанського про державу і право як прояв інтересів середньовічного бюргерства.

17. Державно-правові концепції юристів середньовіччя.

18. Мусульманська політико-правова думка.

19. Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній Київській Русі в X - XII ст.

20. Державно – правові концепції обґрунтування абсолютизму в ХV – ХVІ ст.: а) світська державно – правова концепція ранньобуржуазного періоду Нікколо Макіавеллі; б) вчення про державу і право Жана Бодена (теорія державного суверенітету).

21. Політичні і правові ідеї Реформації : М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін.

22. Вчення Т. Гоббса про державу та право: його погляди на договірну теорію походження держави; захист абсолютизму; Гоббс про співвідношення особистості й держави.

23. Вчення про державу Д. Локка; погляди Локка на права людини, призначення держави та її організацію; теорія розподілу влад.

24. Виникнення теорії природного права; вчення про державу і право мислителів Г.Гроція та Б.Спінози; Г.Гроцій про види права, призначення природного права; погляди Спінози на природне право, ідея демократичної республіки.

25. Особливості вчень про державу і право західноєвропейського Просвітництва.

26. Державно-правові ідеї епохи Просвітництва у Франції: а) погляди на державу і право Вольтера; б) теорія поділу влад Ш. Монтеск’є; в) політико-правові погляди французьких матеріалістів: Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах; г) теорія суспільного договору і народного суверенітету у вченні Ж. Ж. Руссо.

27. Державно-правові погляди в Італії XVIII ст.: а) теорія історичного циклу Д.Віко; б) державно-правова концепція Ч. Беккаріа.

28. Державно-правова ідеологія німецької Просвіти: С. Пуфендорф, Х. Томазій, Х. Вольф.

29. Політичні та правові вчення в США періоду боротьби за незалежність: а) демократичні традиції “батьків-засновників” США: Б. Франкліна, Т. Пейна, Т. Джеферсона; б) погляди федералістів на державу і право : О. Гамільтона, Дж. Адамса, Дж. Медісона.

Варіант 1.

1. Науково-практичне значення вивчення історії вчень про державу та право.

2. Державно-правові концепції юристів середньовіччя.

3. Політичні та правові вчення в США періоду боротьби за незалежність: а) демократичні традиції “батьків-засновників” США: Б. Франкліна, Т. Пейна, Т. Джеферсона; б) погляди федералістів на державу і право : О. Гамільтона, Дж. Адамса, Дж. Медісона.

4. Завдання.

Варіант 2.

1. Принципи та функції науки історії вчень про державу та право.

2. Мусульманська політико-правова думка.

3. Державно-правова ідеологія німецької Просвіти: С. Пуфендорф, Х. Томазій, Х. Вольф.

4. Завдання.

Варіант 3.

1. Методи історії вчень про державу та право.

2. Виникнення ранньохристиянських державно-правових ідей.

3. Державно-правові погляди в Італії XVIII ст.: а) теорія історичного циклу Д.Віко; б) державно-правова концепція Ч. Беккаріа.

4. Завдання.

Варіант 4.

1. Місце курсу в системі юридичних і суспільних наук. Взаємозв’язок історії політичних і правових вчень з теорією держави та права. Структура курсу: програмні й оціночні засади; методологічна основа, теоретичний зміст.

на сучасному етапі розвитку відносин, поява нових методів, застарілість інших.

2. Основні риси та особливості феодальної політико-правової думки. Теологічний світогляд середніх віків; політичні і правові ідеї середньовічних єресей.

3. Державно-правові ідеї епохи Просвітництва у Франції: а) погляди на державу і право Вольтера; б) теорія поділу влад Ш. Монтеск’є; в) політико-правові погляди французьких матеріалістів: Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах; г) теорія суспільного договору і народного суверенітету у вченні Ж. Ж. Руссо.

4. Завдання.

Варіант 5.

1. Закономірності розвитку вчень про державу та право. Періодизація «Історії вчень про державу та право».

2. Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній Київській Русі в X - XII ст.

3. Виникнення теорії природного права; вчення про державу і право мислителів Г. Гроція та Б. Спінози; Г. Гроцій про види права, призначення природного права; погляди Спінози на природне право, ідея демократичної республіки.

4. Завдання.

Варіант 6.

1. Політико-правова ідеологія Стародавнього Китаю: вчення Конфуція про ідеальну державу та методи здійснення державної влади.

2. Особливості вчень про державу і право західноєвропейського Просвітництва.

3. Вчення про державу Д. Локка; погляди Локка на права людини, призначення держави та її організацію; теорія розподілу влад.

4. Завдання.

Варіант 7.

1. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про державу та право в країнах Стародавнього Сходу у ІІ-І тисячоліттях до н.е.

2. Поняття вчень про державу та право. Предмет, об'єкт «Історії вчень про державу і право».

3. Вчення Т. Гоббса про державу та право: його погляди на договірну теорію походження держави; захист абсолютизму; Гоббс про співвідношення особистості й держави.

4. Завдання.

Варіант 8.

1. Розвиток державно-правових концепцій у Стародавньому Римі: а) особливості розвитку політико-правової думки у Стародавньому Римі; б) теорії змішаної форми влади, циклічності форм правління, природно-правова традиція у поглядах М.Цицерона; в) погляди римських юристів на право (Флавія, Гая, Ульпіана). Поділ права на публічне і приватне. Започаткування Ульпіаном традиції юридичного позитивізму.

2. Вчення Марсилія Падуанського про державу і право як прояв інтересів середньовічного бюргерства.

3. Політичні і правові ідеї Реформації : М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін.

4. Завдання.

Варіант 9.

1. Держава і право в теоріях мислителів Стародавньої Греції: а) раціоналістична інтерпретація держави та права з поглядах софістів; б) логіко-понятійний аналіз держави та права, співвідношення справедливості і законності у вченні Сократа; в) проекти ідеальної держави Платона утворах «Держава», «Закон»; г) зародження емпірично-наукового підходу до вивчення держави і права в творчості Аристотеля, співвідношення законного і справедливого.

2. Фома Аквінський про сутність держави, елементи державної влади, про закон та його види; політико-правова теорія неотомізму.

3. Державно – правові концепції обґрунтування абсолютизму в ХV – ХVІ ст.: а) світська державно – правова концепція ранньобуржуазного періоду Нікколо Макіавеллі; б) вчення про державу і право Жана Бодена (теорія державного суверенітету).

4. Завдання.

Завдання - тести для контролю по змістовому модулю № 1: