Модульний контроль № 2 пояснювальна записка

Проведення модульної контрольної роботи є одним із видів контролю якості навчального процесу.

Модульна контрольна робота з курсу «Історія вчень про державу і право» проводиться з метою перевірки рівня теоретичних знань студентів, з наступним аналізом якості навчання та викладання.

Завдання модульної контрольної роботи складені у відповідності до програми курсу «Історія вчень про державу і право» і у повній мірі охопити наступні теми:

Тема 7. . Вчення про державу і право в Західній Європі кінця ХVІІІ – середини ХІХ століть.

Тема 8. Основні напрями політико-правової думки другої половини ХІХ – ХХ століть.

Тема 9. Основні етапи розвитку вчень про державу і право в Росії.

Тема 10. Розвиток вчень про державу і право в Україні другої половини ХVІІІ – ХХ століть.

Завдання модульної контрольної роботи мають професійне спрямування, носять творчий характер і їх вирішення вимагає від студентів не розрізнених знань окремих розділів і тем дисципліни, а їх інтегрованого застосування.

Час виконання модульної контрольної роботи – дві академічні години.

Модульна контрольна робота проводиться за умови присутності не менше 95% списочного складу академічної групи.

Робота оцінюється за модульно-рейтинговою системою, білет включає 4 теоретичні питання та тестові завдання. Максимальна оцінка за контрольний захід дорівнює 50 балів. Кожне теоретичне питання оцінюється максимально в 10 бали, виконання тестових завдань оцінюється в 10 балів.

Контрольні питання до зм 2.

1. Історична школа права (Г. Гуго, К. Савіньї, Г. Пухта).

2. Погляди на державу і право французьких матеріалістів-енциклопедистів Д. Дідро, П.Гольбаха, К.Гельвеція.

3. Політичне і правове вчення І.Канта.

4. Теоретична концепція права і “замкненої торгової держави“ Й.- Г. Фіхте.

5. Право, держава і громадянське суспільство у вченні Г. Гегеля,

6. Політико-правове вчення М. Вебера.

7. Політико-правові ідеї утопічного соціалізму XVI ст. Погляди Т. Мора, Кампанелли.

8. Політико-правова ідеологія французького соціалізму Ж. Мел'є, Мореллі, Г. Маблі, Г. Бабефа.

9. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму (А. Сен-Сімон, Ш.Фур’є, Р.Оуен).

10. Марксистська державно-правова теорія: К.Маркс, Ф.Енгельс.

11. Вчення про державу і право В.Ульянова (Леніна).

12. Анархізм про державу і право: П. Прудон, М. Штірнер, М.Бакунін, Н. Махно.

13. Державно-правові ідеї російського утопічного соціалізму. Погляди О.Герцена і М.Чернишевського.

14. Французький лібералізм. Б. Констан про громадянську та особисту свободу індивіда.

15. Французький лібералізм. Політико-правове вчення А. деТоквіля.

16. Англійський лібералізм. Погляди І. Бентама на право і дер­жаву.

17. Сутність позитивістської теорії держави і права. Вчення О. Конта.

18. Ідеї юридичного позитивізму Д. Остіна .

19. Ідеї юридичного позитивізму Г. Кельзена.

20. Соціологічна теорія держави. Л. Гумплович.

21. Проблеми держави і права в соціології Г. Спенсера.

22. Психологічна теорія права Л. Петражицького.

23. Державно-правова теорія Ф.Ніцше.

24. Формально - догматична концепція права Г. Шершеневича.

25. Соціологічні теорії права: Євгенія Ерліха, Роско Паунда .

26. Теорія про правове самообмеження держави Георга Елінека.

27. Концепції соціальної держави і політики загального благоденства (“держави загального блага”) Дж. Мюрдаля, Мішеля Кроз’є.

28. Юриспруденція інтересів (соціал-дарвінізм) Р. Ієрінга.

29. Теорії природного права: неотомізм, феноменологізм, герменевтика, екзистенціалізм.

30. Вчення Г. Моски, В. Парето, Р. Міхельса (теорія еліт).

31. Проблеми держави й права в творчості Сен-Сімона, Ш. Фур”є, Р.Оуена.

32. Концепція плюралістичної демократії: Г. Ласкі, М. Дюверже, Р. Арон, Р. Даль.

33. Неолібералізм (Дж. Кейнс) .

34. Консерватизм (Ф. фон Хайєк).

35. Теорія солідаризму (теорія соціальних функцій і корпоративної держави Л. Дюгі).

36. Реалістична теорія права : Карл Ллевелін, Джером Френк.

37. Теорія освіченої монархії: державно-правові теорії абсолютизму Феофана Прокоповича та Василя Татищева.

38. Теорія освіченої монархії: політичні й правові погляди І. Посошкова та державно-правова концепція М. Щербатова.

39. Концепції держави і права Я. Козельського, О. Радищева.

40. Ліберально-буржуазні погляди на державу і право у концепціях С.Десницького і М. Сперанського.

41. Концепції держави П. Пестеля, М. Муравйова.

42. Соціологічна концепція права С. Муромцева, М. Ковалевського.

43. „Охоронний лібералізм” (А. Градовський, Б.Чичерін).

44. Нормативно-етична концепція права П. Новгородцева і Б. Кістяківського (неокантіанська теорія права).

45. Державно-правова концепція В.Соловйова.

46. Становлення поглядів про державу і право в Київській Русі. Ідеї Іларіона, В. Мономаха, Нестора, Ф. Печерського, Д. Заточника, К. Туровського.

47. Політико-правові концепції С. Оріховського і Ф.Прокоповича.

48. Державно-правові ідеї І. Вишенського і П. Могили.

49. Ідеї про державу і право Б. Хмельницького, П.Орлика.

50. Суспільно-політичний ідеал Г.Сковороди.

51. Суспільно-політичні погляди Т. Шевченка, М. Костомарова, Г. Андрузького.

52. Політико-правова програма М. Драгоманова.

53. Державно-правові погляди І. Франка.

54. Політичні і правові погляди Л. Українки.

55. Політико-правові ідеї М. Грушевського, В. Винниченка.

56. Націократична модель державності: Міхновський, В. Липинський, Д. Донцов.

57. Державне правові погляди О. Кістяківського.

Варіант 1.

1. Концепція правової держави і проект вічного миру І. Канта; співвідношення моралі і права в його теорії.

2. Вчення про державу і право В.Ульянова /Леніна/.

3. Державно-правова ідеологія національних політичних партій в Україні ХХст

4. Анархізм про державу і право: П. Прудон, М. Штірнер.

Варіант 2.

1. «Філософія права» в системі гегелівської філософії; поняття права; абстрактне право і мораль; співвідношення громадянського суспільства і держави; структура конституційної монархії; ідеї міжнародного права.

2. Політико-правова ідеологія в Росії у ХVШ – першій половині ХІХ ст.:

захисники абсолютизму. Теорія освіченої монархії : державно-правові теорії абсолютизму Феофана Прокоповича (1681-1736) та Василя Татищева (1686-1750); державно-правова концепція Михайла Щербатова (1733-1790). ) та політичні і правові погляди Івана Посошкова (1652-1726).

3. Націократична модель державності: М. Міхновський, В. Липинський, Д. Донцов.

4. Марксистська державно-правова теорія: К.Маркс, Ф.Енгельс.

Варіант 3.

1. Характеристика державно-правових вчень буржуазного лібералізму: англійський лібералізм: теорія улітаризму І. Бентама;

2. Політико-правова ідеологія в Росії у ХVШ – першій половині ХІХ ст.: демократичний ідеал Я. Ковельського (1729-1795), О. Радищева (1749-1802).

3. Державно-правові погляди О. Кістяківського.

4. Юридичний позитивізм у поглядах Г. Кельзена.

Варіант 4.

1. Характеристика державно-правових вчень буржуазного лібералізму:

філософський і юридичний позитивізм: політико-правове вчення О.Конта (позитивізм і соціологія права, проект перебудови буржуазного суспільства і держави);

2. Політико-правова ідеологія в Росії у ХVШ – першій половині ХІХ ст.: проект реформ державних і правових установ С.Десницького (1740-1789 ); держава і право у проектах М. Сперанського (1772-1839);

3. Державно-правові погляди діячів Центральної Ради: М. Грушевського (1866-1934), В. Винниченка (1880-1951), М. Туган-Барановського (1865-1919).

4. Неолібералізм (Дж. Кейнс) , консерватизм (Ф. фон Хайєк), теорія солідаризму (теорія соціальних функцій і корпоративної держави Л. Дюгі), реалістична теорія права : Карл Ллевелін, Джером Френк.

Варіант 5.

1. Характеристика державно-правових вчень буржуазного лібералізму: політико-правове вчення Дж.Остіна.

2. Політико-правова ідеологія в Росії у ХVШ – першій половині ХІХ ст.: державно-правові концепції декабристів П. Пестеля (1793-1826) та М. Муравйова (1796-1843).

3. Політичні та правові думки І.Франка та Лесі Українки.

4. Концепції соціальної держави і політики загального благоденства (“держави загального блага”)Дж. Мюрдаля, Мішеля Кроз’є.

Варіант 6.

1. Особливості становлення політичної та правової думки в Німеччині: держава і право у баченні Вільгельма фон Гумбольдта (1767-1835).

2. Консерватизм як один з основних напрямів політико-правових вчень в Росії у другій пол. ХІХ ст.: К. Побєдоносцев, К.Леонтьєв, М. Катков;

3. Державно-правова ідеологія ліберального та радикального демократизму в Україні: М. Драгоманов, В. Антонович, С. Подолинський, О. Терлецький.

4. Державно-правові теорії елітаризму та технократії.

Варіант 7.

1. Теоретична концепція права і “замкненої торгової держави “ Й.-Г. Фіхте.

2. «Охоронний лібералізм» (А. Градовський, Б.Чичерін) та правова концепція В. Соловйова як напрями політико-правових вчень в Росії у другій пол. ХІХ ст.

3. Політико-правові думки членів Кирило-Мефодіївського товариства : Т. Шевченка , М. Костомарова , Г.Андрузького.

4. Поглядина державу і право Р.Ієрінга.

Варіант 8.

1. Історична школа права: Г. Гуго (1764-1844),Ф. Савіньї (1779-1861), Г. Пухта (1798-1846).

2. Концепції держави і права в Росії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.: номативно-етична концепція права П. Новгородцева і Б. Кісттяківського.

3. Ідея держави у творчості Г.Сковороди.

4. Психологічна теорія права Л. Петражицького.

Варіант 9.

1. Характеристика державно-правових вчень буржуазного лібералізму: політико-правові погляди Дж. Мілля (англ. лібералізм: про свободу).

2. „Російський соціалізм” О.Герцена, М.Чернишевського та концепція анархізму М. Бакуніна.

3. Творчий доробок вчених Києво-Могилянської академії С. Яворського та Ф. Прокоповича.

4. Органічна теорія держави Г. Спенсера.

Варіант 10.

1. Характеристика державно-правових вчень буржуазного лібералізму: французький лібералізм: політичне вчення Б. Констана (політична й особиста свобода).

2. Концепції держави і права в Росії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.: соціологічна концепція права С. Муромцева, М. Ковалевського;

3. Політико-правові погляди в Україні за часів Гетьманщини: політико-правові погляди Б.Хмельницького в “Договірних статтях”, політико-правові погляди П.Орлика у працях “Вивід прав України”, “Пакти і Конституції законів та вольностей війська Запорізького”, погляди П. Дорошенка, І. Мазепи на форму української держави.

4. Теорія соціального конфлікту Л.Гумпловича.

Варіант 11.

1. Характеристика державно-правових вчень буржуазного лібералізму: французький лібералізм: політико-правове вчення А. деТоквіля (теорія розподілу влад).

2. Концепції держави і права в Росії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.: розробка теорії правової держави (М. Ковалевський, П. Новгородцев (1866-1924), С. Котляревський, Б. Кістяківський).

3. Політична і правова думка в Україні періоду входження до складу Литви і Польщі: С. Оріховський-Роксолан, І. Вишенський, П. Могила.

4. Соціологічні державно-правові теорії: Євгенія Ерліха, Роско Паунда .

Тести:

1. Як тлумачив Кант походження держави:

А) походження держави розглядав як акт договору між людь­ми, що укладався з метою взаємної вигоди;

Б) автор органічної теорії держави, яку порівнював із біологічним організмом;

В) прибічник теорії насильницького походження держави;

Г) автор класової теорії походження держави.

2. Які категорії права покладені Кантом в основу характеристики цієї інституції:

А) природ­не право; позитивне право; справедливість;

Б) народний дух; позитивне право; мораль;

В) користь; розум; справедливість;

Г) необхідність; загальне право; природне право.

3. Класифікація форми держав за Кантом:

А) не надавав особливого значення традиційній класифікації форм держави за числом правлячих осіб (монархії, аристократії, демократії), вважаючи її вираженням букви, а не духу державного устрою;

Б) вважав, що громадянський устрій кожної держави повинний бути республіканським; виділяв також «освічену монархію» та виборну демократію;

В) абсолютизм, аристократія, демократія;

Г) демократія, деспотизм, анархія.

4. В чому сутність гегелівської державно-правової концепції:

А) є поєднанням платонівсько-арістотелівських поглядів на державу як субстанцію і цілісний організм з християнським вченням щодо визнання індивідуальних прав і свобод, рівності всіх перед законом;

Б) не заперечуючи державного громадянства, обґрунтував ідею "всесвітнього громадянства", захищаючи право вибору людиною місця перебування чи проживання в будь-якій державі світу;

В) в основі його вчення, методологічною основою державно-правової концепції був суб'єктивний ідеалізм. Мислитель вважав, що об'єктивна дійсність не існує поза межами свідомості людини;

Г) вперше в історії державно-правової думки пов'язав поділ державної влади на три гілки з конституцією держави. Тим самим ним була обґрунтована ідея правління в державі не людей, а законів.

5. Які із запропонованих висновків стосуються вчення Г.Гегеля про державу і право:

1) сконструйована ним розумна держава як конституційна монархія являє собою правове утворення, як реалізацію ідеї свободи.;

2) недоліки гегелівського етатизму усе-таки виявляються в піднесенні держави над індивідом і громадянським суспільством, у недооцінці прав і свобод особи;

3) державні механізми в його ідеальній державі функціонують лише в правових формах, саме в цьому його відмінність від звичайних етатистських, тоталітаристських теорій держави;

4) прогресивні положення його вчення про державу стали теоретичною основою як ліберальних концепцій, так і його консервативних інтерпретацій;

5) критикує демократичні ідеї народного суверенітету та обгрунтовує суверенітет конституційного монарха.

6) з'єднання ліберального розуміння свободи з ідеями конституціоналізму;

7) власність джерело усіх бід і злочинів людства.

5. Дайте визначення позитивного права за вченням представників іс­торичної школи права:

А) позитивне право є наявним буттям свободи;

Б) позитивне право являє собою не лише сукупність приписів держави, а й норми, які склались самі по собі, в ході розвитку та вдосконалення суспільства;

В) право, що має загальнообов’язковий характер, що забезпечується примусом;

Г) це необхідні відносини, що випливають із природи речей.

6. Як визначав І. Бентам головну мету держави:

А) створення умов для до­сягнення користі і щастя кожною людиною;

Б) забезпечення кожному спокійного використання власності, що йому належить;

В) контроль всіх сфер життєдіяльності, збереження загальності та цілісності свободи і морального життя;

Г) закріплення влади сильної особи, розвитку аристократичної культури.

7. В чому сутність самодержавного типу влади:

А) є варіантом золотоординської деспотії як абсолютної і незалежної влади правителя;

Б) є економічною політикою втручання держави в економіку, підтримка нею певних галузей господарства;

В) світом володіє натовп, в основі права – сила, перевага, привілеї;

Г) спирається на збройні сили, з допомогою яких захоплює владу.

8. Яким формам правління надавали перевагу декабристи:

А) жодна форма правління не має права на існування;

Б) аристократії, республіці, обмеженій монархії;

В) монархії та демократії;

Г) республіці та конституційній монархії.