Тестові завдання

Тема 1. Предмет, функції та методи історії вчень про державу і право

1. Об’єктом наукового пізнання «Історії вчень про державу і право» є:

а) держава і право як соціальні інститути;

б) форми теоретичного пізнання й осмислення держави і права;

в) держава і право від їх появи і до сьогодення;

г) джерела і галузі права.

2. Визначте зайве у структурі окремого вчення про державу і право:

а) програмні й оціночні засади;

б) теоретичний зміст;

в) методологічна основа;

г) юридична практика.

3. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише філософський (всезагальний) метод:

а) структурно-функціональний;

б) логічно-історичний;

в) діалектики;

г) спостереження.

4. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише загальнонауковий метод:

а) герменевтики;

б) порівняльно-правовий;

в) діалектики;

г) синтез.

5. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише конкретно-науковий метод «Історії вчень про державу і право»:

а) герменевтики;

б) порівняльно-правовий;

в) діалектики;

г) синтез.

6. «Історія вчень про державу і право» має спільний предмет наукового пізнання з:

а) історією України;

б) історією держави і права зарубіжних країн;

в) історією економічних вчень;

г) історією політичних і правових вчень.

7. Історія вчень про державу і право, вивчаючи свій предмет, знаходиться у тісному співвідношенні з:

а) філософією;

б) історією науки і техніки;

в) біологією;

г) інформатикою.

8. Державно-правова думка в країнах Стародавнього Сходу базувалася переважно на:

а) міфологічному світогляді;

б) науці;

в) моралі.

9. Визначте зайву серед релігійних систем, які вплинули на формування державно-правової думки у Стародавній Індії:

а) християнство;

б) брахманізм;

в) буддизм.

10. Визначте зайву серед релігійних систем, які вплинули на формування державно-правової думки у Стародавньому Китаї:

а) конфуціанство;

б) брахманізм;

в) даосизм;

г) легізм.

11. Визначте релігійну систему, яка вплинула на формування державно-правової думки у Стародавній Індії:

а) християнство;

б) брахманізм;

в) буддизм;

г) іслам.

12. Конфуцій вважав, що засобом підтримки справедливості у державі є:

а) закон;

б) норми доброчинності і моралі;

в) злочин;

г) дхарма.

Тема 2. Становлення поглядів про державу і право в країнах Стародавнього світу

1.Основною формою правотворчості у Стародавній Греції був:

а) позитивний (писаний) закон;

б) звичай;

в) релігійні настанови;

г) моральні принципи.

2. Теорія міста-держави (поліса) виникла у Стародавній Греції у:

а) ІХ – VI ст. до н.е.;

б) V – першій половині IV ст. до н.е.;

в) другій половині IV ст. до н.е. – ІІ ст. н.е..

3. Патріархальна теорія держави Аристотеля виникла у Стародавній Греції у:

а) ІХ – VI ст. до н.е.;

б) V – першій половині IV ст. до н.е.;

в) другій половині IV ст. до н.е. – ІІ ст. н.е..

4. Першими у Стародавній Греції осмислили поняття «закон» і «беззаконня», «право природне» і «право позитивне»:

а) Гомер і Гесіод;

б) Піфагор і Геракліт;

в) Гіппій і Сократ;

г) Платон і Аристотель.

5. Першим серед філософів античності, який системно виклав своє розуміння держави, започаткувавши філософсько-політичну теорію міста-держави (полісу) був:

а) Гомер;

б) Демокрит;

в) Сократ;

г) Платон.

6. У діалозі «Політик» класифікував типи держави за формою правління, поділивши їх на держави із законами і держави без законів,:

а) Демокрит;

б) Сократ;

в) Платон;

г) Аристотель.

7. За Платоном влада черні (народу) – це:

а) монархія;

б) демократія;

в) тиранія;

г) олігархія.

8. За Платоном правління однієї особи – це:

а) аристократія;

б) демократія;

в) тиранія;

г) олігархія.

9. На думку Платона, змішана держава повинна поєднувати в собі переваги:

а) демократії і монархії;

б) аристократії і монархії;

в) олігархії і демократії;

г ) тиранії й олігархії.

10. На думку Аристотеля, головною ознакою самодостатньої держави й одночасно запорукою та умовою громадянської злагоди є:

а) звичай;

б) закон;

в) моральні принципи;

г) релігійні настанови.

11. Змішану форму держави як найкращу форму правління Аристотель називає:

а) аристократією;

б) тиранією;

в) політією;

г) демократією.

12. У класичну добу римської юриспруденції розрізняли три види права: цивільне право, право народів і природне право. Природне (божественне) право як право справедливості розуміли:

а) Епікур і Тіт Лукрецій Кар;

б) Полібій і Цицерон;

в) Цицерон і Сенека;

г) римські юристи (Гай, Ульпіан).