Інформаційні процеси в медицині

 Збір інформації – сукупність операцій, заходів та процедур, метою яких є здобуття інформації для прийняття рішення, розв’язання задачі, досягнення мети.

До основних методів збору інформації належать: спостереження, вимірювання, експеримент, опитування, анкетування, тестування.

В медицині використовують для збору інформації такі методи, як діагностичне випробування (виявлення в хворого ознаки захворювання) та медико-біологічне дослідження (процедура, що є сукупністю кількох випробувань).

 Нагромадження інформації – підготовка її для подальшого використання. Процес нагромадження інформації передбачає здійснення таких операцій:

• сортування, тобто групування даних відповідно до певних правил або ознак,

• упорядкування – розташування даних у певній послідовності,

• систематизація – укладення інформації у такому порядку, який полегшує знаходження потрібної інформації.

 Зберігання інформації – це комплекс дій, метою яких є захист нагромадженої інформації від втрати, пошкодження. Найпоширенішою причиною пошкодження інформації у комп’ютерних системах є віруси. Поширення вірусу може мати такі наслідки, як знищення інформації, вихід із ладу комп’ютерної системи.

 Пошук інформації це сукупність операцій, заходів та процедур для знаходження потрібної інформації у фонді даних. Для автоматизації пошуку та надання користувачеві потрібної інформації призначаються інформаційно-пошукові системи.

Необхідність нагромадження великих обсягів професійно цінної інформації – одна із проблем, з якою мають справу лікарі. Так, знання, накопичені на рубежі століть в області внутрішніх хвороб, у кілька разів перевищили можливості людської пам'яті: накопичено порядку 500000 одиниць інформації, а пам'ять може втримувати не більше 100000. Комп'ютер виступає в цьому випадку як засіб надійного зберігання професійних знань, що забезпечує доступний і швидкий пошук необхідних відомостей.

 Передача інформації є процесом переміщення даних від одного пункту до іншого. Як відомо, інформація майже ніколи не використовується у тому місці, де вона виникає. У будь-якому процесі передавання інформації завжди можна виділити таких учасників:

• джерело інформації,

• приймач(споживач) інформації,

• канал, за яким здійснюється передача інформації.

Інформація передається в просторі й часі штучно створеними або природніми каналами і засобами. Потік, який складається з окремих повідомлень у формі сигналів і документів і рухається в просторі і часі від джерела інформації до приймача, називається інформаційним потоком.

В наш час потік медичної інформації, спричинений створенням нових приладів і методів дослідження, зростає за геометричною прогресією. Впорядкування інформаційних статистичних потоків підвищує рівень функціонування системи охорони здоров'я і дозволяє ощадливіше витрачати кадрові, фінансові і матеріальні ресурси. Це тим більше актуально, що інформаційне навантаження в охороні здоров'я велике: у 4-5 разів перевищує здатність людини по переробці інформації.

Для роботи з інформаційними потоками призначені ін­формаційні системи.

Інформаційна система – організаційно впорядкова сукупність документів (массивів документів) та інформаційних технологій, що реалізують інформаційні процеси.

Основна мета інформаційної системи медичного призначення – інфор­маційна підтримка різноманітних задач надання медичної допомоги населенню, управління лікувально-профілактичними закладами (ЛПЗ) та інформаційне забезпечення самої системи охорони здоров’я. Самостійною задачею є інформаційна підтримка наукових досліджень та навчання.

 Обробка інформації – сукупність цілеспрямованих дій над здобутою інформацією з метою отримання нової інформації.

Впровадження методів комп’ютерної обробки інформації в медицині обумовлено розвитком і використанням досягнень біофізики, біохімії, електроніки і багатьох інших наукових дисциплін. Як результат, різко зросли обсяги інформації, яку необхідно переробляти при вирішенні таких традиційних для медицини завдань як:

• постановка діагнозу;

• вибір тактики лікування;

• прогнозування процесу лікування, результатів лікування;

• корекція процесу лікування;

• одержання цілісного уявлення про захворювання на основі даних, одержуваних за допомогою різноманітних методів обстеження різними фахівцями;

• прийняття рішень щодо управління та регулювання життєво важливими функціями організму в умовах дефіциту часу.

До методів обробки інформації належать такі:

Фільтрація - відсіювання зайвих даних, у яких немає потреби для розв’язання даної задачі.

Формалізація - подання інформації у певній формі, придатній для опрацювання.

Класичним прикладом формалізованого документа є формалізована історія хвороби.

Структурування - спеціальна організація даних для зручності їх опрацювання.

Для використання в комп'ютерних системах інформація повинна відповідати основним вимогам однаковості, несуперечності, однорідності введення й повноти, тобто має бути стандартизована й уніфікована.

Стандартизація - розробка і застосування нормативних документів, що визначають вимоги, які забезпечують оптимальне рішення повторюваних завдань виробництва та соціального життя.

Уніфікація - приведення об'єктів охорони здоров'я (документації, засобів нагромадження й передачі інформації й ін.) до однаковості, єдиної форми.

Особливо строго вимоги уніфікації й стандартизації пред'являються до повідомлень і документів. Ті з них, які обробляються засобами медичної статистики повинні відповідати: державним і галузевим стандартам; формам державної та відомчої статистики; інструкціям і класифікаторам, прийнятим для системи охорони здоров'я; правилам і нормам формування звітної документації та ведення типових відомчих документів.

Власне обробка - логічний аналіз інформації, виконання алгоритму.

Мислення і логічний аналіз лежать в основі клінічного діагнозу – висновку лікаря про локалізацію, характер і стадію хвороби, який обґрунтовує оптимальний вибір лікувальної тактики в межах наявних медичних ресурсів. Однак, проведені дослідження виявили помилкове визначення основного діагнозу в 15% випадків. Це відповідно відбивалося на адекватності інформації й об'єктивності прийнятих на її основі рішень. Тому при постановці клінічного діагнозу варто звернути увагу на необхідність слідувати певним лікувально-діагностичним алгоритмам, що є деякою послідовністю операцій і процедур для забезпечення оптимального оздоровчого результату.

Перетворення інформації до такої форми, яка зручна для її сприйняття, усвідомлення та подальшого використання (наприклад, у технічних системах вона може приймати вигляд сигналів, і для того, щоб результати опрацювання стали придатні для сприйняття людиною, інформацію перетворюють у числову, текстову, графічну або звукову форму).

Відомості, зібрані, оброблені і перетворені в повідомлення з метою одержання знань і прийняття рішень називаються інформаційним ресурсом.

Застосовуючи знання, удосконалюючи навички й уміння, розвиваючи організацію медичної допомоги й підвищуючи якість лікування, медичний персонал використовує інформаційні ресурси з метою досягнення медико-соціального результату.

РОЗДІЛ ІІ

МАТЕМАТИЧНА ОБРОБКА МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ