Інформаційні системи консультативних центрів

ІС консультативних центрів призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів ЛПЗ та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень при невідкладних станах. Створення автоматизованих систем невідкладної допомоги (АСНД) дозволило знизити летальність, а також зменшити кількість госпіталізованих хворих.

Основу АСНД складає розгалужена мережа автоматизованих медичних систем, розташованих в сільських дільничних лікарнях області і зв’язаних телефонним каналом із консультативно-діагностичним центром відділення санітарної частини обласної лікарні. АСНД можуть використовуватись для розв’язання завдань лікувально-діагностичного процесу, диспансеризації населення та АСУ.

Консультативний пункт дозволяє надавати швидку консультативну допомогу лікарням, розташованим від нього на відстанях десятків км. Час консультації - 30-40 хв. Крім того, порівняно висока точність ЕОМ-заключень зменшує кількість викликів спеціалістів-консультантів для розв’язання діагностичних і тактичних питань.

Слід зазначити, що консультативні системи, крім прямих лікувально-діагностичних цілей, можна використовувати для навчання студентів під час виробничої практики і лікарів-початківців. Такий підхід робить проблему безперервного навчання і перепідготовки медичних працівників досить ефективною, так як виїзд у центральні заклади не завжди можливий.

Банки інформації медичних служб, персоніфіковані реєстри

Для підвищення ефективності керування медичною службою створюється єдиний інформаційний простір, що поєднує бази даних і бази знань об'єктів охорони здоров’я різних ієрархічних рівнів

З метою розширення єдиного інформаційного простору і розвитку сучасних технологій телекомунікацій між установами охорони здоров'я розвиваються телекомунікаційні, мережі «MedNet» і «Медицина для Вас», створюються й підтримуються медичні сервери Интернету.

Державні реєстри на пацієнтів, в основному виконуючи функції моніторингу здоров'я населення, у той же час, є частиною єдиного інформаційного простору галузі і сприяють виконанню програми інформатизації. Єдиний «медичний реєстр населення» може бути доступним з будь-якої лікувальної установи, яка має відповідні технічні засоби, що дозволяє звертатися до персональної інформації про захворюваність будь-якої людини, зареєстрованої в системі.

Скринінгові системи

Основне завдання охорони здоров’я - домогтися повного задоволення потреб населення в кваліфікованому медичному обслуговуванні, підвищення його якості. Профілактика являє собою комплекс заходів, направлених на забезпечення високого рівня здоров’я людей, їх творчого довголіття, усунення будь-яких причин захворювань, покращення умов праці, побуту і відпочинку, а також на охорону навколишнього середовища.

Одним із типів информаційних систем, що забезпечують вирішення завдання збору інформації про стан здоров'я населення, є скринінгові системи.

Скринінгові системи (автоматизовані системи профогляду населення - АСПОН) призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги спеціалиста.

Вперше АСПОН були розроблені в СРСР у 80-х роках 20 ст. Роки експлуатації АСПОН показали, що такі системи можуть працювати з великою ефективністю.

До складу технічного забезпечення системи входить:

• апаратура для збору анамнезу,

• прилад реєстрації,

• вимірювачі зросту, ваги тіла, тиску, динамометр, спірометр та ін.,

• апаратура для вимірювання зовнішнього дихання і газообміну, проведення гематологічних аналізів, рентгенівський і ультразвуковий томографи, апарат для урологічних досліджень, апаратура автоматизованої синдромальної ЕКГ- діагностики та ін.

АСПОН забезпечує:

• накопичення інформації про кожного пацієнта і забезпечення доступу до неї при необхідності;

• поповнення або заміну цієї інформації під час кожного обстеження пацієнта;

• складання лікарями раціональних планів лікування, подальшого обстеження і прогнозування перебігу хвороби;

• систематичний контроль за диспансеризацією;

• своєчасне запобігання поширенню хвороб серед населення;

• встановлення залежності між захворюваннями з тимчасовою втратою працездатності і умовами середовища;

• прогноз стану здоров’я як окремого пацієнта, так і всієї обстеженої групи.

В банку даних міститься інформація про кожного пацієнта. На основі цієї інформації розв’язуються такі завдання:

• підготовка планів диспансерних обстежень на рік;

• організація щомісячних викликів осіб, в яких закінчився термін диспансерного обстеження;

• формування списків осіб, що не з’явились на виклик або не закінчили обстеження;

• формування списків осіб, яким призначені лікувально-оздоровчі заходи;

• підготовка відомостей про виконання планів профілактичної роботи, про якість і ефективність диспансеризації.

Впровадження скринінгових систем дозволяє усунути головні недоліки застарілої методики "бригадних" оглядів. АСПОН дає можливість покращити якість ведення документації, зберігання і використання індивідуальних даних.

Позитивний досвід використання комп'ютерів в управліні диспансеризацією накопичений Дніпропетровським, Київським та ін. управліннями охорони здоров’я.

Застосування обчислювальної техніки на промислових підприємствах дозволило покращити продуктивність праці медичних працівників більш як втричі, збільшити пропускну спроможність при профоглядах до 100-120 чоловік за зміну, зменшити втрати часу на медичні обстеження однієї людини з 48-56 год. до 1,5-3 год., покращити якість діагностики. Точність ЕОМ-діагностики перевищує 90 % (для порівняння: згідно з статистичними даними дільничні терапевти з першого разу правильно діагностують лише в 50 % випадків).