- •Навчальний посібник
- •Передмова
- •Вступ. Інформація та інформатика. Комп’ютерні технології в сучасному житті
- •Тема 1.1. Структура і принцип дії еом.
- •Функціональний склад персонального комп’ютера
- •Шлях, який проходить інформація в комп’ютері:
- •Принцип дії комп’ютера
- •1. Двійкове кодування.
- •2. Алгебра логіки.
- •3. Перемикачі.
- •Представлення інформації в пам’яті комп’ютера.
- •Одиниці вимірювання інформації
- •Історія розвитку обчислювальної техніки
- •Тема 1.2. Програмне забезпечення комп′ютера.
- •Етапи розв’язання задач з використанням еом:
- •Властивості алгоритмів:
- •Алгоритми
- •Блок-схеми алгоритмів
- •Лінійні алгоритми
- •Розгалуження
- •Програмне забезпечення еом
- •Основні класи прикладних програм загального призначення
- •Тема 2.1. Операційні системи та програми-оболонки.
- •Norton commander ( скороч. Nc ) основні функції nc:
- •Загальний вигляд екрану
- •Пошук файлів
- •Меню nc
- •Тема 2.2. Ос Windows.
- •Історія розвитку
- •Робочий стіл
- •Значки (піктограми)
- •Засоби управління Windows 98
- •Папка “Мой компьютер”
- •Корзина
- •Панель задач
- •Головне меню Windows (кнопка “Пуск”)
- •Прикладні програми у складі Windows 98
- •Вікно "Проводник"
- •Операції з файлами і папками Копіювання файлів:
- •Установка та видалення програм
- •Тема 2.3. Сервісне пз.
- •Форматування дисків (програма Format.Com)
- •Дефрагментація диска (програма Defrag)
- •Перевірка і корекція жорсткого диска (програма Scan Disk)
- •Антивірусні програми
- •Робота з антивірусом Касперського (avp)
- •Програми-архіватори
- •Тема 3.1. Текстовий редактор Word.
- •Текстовий редактор Microsoft Word
- •Основні правила набору тексту в текстовому редакторі Word:
- •Редагування тексту:
- •Форматування тексту
- •Створення і збереження документів
- •Форматування сторінок
- •Перегляд і друкування документів
- •Як редагувати фрагменти тексту?
- •Як замінити одні елементи тексту на інші у всьому документі?
- •Як перевірити правопис?
- •Як вставити графічний об’єкт в текст?
- •5. Як вставити таблицю в текст?
- •Тема 3.2. Табличний процесор Excel. Табличний процесор Microsoft Excel
- •Введення і редагування даних
- •Основні типи даних в Excel
- •Введення і редагування формул і функцій
- •Застосування операцій у формулах
- •Запис арифметичних виразів за правилами Excel
- •Функції
- •Основні математичні функції в Excel
- •Аргумент функції завжди пишеться в дужках!
- •Копіювання формул
- •Редагування фрагментів таблиці
- •Форматування комірок і діапазонів
- •Сортування
- •Використання Майстра функцій
- •Побудова діаграм і графіків
- •Тема 3.3. Системи управління базами даних. Субд Access. Теоретичні відомості
- •Створення бази даних
- •Створення форм
- •Зведені таблиці
- •Створення зведеної форми за допомогою майстра:
- •Пошук даних
- •Теоретичне заняття 1 Вступ до медичної інформатики
- •Коротка історична довідка
- •Поняття інформації
- •Властивості інформації
- •Інформаційні процеси в медицині
- •Теоретичне заняття 2
- •Математична обробка медичної інформації
- •Основні поняття
- •Сучасні комп’ютерні технології в медицині
- •Математичне моделювання в медицині
- •Основні напрямки інформатизації охорони здоров’я в Україні
- •Комп’ютерні комунікації в медицині
- •Загальні відомості про комп’ютерні мережі
- •Локальні мережі
- •Глобальні мережі
- •Електронна пошта
- •Медичні ресурси Іnternet
- •Медичні пошукові системи
- •Теоретичне заняття 4 Медичні інформаційні системи (міс)
- •1. Інформаційно-довідкові системи
- •Автоматизовані системи управління (асу) охороною здоров′я
- •2. Консультативно-діагностичні системи (кдс)
- •Імовірнісні діагностичні системи
- •Етапи діагностичного процесу на еом:
- •Прогнозування захворювань на еом
- •Експертні системи (ес)
- •Області застосування комп’ютерної діагностики
- •3. Медичні інформаційні системи лпз
- •Автоматизоване робоче місце (арм) медичного працівника
- •Арм медичної сестри. Стандартизовані історії хвороб (сіх).
- •Госпітальні інформаційні системи
- •Інформаційні системи консультативних центрів
- •Банки інформації медичних служб, персоніфіковані реєстри
- •Скринінгові системи
- •Сучасний стан комп’ютеризації лпз
- •Медичні приладно-комп'ютерні системи (мпкс)
- •Класифікація медичних приладно-комп'ютерних систем
- •Структура мпкс
- •1. Системи для проведення функціональних та морфологічних досліджень
- •Інші типи спеціалізованих систем. Системи візуалізації.
- •2. Системи для проведення моніторингу
- •3. Системи керування лікувальним процесом
- •4. Системи для лабораторної діагностики. Системи для наукових медико-біологічних досліджень.
- •Перспективи розвитку мпкс
Сучасні комп’ютерні технології в медицині
Медицина завжди була попереду прогресу. Багато технічних досягнень впроваджувалися вперше в медицині. Так було і з перспективними розробками в області електроніки. Електронна промисловість давно й успішно допомагає медицині, практично немає таких галузей медичної діяльності, в яких комп'ютери не могли б принести користі.
Однак, хоча процес інформатизації медицини сьогодні активно розвивається й насиченість технічними засобами медичних установ найближчим часом вийде на оптимальний рівень, існує певне відставання в забезпеченості спеціалізованими медичними програмними засобами й необхідною кількістю підготовленого до роботи з ними персоналу.
Умовно можна виділити п'ять основних напрямків, за якими йде впровадження комп’ютерів у медицину.
Перші спроби використання комп'ютерів пов'язані з автоматизацією найпростіших рутинних операцій, виконуваних медичним персоналом, зокрема, при масових обстеженнях населення.
Для того, щоб ретельно обстежити кожну людину в країні, необхідно затратити мільярди людино-годин роботи кваліфікованого медичного персоналу. І це тільки для збору інформації. А скільки ж буде потрібно часу на її обробку? Проблема спрощується, якщо вдатися до допомоги комп'ютера.
Розроблені автоматизованої системи профілактичного огляду населення (АСПОН), які забезпечують автоматичний збір медичних даних, їхню обробку, видачу підсумкової документації. Важливою перевагою АСПОН є здатність накопичувати медичну інформацію у великих обсягах протягом багатьох років. Обробивши цю інформацію, можна виявити фактори ризику, характерні для даної місцевості.
Ще один важливий аспект автоматизації лікарської діяльності зв'язаний з аналізом і обробкою електрокардіограм та флюорограм. Це трудомістка робота, яка вимагає значних витрат часу. Спеціальні пристрої, оснащені ЕОМ, розшифровують флюорограми та електрокардіограми на рівні висококваліфікованого лікаря, що дає можливість швидше й ефективніше виконувати діагностику.
Таким чином, перший (і треба відзначити, найбільш успішний) напрямок - автоматизація медичної діяльності.
Сучасна лікарня - це велике підприємство, зі складною організацією різних підрозділів, з великими потоками медикаментів, продуктів і т.д. Якщо врахувати, що ефективність роботи цього складного підприємства залежить не тільки від кваліфікації і чисельності медичного персоналу, від наявності апаратури і лікарських препаратів, але й від якості та швидкості обробки медичної інформації, то стане ясно, що без автоматизованої системи управління (АСУ) не обійтися. Отже, друга сфера застосування комп'ютерів у медицині - це АСУ.
Одна з найважливіших професійних якостей лікаря - пам'ять. Висококваліфікований лікар пам'ятає величезну кількість історій хвороб, видів ліків, враховує їхню ефективність, сумісність, побічні дії і т.д. Банк даних, реалізований на комп'ютері, зможе видати лікарю вичерпну інформацію як про ліки, так і про хвороби. Назвемо цю третю сферу діяльності комп'ютерів у медицині інформаційно-довідковою.
Сучасна медична техніка і методи клінічної біохімії досягли такого рівня, що лікар у найкоротший термін одержує інформацію про функціонування всіх систем хворого: апаратура може видавати щомиті значення більш як 400 параметрів життєдіяльності організму. Лікар повинен швидко сприйняти, обробити цю інформацію і прийняти рішення. Якщо хворий у важкому стані, лікар фактично використовує лише невелику частину отриманої інформації, а то і взагалі махне рукою на всі ці чудеса техніки і, нахилившись до хворого, за кольором губів, забарвленням нігтів чи вологістю шкіри знайде єдине рішення, яке й врятує хворого. Велика кількість суперсучасних дорогих приладів, замість того, щоб допомогти медику, заважає йому. Комп'ютери можуть кардинально змінити таку ситуацію. За допомогою спеціальних програм комп'ютер швидко й ефективно обробить інформацію, що надходить від приладів, і видасть лікарю кілька альтернативних рішень, з яких він зможе вибрати найкраще. У результаті лікар зможе точніше виявити ознаки хвороби, швидше визначити ускладнення і запобігти їм. Отже,четвертий напрямок використання комп'ютерів у медицині - це діагностика.
Ще одна сфера використання комп'ютерної техніки в медицині - «робота в реальному масштабі часу». Так в інформатиці називають спеціальний режим ЕОМ, який керує реальним фізичним процесом.
Бувають ситуації, які вимагають миттєвої обробки інформації. Наприклад, при складних хірургічних операціях на серці. Уявіть собі: хворий перебуває під глибоким наркозом, грудна клітка розкрита, серце відключене – працює апарат штучного кровообігу. Операцію веде хірургічна бригада, кожен зайнятий своєю справою. Але чи витримає ослаблений організм усі ці навантаження? Може, потрібно збільшити швидкість кровотоку? Чи зменшити подачу наркозу? На допомогу хірургу приходять прилади, що інформують його про стан кожного органу хворого. Комп'ютер миттєво обробить інформацію про стан хворого і щохвилини буде повідомляти: «Усе в порядку, можна вести операцію далі» чи: «Увага! Наркоз неадекватний, може настати шок».
Інший приклад роботи комп'ютера в реальному масштабі часу – постійне спостереження за станом хворого після важкої операції. Це досить відповідальний етап у лікуванні, ні на секунду не можна залишати пацієнта без уваги. У цьому випадку ЕОМ виконує роль кваліфікованої доглядальниці. Датчики безупинно подають у пам'ять комп’ютера інформацію про частоту пульсу і кров'яний тиск хворого, заміряють глибину і частоту дихання, записують ЕЕГ і ЕКГ. ЕОМ усю цю інформацію обробляє й у випадку погіршення стану хворого викликає лікаря. Комп'ютер може і сам надати деяку допомогу хворому до прибуття лікаря, наприклад включити апарат штучного дихання, збільшити чи зменшити подачу кисню.
