Області застосування комп’ютерної діагностики

Найбільш важливі області застосування консультативно-діагностичних систем:

– невідкладні стани, що характеризуються дефіцитом часу, обмеженими можливостями обстеження та консультацій і нерідко недостатньою клінічною симптоматикою при високому ступені загрози для життя хворих, а також швидких темпах розвитку патологічного процесу;

– масова первинна діагностика великих груп населення.

Консультативно-діагностичні системи можуть бути також використані для дистанційної консультативної допомоги, що особливо актуально в умовах значної віддаленості стаціонарної медичної допомоги, у тому числі спеціалізованих установ, від догоспітальної ланки.

Досвід використання консультативно-діагностичних систем доводить значне підвищення якості діагностики, що не тільки зменшує невиправдані втрати, але й дозволяє більш ефективно використовувати ресурси допомоги, регламентувати обсяг необхідних обстежень і, нарешті, підвищити професійний рівень лікарів, для яких така система служить одночасно певною мірою і навчальною.

Проте, поки що консультативно-діагностичні системи недостатньо поширені в практичній медицині і, в основному, використовуються як складова частина інших систем, наприклад, медичних приладо-комп'ютерних систем. Це зв'язано, у першу чергу, зі складністю завдання діагностики: у реальному житті кількість ситуацій і, відповідно, «діагностичних правил» виявилась такою великою, що система або починає вимагати значний об’єм додаткової інформації про хворого, або різко знижується точність діагностики.

3. Медичні інформаційні системи лпз

ІС ЛПЗ засновані на об'єднанні всіх інформаційних потоків у єдину систему і забезпечують автоматизацію основних видів діяльності закладу.

В МІС існують різні можливості для оптимізації роботи медиків:

• представлення інформації в зручному для користувача вигляді;

• звільнення медичного персоналу від рутинних досліджень;

• автоматичне вимірювання антропометричних даних (зріст, вага, динамометрія), артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, оцінки гостроти слуху, зору та ін;

• автоматизація лабораторних аналізів (кров, інші біологічні рідини);

• реєстрація, зберігання, обробка, діагностування, виведення графічних зображень (ультразвукових, рентгенівських, радіологічних, кардіографічних);

• тестування пацієнтів та ін.

ІС ЛПЗ повинна відображати фактично повний сценарій інформаційних подій, що відбуваються в лікувальному закладі. Будь-який користувач, при наявності в нього відповідних прав і особистого пароля, може одержати окремий доступ до ІС. Наприклад, лікар може за допомогою свого комп'ютера одержати необхідну інформацію про хворого або дати необхідну консультацію за допомогою мережі Інтернет, внести зміни та виконати коректування. Всі ці зміни в електронних документах фіксуються і підтверджуються особистим електронним підписом (паролем) користувача.

Відповідно до типів ЛПЗ розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: «Стаціонар», «Поліклініка», «Швидка допомога».

ІС ЛПЗ, в залежності від завдань керування, зазвичай складається з трьох підсистем: медико-технологічної, організаційної та адміністративної. Підсистеми найчастіше зв'язані в єдину локальну мережу.

Медико-технологічна підсистема забезпечує інформаційну підтримку діяльності медичних працівників. Зазвичай підсистема включає:

• комплекс автоматизованих робочих місць (АРМ) фахівців даного ЛПЗ, на базі яких здійснюється ведення основної документації (формалізована карта амбулаторного хворого, формалізована історія хвороби та ін.), формування баз даних на хворих, формування звітних документів, інформаційна підтримка прийняття рішень і оцінка результатів діяльності лікаря;

• консультативно-діагностичні системи і центри;

• скринінгові системи;

• різні персоніфіковані реєстри;

• інформаційно-довідкові системи і бази даних закладу.

Організаційна підсистема вирішує завдання керування потоками хворих. Функціонування підсистеми забезпечується комп'ютеризацією робочих місць персоналу реєстратури, медстатистики. Оперативна інформація про рух хворих і ліжковий фонд у стаціонарах, відвідуваності в поліклінічних установах дозволяє підвищити ефективність вирішення проблем очікування, черг, вибору пріоритетів.

Адміністративна підсистема охоплює фінансово-економічну та адміністративно-керівницьку діяльність ЛПЗ. Підсистема дозволяє вирішувати такі завдання, як контроль діяльності різних підрозділів, аналіз обсягу та якості роботи лікарів, облік динаміки показників здоров'я прикріпленого контингенту, контроль планових термінів спостереження диспансерних груп і лікування в стаціонарі, завдання кадрової та фінансово-економічної політики закладу (комплектування штатів, облік праці й заробітної плати, облік матеріальних ресурсів, ціноутворення, медико-економічні стандарти та ін.).

Адміністративний розділ роботи медичних закладів є найбільш комп'ютеризованим в даний час. Широко представлені пакети прикладних програмних засобів для керівників, економістів, бухгалтерів, статистиків, кадровиків ЛПЗ.

Ефективність роботи системи проявляється, зокрема, у швидкості підготовки документів. Так, якщо на оформлення медичного документа (наприклад, виписного епікризу) за допомогою авторучки, з пошуком і вклеюванням результатів аналізів і досліджень, йде приблизно 10 хв., то при оформленні такого документа в ІС - 4-5 хв. При цьому якість документа, підготовленого системою, буде набагато кращою.

Досить швидко працює також електронний медичний архів. Наприклад, при повторних поступленнях хворого легко відслідковується динаміка розвитку хвороби і тактики лікування.