3. Системи керування лікувальним процесом

До систем керування процесами лікування і реабілітації відносяться автоматизовані системи інтенсивної терапії, біологічного зворотного зв'язку, а також протези і штучні органи на основі мікропроцесорної техніки.

Системи інтенсивної терапії (ІТ) призначені для керування станом організму з лікувальною метою, а також для його нормалізації, відновлення природних функцій органів і фізіологічних систем хворої людини, підтримки їх у межах норми.

До систем ІТ належать, наприклад, пристрої для вливань лікарських препаратів, різна фізіотерапевтична апаратура, оснащена засобами обчислювальної техніки, апаратура для штучної вентиляції легенів та інгаляційного наркозу, апарати штучного кровообігу і т.д.

Системи ІТ здійснюють керування артеріальним тиском при гострих гіпертензивних станах, керування рівнем глюкози в крові при цукровому діабеті і т.п.

Системи біологічного зворотного зв'язку - призначені для надання пацієнту поточної інформації про функціонування його внутрішніх органів і систем, що дозволяє шляхом свідомого вольового впливу пацієнта досягати терапевтичного ефекту при певній патології.

Зворотний зв’язок здійснюється подачею на органи чуття пацієнта сигналів (звукових, зорових, тактильних), пов'язаних з поточною інформацією про фізіологічні реакції і параметри, наприклад, артеріальний тиск, шкірну температуру, які не контролюються свідомістю.

Вітчизняною промисловістю випускаються різні системи біологічного зворотного зв’язку: системи безперервного контролю і корекції електричної активності м'язів, комплекс психоемоційної корекції, офтальмологічний комплекс, логотерапевтичний комплекс, система аналізу і тренінгу серцевого ритму та інші.

Системи протезування і штучні органи призначені для заміщення відсутніх або корекції незадовільно функціонуючих органів і систем організму людини. До числа найбільш поширених систем протезування належать мікропроцесорні водії серцевого ритму (електрокардіостимулятори), імплантовані дозатори інсуліну, електроміостимулятори і т.п.

Розглянемо докладніше електрокардіостимулятори (ЕКСР). У якості параметрів крім електричної активності серця в ЕКСР використаються хвилинний об’єм кровообігу, ударний об’єм, частота дихання, рухова активність, енергія руху, температура крові і ряд інших.

Вхідний і вихідний підсилювачі ЕКСР пов'язані з міокардом через електрод. Стимуляція здійснюється тільки в тих випадках, коли власна електрична активність серця недостатня або відсутня. Енергія імпульсу визначається амплітудою і тривалістю стимулів. Ці величини, як і чутливість вхідного підсилювача, регулюються внутрішнім обчислювальним пристроєм відповідно до заданої програми.

Імплантований ЕКСР обмінюється інформацією із зовнішнім комп'ютерним пристроєм. При цьому лікар одержує інформацію про параметри поточної стимуляції та регуляцію, оперативні параметри (струм, напруга і внутрішній опір батареї, опір електродів, інформація про хворого і т.п.), а також про сигнали внутрішньосерцевої електрограми. Все це дозволяє лікареві здійснювати корекцію режимів ЕКСР.