Комп’ютерні комунікації в медицині

1. Комп’ютерні мережі, основні поняття.

2. Електронна пошта.

3. Медичні ресурси Internet.

4. Телемедицина.

Комп’ютерні комунікації останнім часом стають важливим напрямком застосування комп’ютерних технологій, зокрема, в медицині.

Медичні працівники давно вже оцінили можливість отримувати і роз­силати ділові пропозиції, вести переписку, бібліографічний пошук за допомогою комп’ютерних мереж.

Використання всесвітньої мережі Інтернет стає таким же поширеним і звичайним, як і використання самого ПК. Тепер робота з комп’ютерними комунікаціями не вимагає глибоких спеціальних знань.

Загальні відомості про комп’ютерні мережі

Мережа - це група комп'ютерів, підключених один до одного так, щоб вони могли передавати між собою інформацію і спільно використовувати різні ресурси.

З’єднання комп’ютерів виконують за допомогою кабеля. Роботу в мережі забезпечують спеціальні пристрої - мережні плати. Якщо комп’ютери досить віддалені один від одного, замість з’єднання кабелем використовують зв’язок за допомогою телефонної мережі. При такому з’єднанні не потрібні мережні плати, але потрібні спеціальні пристрої, що дають змогу комп’ютерам пересилати інформацію через телефонну мережу – модеми. Модемний зв’язок є найбільш популярним при під’єднанні до мережі Internet.

Останнім часом одержали поширення мережі на оптоволоконному кабелі, які забезпечують передачу даних з дуже великою швидкістю на значні відстані, мають високий ступінь захищеності, але досить дорогі. Для передачі інформації використається не електромагнітне випромінювання, а світловий потік.

Комп’ютерні мережі складаються з вузлів (окрема фізична одиниця мережі), якими можуть бути комп’ютер, принтер або інший пристрій, зв’язаний з мережею. Комп’ютери поділяють на 2 типи: робочі станції, на яких працюють користувачі, та сервери (хост-комп’ютери), що обслуговують ці станції. Сервером може бути потужний комп’ютер або кілька комп’ютерів. Сукупність сервера і підключених до нього комп’ютерів називається доменом.

Якщо комп'ютер є частиною мережі, то можна спілкуватися з іншими користувачами цієї мережі, обмінюватися ідеями, досвідом і навіть проводити медичну експертизу. Для того, щоб уникнути безладдя в кіберпросторі мережі, розроблено методи наведення порядку. Ці методи одержали назву протоколів. Протокол можна розглядати як мову спілкування в мережі. Існує безліч різних протоколів. Щоб два комп'ютери могли спілкуватися між собою, вони повинні використати однаковий мережний протокол.

Існує два основні види мереж: локальна (Local Area Network або LAN) і глобальна (Wide Area Network або WAN).

Локальні мережі

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ), як правило, об’єднує комп'ютери, розташовані на віддалі не більше кількох кілометрів, наприклад, у межах кімнати, відділу, будинку. Комп’ютери з’єднуються за допомогою швидкісних ліній зв’язку і спільно використовують програмні та апаратні ресурси (принтер, сканер тощо).

Глобальні мережі

Глобальна мережа може включати локальні мережі, окремі віддалені комп’ютери та інші глобальні мережі. Глобальні мережі можуть бути міськими, регіональними, національними, транснаціональними (міжнародними).

В більшості людей, знайомих з комп'ютером, глобальна мережа відразу асоціюється з Internet. Це справедливо частково. Паралельно з Internet існує й аматорська мережа FidoNet.

Формально FidoNet являє собою глобальну некомерційну інформаційну мережу, що охоплює увесь цивілізований світ. Основною перевагою FidoNet є її "безкоштовність" для користувачів. Разом з тим, FidoNet — некомерційна мережа, тобто в ній заборонена будь-яка комерційна діяльність (за винятком спеціально виділених телеконференцій).

Зараз практично 100% організацій у західному діловому світі мають своє представництво в Глобальній комп'ютерній мережі Інтернет. Прагнуть до цього й прогресивні фірми в Україні.

Для роботи мережі використаються спеціальні програми. Їх можна поділити на два типи — програми-сервери і програми-клієнти.

Кожна мережа, що входить до складу Internet, може мати свого керівника, однак у цілому мережа не належить нікому. Також не існує фірми, що збирає платежі з користувачів. Кожна мережа вирішує свої проблеми сама. Для більшості користувачів Internet немає різниці, чи є Internet єдиною комп'ютерною мережею, чи складається з багатьох самостійних. Користувача не хвилює, до якої конкретно мережі підключений його комп'ютер. При підключенні до Internet ви берете контракт із провайдером і його мережею, що є частиною Internet.

В 1990 році в СРСР була організована мережа Relcom, що з’єднувала Інститут атомної енергії з іншими науково-дослідними організаціями. До 1994 року вона стала найбільшою мережею на території колишнього СРСР, послугами якої користувалися більше 200 тисяч абонентів, серед яких були урядові організації, наукові й навчальні заклади, комерційні структури, приватні особи. Мережа Relcom до теперішнього часу є повноцінною частиною Internet.