7.2. Фінансування і економічне зростання

Серед багатьох підприємців розповсюджена думка, що зростання фірми завжди забезпечує збільшення її доходів. Проте швидке зростання фірми може супроводжуватися браком ресурсів. Що може призводити до фінансових ускладнень або навіть до банкрутства. У тй же час дуже обережні фірми, фірми з уповільненими темпами зростання залишаються ззаду більш енергійних конкурентів і також є кандидатами на банкрутство.

Завдання фінансового менеджера – забезпечити забезпечити стійкі, збалансовані темпи зростання. За визначенням Р. Хіггінса, це такі темпи зростання продажу, які не вичерпують фінансові ресурси.

Вихідним для розрахунку збалансованого зростання фірми слугує рівняння:

q = (ВК₁ – ВК₀ ) / ВК₀ , ( 7.1 )

де q – темпи збалансованого зростання;

ВК₀ і ВК₁ – власний капітал відповідно на початок і кінець періоду.

Формула ( ) свідчить, що збалансоване зростання обмежується можливостями власного капіталу: безпосередніми можливостями його збільшення і потенційним прирістом позичкових коштів, що визначається цим збільшенням.

Допускаючи, що власний капітал може зростати тільки за рахунок прибутку, рівняння ( ) можна записати так:

q = R × П / ВК₀ = R × ROE_поч, (7.2)

де R – частка реінвестованого чистого прибутку;

П – чистий прибуток;

ROE_поч – рентабельність власного капіталу.

Враховуючи, що рентабельність власного капіталу можна розкласти на чинники (модифіковане рівняння фірми Дюпон), одержимо:

q = P × R × A × T, ( 7.3 )

де P – рентабельність продажу;

R – частка реінвестованого чистого прибутку;

A – оборотність активів;

T – відношення активів до власного капіталу на початок року.

З рівняння ( 6.3 ) випливає, що коли темпи реального зростання компанії перевищують темпи її збалансованого зростання, то їй необхідно або підвищити операційні показники ( тобто рентабельність продажу або коефіцієнт оборотності активів), або змінити фінансову політику ( тобто збільшити частку нерозподіленого прибутку або фінансовий важіль).

Зважаючи на те, що рентабельність активів, або ROA, можна виразити як добуток рентабельності продажу на оборотність активів, то рівняння збалансованого зростання можна записати так:

q = R×T × ROA. ( 7.4. )

Тут R і T відбивають фінансову політику компанії, а ROA описує її операційні показники. Тому якщо частка нерозподіленого прибутку в компанії – 25%, а відношення активів до власного капіталу – 1,6, то рівняння збалансованого зростання можна записати так:

q = 0,25 × 1,6 × ROA = 0,4 × ROA.

З цього рівняння видно, що, враховуючи стабільну фінансову політику, темпи збалансованого зростання значно змінюються в залежності від рентабельності активів. На рис. 7.2. цей зв’язок зі збільшенням продажу показано на вертикальній осі, ROA – на горизонтальній, а стійке зростання подано у вигляді суцільної діагональної лінії. Вона називається «Збалансоване зростання», тому що компанія може самостійно профінансувати тільки ті комбінації збільшення продажу і ROA, які розташовані на цій лінії. Всі інші варіанти, що не потрапляють на лінію, призводять або до надлишку, або до браку грошових коштів.

Якщо компанія зазнає незбалансованого зростання і страждає чи від браку, чи від надлишку грошових коштів, вона може наблизитися до лінії збалансованого зростання будь-яким із трьох способів: якщо змінить темпи

темп

60 Брак грошових Збалансоване зростання

коштів q = 1,4×ROA

50

40

30

Збалансоване зростання

20 q = 0,4×ROA

10

Надлишок грошових коштів

0

10 20 30 40

Рентабельність активів (%)

Рис. 7.2. Графічне зображення збалансованого зростання

зростання, рентабельність активів або фінансову політику. Щоб уявити останній варіант, припустимо, що компанія з лінією збалансованого зростання, поданої на рис.6.2., має брак грошових коштів і хоче зменшити його.. Один із варіантів стратегії – збільшити частку нерозподіленого прибутку, припустимо, до 50%, а відношення активів до власного капіталу, припустимо, до 2,8 до 1. У цьому випадку рівняння збалансованого зростання буде виглядіти так:

q = 0,5 × 2,8 × ROA = 1,4 × ROA.

Отже, проблема збалансованого зростання – проблема управління з надлишком або браком грошових коштів, до яких призводить незбалансоване зростання.

У випадку коли проблеми збалансованого зростання зберігаються тривалий час, необхідно здійснити один або декілька таких заходів:

зробити нову емісію акцій;

збільшити фінансовий важіль;

знизити дивідендні виплати;

відмовитися від низькорентабельної діяльності;

підвищити ціни;

злитися із якою-небудь компанією, що має надлишкові фінансові ресурси.

Виходом із становища для компаній з повільними темпами зростання може стати або збільшення дивідендних виплат з тим, щоб акціонери змогли самостійнодиверсифікувати свій портфель, чи «купівля зростання», тобто об’єднання з компанією, яка швидко зростає.