8.2.1. Аналіз чистої приведеної вартості (npv)

Акціонери встановлюють необхідну норму дохідності, а менеджери повинні прагнути генерування потоків готівки (CF) в довгостроковому періоді (у формі дивідендів чи капітального доходу від продажу акцій), які відповідають цій нормі дохідності. Від’ємна приведена цінність буде означати, що генеровані потоки готівки не задовольняють мінімально необхідну норму дохідності. Генеровані потоки готівки повинні виробляти додатню приведену цінність.

Метод NPV відповідає розглянутим нами раніше критеріям:

розглядає довгостроковий період часу. Дохідність таких інвестицій, як акції, визначається протягом усього терміну їх використання;

враховує витрати залучення капіталу і ризик. Майбутні потоки готівки дисконтуються з використанням норми дохідності, яку вимагають інвестори (банки і акціонери). Норма дохідності відбиває і рівень ризику, пов’язаний з інвестуванням. Чим вищий рівень ризику, тим вищою буде норма дохідності;

не залежить від обраної компанією облікової політики. У розрахунках використовується величина потоку грошових коштів, а не прибуток, що дозволяє більш об’єктивно визначити дохідність.

У результаті проведеного раніше вивчення NPV ми знаємо, що при оцінці інвестиційного проекта благополуччя акціонерів буде максимізуватися при максимізації чистої приведеної цінності, генерованої грошовими потоками від реалізації проекту. Бізнес у цілому може бути розглянутим просто як портфель інвестиційних проектів, що функціонують заради збільшення багатства акціонерів. Як раз на цій ідеї і ґрунтується аналіз цінності для акціонерів (shareholder value analysis – SVA).

Підхід SVA передбачає оцінку стратегічних рішень у відповідності з їх здатністю максимізувати цінність для акціонерів чи багатство для акціонерів. SVA використовується для розрахунку дисконтова них потоків готівки бізнесу в цілому, а потім тієї ї\х частини, яка доступна для привласнення акціонерами.

Бізнес зазвичай фінансується за рахунок комбінації позичкового і акціонерного капіталу. Тому кредитори також будуть претендувати на частину цінності бізнесу.

Тому

Цінність бізнесу для акціонерів =

= Загальна цінність бізнесу –

Ринкова вартість невиплаченої заборгованості.

8.2.3. Визначення вільних потоків готівки

Потоки готівки, що використовуються для визначення загальної вартості бізнесу, називаються вільними потоками готівки. Вони являють собою потоки готівки, що генеруються бізнесом і доступні для присвоєння власниками простих акцій і кредиторами по боргових позичках. Іншими словами, вони дорівнюють чистим операційним потокам готівки після вирахування із них податкових платежів і коштів, призначених для додаткових інвестицій.

Вільний потік готівки розраховується у такій послідовності:

Виручка від реалізації

Мінус операційні витрати

= Операційний прибуток

Мінус податки

= операційний прибуток після оподаткування

Мінус додатковий оборотний капітал

додаткові інвестиції в необоротні активи

= Вільний потік готівки.

Отжу, ключовими показниками, що впливають на величину вільного грошового потоку є:

обсяг реалізації;

норма операційного прибутку;

ставка податку на прибуток;

додаткові інвестиції в оборотний капітал;

додаткові інвестиції в необоротні активи.

Ці найбільш важливі чинники зміни цінності бізнесу відбивають основні сфери прийняття управлінських рішень. Такі рішення перетворюються у вільні грошові потоки готівки і насамкінець у цінність бізнесу.

Вільні потоки готівки повинні розраховуватися на весь період існування бізнесу. Проте визначення цього періоду – досить важке завдання. Щоб вирішити цю проблему, доцільно поділити майбутні грошові потоки на дві категорії:

період планування, на який потоки готівки можуть бути спрогнозовані з прийнятним рівнем точності;

грошові потоки за межами періоду, що піддається плануванню.

Щоб розрахувати кінцеву цінність бізнесу в післяпрогнозному періоді, використовують такий підхід. Загальним припущенням є те, що доходи, які одержують за межами горизонту планування, вважаються постійними і можуть бути прийняті на рівні останнього року планового періоду. Використовуючи формулу пожиттєвої ренти (вартість безстрокового ануїтету), розрахунок кінцевої цінності бізнесу ( TV) може бути виконаний таким чином:

TV = C₁ / r, (8.1)

де С₁ – вільний потік готівки за рік за межами планового періоду;

r – ставка дохідності, що вимагають інвестори.

Розрахунок цінності бізнесу для акціонерів здійснюється у такій послідовності:

Вільний потік готівки

Поділити на ставку дисконтування

= загальна цінність бізнесу

Мінус ринкова вартість позичкового капіталу

= цінність бізнесу для акціонерів.

8.3. Методичні підходи до управління бізнесом на основі ціннісно-орієнтованого менеджменту

8.3.1. Управління бізнесом за допомогою аналізу цінності для акціонерів (SVA)

Використання SVA означає обов’язок управляти бізнесом таким чином, щоб максимізувати дохідність вкладеного акціонерами капіталу. SVA може бути потужним інструментом стратегічного планування. SVA може бути надзвичайно корисним при визначенні головних напрямів розвитку, таких як:

купівля нового бізнесу;

продаж існуючого бізнесу;

розвиток нових продуктів або ринків;

реорганізація чи реструктуризація бізнесу.

Такий підхід дозволяє прийняти до уваги всі елементи, які визначають цінність бізнесу для акціонерів.

SVA корисний також для того, щоб сфокусувати увагу на чинниках, за допомогою управління якими досягається зростання багатства акціонерів. Наприклад, ми показали раніше, що ключовими чинниками при визначенні вільних потоків готівки є:

обсяг продажу;

норма операційного прибутку;

ставка податку;

додаткові інвестиції в оборотний капітал;

додаткові інвестиції в необоротні активи.

Щоб збільшити вільні грошові потоки готівки а, отже, цінність для акціонерів, можуть бути встановлені конкретні цілі стосовно покращення кожного з цих чинників, а також відповідальність менеджерів за досягнення цих цілей.

Таким чином, SVA радикально різниться від традиційних підходів до управління бізнесом Він вимагає використання інших індикаторів стану компанії, інших методів управління і стимулювання. Він може також потребувати зміни культури ведення бізнесу для того, щоб вона відповідала філософії прирощення цінності для акціонерів.