8.3.3. Ринкова додана цінність

Показник ринкової доданої цінності (market value added – MVA) є спробою виміру збільшення чи втрати цінності бізнесу для акціонерів як різниці між ринковою вартістю бізнесу і інвестиціями, вкладеними в бізнес протягом ряду років. Ринкова вартість бізнесу визначається ринковою вартістю акцій компанії і позичкового капіталу.

Розглянемо приклад розрахунку даного показника.

Компанія «Ритм» розпочала свою діяльність десять років тому. Вона емітувала 2 млн простих акцій по 1грн за штуку, , поточна ринкова вартість яких складає 2 грн за одну акцію. Номінальна вартість акцій відбиває їх вартість при створенні компанії. Компанія також використовує 4 млн грн позичкового капіталу під 10% річних. Балансова вартість позичкового капіталу співпадає з його поточною ринковою вартістю. Крім того, компанія має нерозподілений прибуток у сумі 1 млн грн.

Ринкова додана цінність може бути розрахована таким чином (млн. грн):

Ринкова вартість інвестицій

Прості акції (2 млн × 2грн) 4

Позичковий капітал 4

Ринкова вартість інвестицій 8

Всього інвестовано

Прості акції (2 млн × 1 грн) 2

Нерозподілений прибуток 1

Позичковий капітал 4

Всього інвестовано 7

Ринкова додана цінність (8-7) 1

До недоліків методу слід віднести деякі проблеми у визначенні величини інвестованих грошових коштів.

Їх наявність пов’язана з особливостями бухгалтерського обліку. Тому необхідно коригувати баланс.

Вказаний підхід може бути використаний стосовно тільки тих компаній акції яких котируються на ринку.

Можуть виникнути проблеми при інтерпретації MVA. Величина відбиває абсолютну зміну, яка відбувається протягом певного часу, і тому при прийнятті інвестиційних рішень її важко оцінювати при розгляді альтернативних інвестицій у випадку, коли розміри бізнесів різні, а періоди часу, які розглядаються, неоднакові.

8.3.4. Сукупна дохідність акцій

Сукупна дохідність акцій ( total shareholder – TSR) використовується інвесторами як засіб визначення створеної капіталом цінноості і як основа системи винагороди менеджерів. Сукупний дохід акціонерів складається з двох елементів: збільшення (або зменшення) ринкової вартості акцій за певний період часу і суми дивідендів, одержаних за цей період. Наприклад, компанія «Шанс» випустила акції з номінальною вартістю0,5 грн за штуку (Р₀) і до кінця першого року діяльності їхня ринкова вартість склала 0,55 грн за штуку (Р₁). Крім того, за цей період компанія виплатила дивіденди в розмірі 0,06 грн на акцію (D₁). У такому разі сукупна дохідність акцій може бути розрахована таким чином.

Сукупна дохідність акцій = D₁ + (P₁ – P₀) / P₀×100% = 0,06 + (0,55 – 0,50) / 0,50 ×100% = 22%.

Результат сам пот собі не є особливо інформативним. Його можна використовувати як інструмент оцінки, тільки якщо порівнювати з якою-небудь базою. Можливо, найкращою базою для порівняння міг би стати аналогічний показник компанії, що займається такою ж діяльністю і за той же проміжок часу. При цьому слід завжди пам’ятати, що рівень дохідності завжди ув’язується з рівнем ризику.

Таким чином, найбільш важливі вимірники цінності – SVA (аналіз цінності для акціонерів), EVA (економічна додана вартість), MVA ( ринкова додана цінність), TSR (загальна дохідність акцій). Перші два показники призначені перед усім для внутрішнього використання менеджерами, два інші – переважно джля використання інвесторами.

Питання для самоконтролю

Необхідність управління бізнесом на основі цінності для акціонерів.

Недоліки традиційного підходу до вимірювання дохідності акціонерного капіталу.

Чиста приведена цінність для акціонерів.

Вільні потоки готівки.

Управління бізнесом за допомогою аналізу цінності для акціонерів SVA.

Економічна додана цінність EVA.

Ринкова додана цінність.

Сукупна дохідність акцій.

Термінологічний словник

Аналіз цінності бізнесу для акціонерів – метод визначення і управління вартістю (цінністю) бізнесу, заснований на потоках готівки, що генерується бізнесом у довгостроковому періоді.

Аналіз беззбитковості або аналіз витрат, прибутку і обсягу виробництва (CVP- аналіз) – це аналітичний підхід до вивчення взаємозв’язку між витратами і доходами за різних рівнів виробництва у залежності від співвідношення величини постійних і змінних витрат.

Аналіз чутливості прибутку – визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу.

Ануїтет (фінансова рента) – низка рівних грошових платежів (виплат і надходжень), що здійснюються через однакові проміжки (періоди) часу.

Бізнес-індикатори – кількісні вимірники властивостей, стану , розвитку підприємства та його складових, за допомогою яких суб’єкти діагностики відстежують, аналізують та прогнозують тенденції змін окремих сфер діяльності.

Бюджетування – це процес організації управління фінансово-господарської діяльності підприємств, який ґрунтується на розробці бюджетів у розрізі центрів відповідальності чи / та напрямів діяльності, організації контролю за їх виконанням, аналізу відхилень від бюджетних показників та регулювання на цій основі господарської діяльності з метою узгодження й досягнення намічених результатів на всіх рівнях управління.

Бюджет виробництва – виробнича програма, що визначає заплановані номенклатуру та обсяг виробництва продукції в бюджетному періоді.

Бюджет продажу – операційний бюджет, що містить інформацію про запланований обсяг продажу, ціну й очікуваний дохід від продажу кожного виду продукції (товарів, послуг).

Бюджетний комітет – робочий орган, який забезпечує розробку й узгодження бюджетів.

Вартість капіталу – загальна сума коштів, яку необхідно заплатити за залучення певного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього обсягу.

Гнучкий бюджет – це бюджет, складений для кількох можливих обсягів діяльності в межах релевантного діапазону.

Головні або кінцеві цілі - чітко виражені наміри, якими керується підприємство у своїй діяльності; цілі формуються головним чином генеральним директором або радою директорів.

Економічна додана цінність (вартість) – різниця між чистим операційним прибутком після оподаткування і доходами на працюючий капітал за нормою дохідності, яку вимагають інвестори.

Завдання або часткові цілі виникають від розподілу кінцевих цілей між відділами і філіями підприємства. Завдання являють оперативне вираження головних цілей стосовно різних підрозділів підприємства.

Вільні потоки готівки – потоки готівки, доступні для присвоєння кредиторами і акціонерами післі здійснення компанією будь-яких нових інвестицій.

Індекс дохідності – показник ефективності інвестицій, що розраховується як відношення майбутніх потоків готівки від реалізації проекта до приведеної вартості інвестицій.

Креативний облік – використання таких способів і методів бухгалтерського обліку, який дозволяє створити видимість досягнення бажаного стану компанії, замість того, щоб відбивати дійсність.

Критерії – обмеження, яким повинні відповідати результати, одержані в ході розв’язування завдань.

Максимізація багатства акціонерів – ідея про те, що головною метою компанії є максимізація багатства її власників (акціонерів). Ця ідея лежить в основі сучасного фінансового менеджменту.

Маржинальний дохід (внесок на покриття) – різниця між сукупним доходом і змінними витратами, або сума постійних витрат і прибутку до оподаткування.

Межа безпеки (запас фінансової міцності) – різниця між сукупним доходом і рівнем беззбитковості.

Міра фінансового важеля – вимірник чутливості величини доходів на акцію до зміни прибутку до виплати відсотків і податків.

Оптимальна структура капіталу – співвідношення довгостроковитх джерел, що є у компанії,за якого мінімізована вартість її капіталу.

Ринкова додана цінність – різниця між ринковою вартістю бізнесу і інвестиціями, вкладеними в нього.

Рефінансування дебіторської заборгованості – це прискорене її переведення в інші форми оборотних активів.

Рівень (точка) беззбитковості – це обсяг продажу, за якого сукупні доходи дорівнюють сукупним витратам.

Теперішня вартість грошей – це сьогоднішня оцінка майбутніх сум грошових коштів, дисконтова них за певною ставкою відсотка.

Управління витратами полягає в оптимізації їх суми і рівня, що забезпечує високі темпи розвитку фінансово-господарської діяльності підприємства та досягнення передбачених обсягів прибутку.

Управління дебіторською заборгованістю полягає в розробці та реалізації ефективної кредитної політики, спрямованої на розширення обсягу реалізації продукції.

Управління запасами полягає в оптимізації розміру і структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат з їх обслуговування і забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Управління інвестиціями – це система розробки і реалізації управлінських рішень на основі оцінки стану і прогнозування розвитку інвестиційного ринку з метою забезпечення найбільш ефективних напрямів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах його розвитку.

Фінансова стійкість підприємства – це його спроможність забезпечити фінансову діяльність за рахунок власних коштів, не допускаючи невиправданої кредиторської заборгованості, та своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями.

Фінансова діагностика підприємства передбачає оцінювання, аналізування й ідентифікацію фінансового стану , тенденцій та перспектив розвитку на основі системи індикаторів з метою формування структурованої інформаційної бази для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на усунення проблемних моментів та слабких сторін чи використання шансів умов функціонування і сильних позицій підприємства.

Фінансове планування – це процес систематичної підготовки управлінських рішень, які прямо чи опосередковано впливають на обсяги фінансових ресурсів, узгодження джерел формування та напрямів використання згідно з виробничими, маркетинговими планами, а також величину показників діяльності підприємства у плановому періоді, і які забезпечують вирішення завдань найбільш раціональним шляхом.

Фінансовий леверидж – це вплив залучення позичкового капіталу на формування рентабельності власного капіталу.

Фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта і оптимізація обігу його грошових коштів.

Фінансовий цикл характеризує тривалість обігу власних оборотних коштів підприємства без урахування можливостей використання кредиторської заборгованості як джерела коштів підприємства для фінансування його поточних потреб.

Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, що відображає заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства (бюджет грошових коштів, бюджетний баланс).

Фінансовий механізм – це система дії фінансових важелів, яка виражається в організації, плануванні і стимулюванні використання фінансових ресурсів.

Фінансова політика – цілеспрямоване використання фінансів для досягнення стратегічних і тактичних завдань підприємства.

Фінансова стратегія – довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, що передбачає вирішення великомасштабних завдань підприємства.

Фінансова тактика спрямована на вирішення окремих завдань конкретного етапу розвитку підприємства шляхом своєчасної зміни способів організації фінансових зв’язків, перерозподілу грошових ресурсів між видами витрат і структурними підрозділами.

Центр фінансової відповідальності – структурний підрозділ підприємства або група підрозділів підприємства, що повністю контролюють ті чи інші напрями фінансово-господарської діяльності, а їх керівники несуть відповідальність перед вищим керівництвом за реалізацію поставлених цілей і дотримування рівня витрат у межах доведених лімітів.

Центр витрат – це структурний підрозділ чи група підрозділів підприємства, керівники яких відповідають тільки за витрати (наприклад, виробнича дільниця, виробничий цех та ін.).

Центр доходу - це структурний підрозділ чи група підрозділів підприємства, керівники яких відповідають тільки за виручку від продажу продукції, товарів, послуг і за витрати, пов’язані з їх збутом (наприклад, підрозділ маркетингової діяльності).

Центр прибутку - це структурний підрозділ чи група підрозділів підприємства, які відповідають за фінансові результати своєї діяльності (наприклад, виробниче підприємство, що входить до складу холдингу).

Центр інвестицій - це структурний підрозділ чи група підрозділів підприємства, які несуть відповідальність не тільки за виручку і витрати, але і за капіталовкладення ( наприклад, велике дочірнє підприємство холдингової промислової компанії).

Чисті активи – це перевищення суми активів підприємства над сумою пасивів, що приймаються до розрахунків (цільове фінансування, орендні зобов’язання, зовнішні зобов’язання перед банками та іншими юридичними і фізичними особами, кредиторська заборгованість та інші пасиви).

Чистий оборотний капітал – це різниця між сумою поточних активів і поточних зобов’язань.

Чистий прибуток – це прибуток, що надходить у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток.

Рекомендована література

1. Бригхэм Ю. Финансовый менеджмент / Ю.Бригхэм, М.Эрхардт. 10-е изд. / Пер. с англ. Под. ред.. к.э.н. Е.А.Дорофеева – СПб.: Питер, 2005. – 960с.

2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. Уч. курс. – К. : Эльга. Ника - Центр. 2006. – 528.

3. Бобылева А.З.Финансовый менеджмент: проблемы и решении: Сборник мини-тем для обсуждения, тестов, задач, деловых ситуаций: Учеб. пособие / А.З.Бобылева. – М.: Дело, 2007. – 336с.

4. Бугай В.З. Практикум з курсу «Фінансовий менеджмент» / В.З.Бугай, А.В.Бугай – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 88с.

5. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник / С.Ф.Голов. – К.:Лібра, 2004. – 704с.

6. Ван Хорн, Джеймс К., Вахович, мл. Джон М. Основы финансового менеджмента. 11-е издание.: Пер. с англ. – М. – Издательский дом Вильямс», 2001. – 992.

7. Кравчук О.М. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник /О.М.Кравчук, В.П.Лещук. – К.:ЦУЛ, 2010. – 504с.

8. Кравченко Ю. Рынок ценных бумаг в вопросах и ответах: Уч.пособие. – К. Эльга. Ника – Центр, 2009. – 528с.

9. Пазинич В.І. Фінансовий менеджмент:Навч. посібник / В.І.Пазинич, А.В.Шулешко. – К.:ЦУЛ, 2011. – 408с.

10. Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту: навч. посібник / Є.Г.Рясних. – К.: Академвидав, 2010. – 336с.

11.Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. – 3-е изд. К.: Companion Group, 2008. – 880с.

12.Семенов Г.А. Фінансове планування і управління на підприємствах / Г.А.Семенов, В.З.Бугай, А.Г.Семенов та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 432с.

13.Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств: Підручник. – К.: КНЕУ, 2006. - 552с.

14.Фінансовий менеджмент: Навч. посібник: / За ред. проф.Г.Г. Кірейцева. – Київ, ЦУЛ, 2009. – 496с.

15.Ченг Ф. Ли, Джозеф И. Финнерти. Финансы корпораций: теория, методы и практика. Пер. с англ. – М.: ИНФРА – М., 2000. – 686с.

16. Хиггинс Р.С. Финансовый анализ: инструменты для принятия бизнес-решений: Пер. с англ / Р.С.Хиггинс. – М.: ООО «И.Д.Вильямс», 2007. – 464с.

17. .Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посібник. – К.: Знання – Прес, 2008. – 535с.

18. Этрилл П. Финансовый менеджмент для неспециалистов / П.Этрилл / Пер. с англ. Под ред. Е.Н.Бондаревской. – СПб.: Питер, 2007. – 608с.

19. Євтух О.Т. Фінансовий менеджмент для магістрів і не тільки: Навч. посібник / О.Т.Євтух, О.О.Євтух. – К.: ЦУЛ, 2011. – 408с.

.

Навчальне видання

(українською мовою)

Бугай Володимир Зіновійович

Горбунова Анна Володимирівна

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Навчальний посібник для студентів

спеціальності 7.030508 і 8.030508 «Фінанси і кредит»

Рецензент А.Д. Топалов

Відповідальний за випуск А.В. Череп

Коректор А.В. Горбунова