2.4.Методи діагностики фінансового стану підприємства

Ідентифікація фінансового стану підприємства на основі балансових моделей

Реалізація цього методичного підходу передбачає визначення таких показників:

Власні оборотні кошти (ВОК) підприємства, розмір яких визначається так:

ВОК=ВК+ДП – НА, (2.1)

де ВК – власний капітал (ряд. 380 ф№1);

ДП – довгострокові зобов’язання (ряд. 480 ф№1);

НА – необоротні активи (ряд.080 ф№1).

Нормальні джерела формування запасів (НДФЗ).

Їх кількісна оцінка проводиться за формулою:

НДФЗ=ВОК+БКОК+ТКрЗ, (2.2)

де БКОК – банківські кредити для формування оборотних коштів (ряд.500+ +ряд.510);

ТКРЗ – кредиторська заборгованість товарного характеру (ряд.520+ +ряд.530+ряд.540 ф№1).

3.Запаси і витрати (ЗВ).

Їх розмір розраховується як сума ряд. 100…140 і ряд.270 ф№1

Залежно від співвідношення розглянутих показників (ВОК, НДФЗ та ЗВ) виділяють такі типи поточної фінансової стійкості підприємства:

Абсолютна фінансова стійкість, досягнення якої відбувається за умови:

ЗВ < ВОК (2.3)

Це співвідношення свідчить про абсолютну незалежність підприємства від зовнішніх джерел для покриття поточних фінансових потреб. У разі реалізації такого підходу до фінансування запасів підприємство не використовує переваги, що притаманні зовнішньому фінансуванню, обмежує темпи зростання обсягів своєї діяльності. Встановлюється норматив участі ВОК у фінансуванні запасів.

Нормальна фінансова стійкість відповідає такій нерівності:

ВОК < ЗВ < НДФЗ (2.4)

Даний тип фінансової стійкості свідчить про ефективну політику залучення та використання позикових коштів.

Нестійке фінансове становище відповідає нерівності:

ЗВ > НДФЗ (2.5)

Цей тип фінансової стійкості свідчить про наявність певних проблем з джерелами фінансування запасів і витрат. Для формування певної їх частини використані джерела фінансування, що не можуть бути визнані за нормальні (позикові ресурси, що отримані для інших цілей, кредиторська заборгованість нетоварного характеру та ін.).

4. Критичне фінансове становище, яка має місце в разі наявності у підприємства додатково до попередньої нерівності позичок, що непогашені у встановлений термін.

Побудова та використання матриць фінансової рівноваги в процесі діагностики фінансового стану підприємства

Застосування даного підходу базується на використанні спеціальних узагальнюючих показників:

результату господарської діяльності;

результату фінансової діяльності;

результату господарсько-фінансової діяльності.

Результат господарської діяльності (РГД) являє собою суму грошових коштів підприємства, яка залишається в його розпорядженні після фінансування виробничого розвитку.

Кількісно цей показник розраховується за формулою:

РГД=НРЕІ – ∆ФЕП – ВІ + РМ, (2.6)

де НРЕІ – нетто-результат експлуатації інвестицій;

∆ФЕП – зміна фінансово-експлуатаційних потреб підприємства за аналізований період;

ВІ – виробничі інвестиції;

РМ – виручка від реалізації майна, яка має сталий характер.

НРЕІ = Прибуток до сплати податку + Фінансові витрати (відсотки за кредит).

∆ФЕП = Наявність оборотних коштів на кінець періоду – Наявність оборотних коштів на початок періоду.

ВІ =(Нематеріальні активи + Незавершене будівництво + Основні засоби) (на кінець періоду) – (Нематеріальні активи + Незавершене будівництво + Основні засоби) (на кінець періоду).

Якщо РГД > 0, підприємство забезпечує реалізацію принципу самофінансування свого розвитку. Якщо РГД < 0, підприємство залучає для фінансування своїх виробничих потреб позикові ресурси, оскільки власних коштів для цього недостатньо.

Результат фінансової діяльності (РФД) – це зміна обсягу заборгованості підприємства, скоригована на розмір фінансових витрат, дивідендних виплат та податкових платежів.

Кількісно результат фінансової діяльності визначається за формулою:

РФД = ЗЗ – Впоз – Див – Под, (2.7)

де ЗЗ – зміна заборгованості підприємства протягом періоду;

Впоз – відсотки по позиках, які підлягають сплаті;

Див – дивідендні виплати акціонерам;

Под – податкові платежі з прибутку.

Якщо РФД > 0, - це свідчить про залучення додаткових джерел фінансових ресурсів

Результат господарсько-фінансової діяльності (РГФД) дає можливість оцінити обсяг вільних грошових коштів підприємства після фінансування ним усіх своїх витрат та виробничого розвитку:

РГФД = РГД + РФД.

Якщо РГФД > 0, то в розпорядженні підприємства є вільні грошові кошти для фінансування інших напрямів діяльності, крім виробничого розвитку.

Для оцінки фінансового стану підприємства залежно від отриманих значень результатів господарської та фінансової діяльності, використовується спеціальна матриця фінансової рівноваги, яка має такий вигляд:

Значення показників А	РФД<<0 (гальмування)	РФД≈0 (стабілізація)	РФД>>0 (прискорення)
РГД>>0 (повільне зростання)	1 РГФД≈0 Батько родини	4 РГФД>0 Рант’є	6 РГФД>>0 Холдинг
РГД≈0 (оптимальне зростання)	7 РГФД<0 Епізодичний дефіцит	2 РГФД≈0 Стійка рівновага	5 РГФД>0 Атака
РГД<<0 (форсоване зростання)	9 РГФД<<0 Криза	8 РГФД<0 Дилема	3 РГФД≈0 Нестійка рівновага

Б

По діагоналі АБ проходить межа між двома основними зонами:

над діагоналлю – зона успіхів – зона позитивних значень аналітичних показників;

під діагоналлю – зона дефіцитів – зона від’ємних значень аналітичних показників.

Квадранти 1, 2, 3 матриці фінансової рівноваги визначають позицію фінансової рівноваги підприємства, квадранти 7 ,8, 9 – позицію дефіциту ліквідних коштів, а квадранти 4, 5, 6 характеризують ситуації успіху, тобто збільшення ліквідних коштів підприємства.