Екзаменаційний білет № 46

1. Харчові токсикоінфекції

ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ (Food poisoning), харчові токсикоінфекції

Етіологія. условно-патог. бакт., продуцирующ. экзотоксины вне орг-ма чел. в разл. пищ. прод.

Экзотоксины: 1) энтеротоксины (термолаб. и термостаб.), усиливающие секрецию жидкости и солей в просвет желудка и кишки, и 2) цитотоксин, повреждающ. мембр. эпител. кл. и нарушающ. в них белковосинтетические процессы. Возбудит., продуцир:

1) Энтеротоксины: Clostridium perfringens, Proteus vul-garis, Proteus mirabilis, Bacillus cereus; Klebsiella, Ente-robacter, Citrobacter, Serratia, Pseudomonas, Aeromonas, Edwardsiella, Vibrio. Чаще энтеротоксины термолаб;

2) Цитотоксин: Clebsiella pneumoniae, Enterobacter cloacae, Aeromonas hidrophila, Clostridium perfringens типа G и Clostridium difficile, Vibrio parahaemolyticus, St. аureus.

Заболевание возникает лишь при инфицировании пищи токсинопродуцирующ. штаммами бактерий.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є люди, які займаються приготуванням їжі, рідше тварини (больные маститом животные - коровы, козы, овцы и др.). Збудники харчових токсикоінфекцій широко поширені в природі, тому джерело інфекції часто встановити не вдається. Шлях передачі - аліментарний. МЕХ: фек-ор. Ф-РЫ: пищевые продукты.

Харчові продукти забруднюються внаслідок порушення санітарних умов їх приготування і збереження. Особливо небезпечним є обсіменіння продуктів, що не піддаються термічній обробці безпосередньо перед вживанням (салати, заливні страви, креми, сметана та ін.) Сезоннысть: чаще в теплое время года.

Анамнестичні дані про вживання того чи іншого підозрілого продукту можуть служити для попередньої етіологічної розшифровки діагнозу:

Staphy­lo­c­co­cus aureus - Мясные продукты длительного хранения (ветчи­на, балык и др.), мясо птицы, кремы, морские продукты (креветки и др.)

Bacillus cereus- Содержащие рис продукты

Clostridium perfringens- Мясные блюда и мясные подливки, неоднократно разогреваемые перед употреблением

Vibrio spp. (Vibrio para­hae­­mo­lyticus)- Загрязненная вода, морские продукты

Для харчових токсикоінфекцій характерна раптовість і масовість захворювання серед людей, що вживали один і той же продукт.

Патогенез.Завис. от вида и дозы экзотоксина и др. токсич. в-в бактер. Происхожд. в продукте пит.

1) Энтеротоксины (термолабильный и термостабильный) – связыв. с эпит. кл. желудка и киш. – возд. на ферментат.

сист. эпителиоцитов - ↑цАМФ, ↑ цГМФ, ↑ПГ, ↑гистамина - ↑секреции воды и солей в просвет ЖКТ - рвота и диарея.

2) Цитотоксин - повреждает мембраны эпит. кл. и наруш. в них белковосинтетич. проц. - ↑ проницаем. киш. ст. для разл. токсич. в-в (липополи-сахариды, ферменты и др.) бактер. происхож. - интоксикация, наруш. микроцирк., восп. слиз. об.

Клінічні прояви. Клінічні прояви харчових токсикоінфекцій, викликаних різними збудниками, мають багато спільного. Інкубаційний період складає в середньому від 30 хв. до 24 годин. Симптоми захворювання виникають раптово і швидко наростають. Найбільш принципові з них наступні:

• нудота і блювота

• діарея

• біль у животі

• інтоксикація

Зазвичай вже через 24 години настає помітне полегшення.

Встановити етіологію харчової токсикоінфекції на підставі тільки клінічних даних практично неможливо. Тим не менш, захворювання, викликані різними збудниками, можуть мати деякі особливості, які з урахуванням епідеміологічних даних, дають можливість запідозрити того чи іншого збудника. Це зумовлює прогноз і деякі нюанси тактики ведення хворих. Слід враховувати, що:

при стафілококової інфекції інкубаційний період триває від 2 до 6 годин, захворювання проявляється нудотою, нестримним блюванням, сильними ріжучими болями в епігастрії, ціанозом, гіпотонією, непритомними станами; не характерні діарея і висока температура тіла

при захворюванні, викликаному Bacillus cereus, провідними симптомами є нестримне блювання і водянистий стілець на тлі помірної інтоксикації і субфебрильної температури тіла

клостридіоз протікає важко, супроводжується різкими болями в животі, блювотою з домішкою крові, кров'янистим рясним частим стільцем, симптомами зневоднення

галофіллез (Vibrio parahaemolyticus та ін) протікає по типу холероподібний діареї або дизентерієподібна захворювання, інкубаційний період 2-6 годин, часто підвищується температура тіла, проте тривалість лихоманки зазвичай не перевищує 1 добу, в периферичної крові помірний лейкоцитоз з вираженим палочкоядерним зрушенням

при протейной токсикоінфекції провідними є нудота, блювота, рясний водянистий смердючий стілець, іноді з домішкою крові

Специфічна діагностика. Для бактеріологічного дослідження беруть блювотні маси, промивні води, кал, залишки їжі. При отриманні культури слід враховувати, що умовно-патогенні і навіть патогенні бактерії можуть виділятися і у практично здорових людей. Тому етіологічний діагноз можна підтвердити таким чином.

• Виділення одного і того ж збудника від хворих і з залишків підозрілого продукту

• Отримання ідентичних штамів бактерій у декількох хворих, що вживали один і той же продукт

• Виділення ідентичних штамів з різних матеріалів (промивні води, блювотні маси, кал) в одного хворого при бактеріальному обсіменінні їх не менше, ніж 106 / г

• Наявність у виділеної культури стафілококів ентеротоксину

• Позитивна реакція аглютинації або інші імунологічні реакції з наростанням титру антитіл в динаміці

Лікування

1) многократн. Промыв. Жел. до получения чистых промывн. вод. 2—4 % раствором гидрокарбоната натрия или 0,1 % раствором перманганата калия; 2) активиров. уголь или другие адсорбенты (полифе-пан, карбонат кальция);

3) кпуирование диареи (препараты кальция (глюко-нат, лактат, глицерофосфат).; 4) При обезвоживании I—II степени (потеря массы тела до 3—6%) и отсутств. Неукротим. рвоты - пероральная регидратация глюкозо-электролитными растворами. 5) При дегидратации III—IV степени (потеря массы тела более 6%) показано в/в полиионные р-ры «Квартасоль», «Аце-соль», «Лактасол», «Трисоль» и др. 6) А/Б при неосл. Теч. Не назнач. 7) витамины.

Ускладнення. дегидратационный шок, остр. СС недост.

2. Орнітоз

Орнітоз - інфекційне захворювання, що викликається Chlamydia psittaci, яке передається людині від птахів, що характеризується симптомами інтоксикації і ураженням легень.

Епідеміологія. Природний резервуар - дикі і домашні птахи, у яких інфекція протікає частіше в латентній формі. Збудник виділяється птахами з фекаліями і секретом дихальних шляхів. Основні шляхи передачі - повітряно-краплинний і повітряно-пиловий. Зараження дітей відбувається при контакті з кімнатними і домашніми птахами, а також голубами та ін. СЕЗ: в-о, ИМ: нестійкий

Патогенез. Вхідні ворота - слизові оболонки дихальних шляхів. Легенева тканина найбільш чутлива до дії збудника і є місцем його первинної локалізації. Хламідій фіксуються на поверхні епітеліальних клітин, потім шляхом фагоцитозу проникають всередину цитоплазми, де починають размножаться, продукуючи токсин.Через 24-48 год нове покоління микроорганізмів руйнує клітину-господаря і інфікує нові епітеліальні клітини. Порушення місцевого кровообігу і структури тканини призводять до подальшого потрапляння хламідій в кров.Вони виявляються в крові хворих орнітозом з перших днів хвороби і до 10-12-го дня. Поширення збудника призводить до ураження інших органів (печінки, селезінки, головного мозку, міокарда і т. д.). Епітелій бронхів і бронхіол зазвичай не страждає.

КЛАССИФ. Формы: пневмонич, гриппоподоб, тифоподоб, менингеал. Течен: остр, хр.

Виды: 1) острый (типичная, атипичная, бессимптомная);

2) хронич. (хр. орнитозн. пневмония; без пораж. легких);

3) посторнитозная неспецифич. хронич. пневмония.

Клінічні прояви. Інкубаційний період - від 5 до 30 днів, зазвичай - 1-2 тижні. Початок захворювання зазвичай буває гострим.З'являються озноб, лихоманка, сильні головні болі, болі в м'язах, слабкість і затемнення свідомості. Часто розвивається пневмонія, рідше зустрічаються анорексія, блювота, світлобоязнь і збільшення селезінки.В окремих рідкісних випадках відзначаються гепатит, емболія легеневих судин, дисеміноване внутрісудинне згортання. Температура тіла може досягати 40,5 ° C. При аускультації в легенях виявляють розсіяні сухі хрипи, а при рентгенологічному дослідженні - ознаки дифузної інтерстиціальної пневмонії. Зміни у формулі крові нехарактерні.Важкий стан може тривати протягом 3 тижнів, після чого настає виражене поліпшення. Смертність не перевищує 1%.

Типичная (пневмонич.): остро, t до 38-40о, гол. боль, озноб, профузн. пот, мио- и артралгии, тошнота, рвота, диарея, бессоница. На 2-4 д. – сухой кашель со скудн. слиз. мокр., боль в груди, признаки пневмонии. ↑АД, тахикардия, гепато- или спленомегалия. Иногда на коже бледно-коричн. сыпь (пятна Хордера).

Атипичная: 1) менингопневмония - наряду с пневмонией менингеальный синдром; 2) менингеальная – серозный менингит.

Бессимпт: обнаруж. при лаб. обслед. в очагах инф.

Без пораж. лег.: умер. лихор., боли в горле, миалгии, гепато- и спленомегалия.

Хронич.: у 10%, в виде пневмонии с явлениями бронхита, интоксикации, пораж. внутр. орг. или астенизации.

Діагноз і диференційний діагноз. Подібна клінічна картина розвивається при пневмоніях, викликаних мікоплазмами, паличкою грипу і деякими вірусами; грипп, ОРЗ, пневмония, брюш тиф, туберкулез, менингит.

Діагноз встановлюють за допомогою анамнестичних даних про контакт з хворими птахами на виробництві або на ринку.Виділення з крові і мокроти хламідій.

1) серология (РСК 1:16 – 1:64; РТНГА 1:512; р-ция прям. иммунофлюор.; аллергич. проба – 0,1 мл Аг в/к во внутр. пов. предпл.); 2) Rh-графия (одностор., нижнедолев., интерстициальн. (редко очаг. и субдолев.) пневмония).

Лікування. А/Б терапия (выбор – доксициклин, тетрациклин (0,5 4р/д), резерв – эритромицин, рифампицин (0,3 3р/д)), антигистам, бронхолитики, О2, вит С,Р, трентал..При бактеріальних ускладненнях призначають пеніцилін, цефалоспорини, аміноглікозиди.У важких випадках орнітоз показані кортикостероїдні гормони. Призначається симптоматичне та стимулююче лікування.

Профілактика спрямована на виявлення орнітоз у птахів, дотримання санітарно-гігієнічних навичок при догляді за домашніми птахами. Госпіталізовані хворі повинні перебувати в умовах ізоляції, використовуваної при повітряно-крапельних інфекціях.