2. Легіонельоз

Легіонельоз - гостра бактерійна хвороба, яка перебігає у формі пневмонії або гострої респіраторної інфекції.

Етіологія легіонельозу

Збудник належить до родини легіонел. Legionella pneumophila, micdadei, bozemanii, dumoffii. Сапрозооноз Стійкість його у зовнішньому середовищі висока. МЕХ: аерогенний. ШЛЯХИ: пов-кап, пов-запал., Водний. СЕЗ: л-о. ВОР: дихат. шляху.

Епідеміологія легіонельозу

Будучи гідрофільними, легіонели заселяють природні прісноводні водойми, а також різні штучні водні об'скти: кондиціонери, компресори, душові установки, ванни, плавальні басейни, гумові деталі водопровідної мережі. У великій кількості легіонел знаходять у теплій воді, яку скидають електростанції. Людина заражається через повітря при вдиханні водяного аерозолю, що утворився на вказаних об'єктах. Ці мікроорганізми можуть передаватися з пилом, який піднімається у повітря під час земляних і будівельних робіт.

У розкинутих країнах групові спалахи інфекції частіше виникають у лікувальних закладах, готелях і гуртожитках, які оснащені водяними кондиціонерами. Спорадичні захворювання спостерігаються протягом всього року, групові спалахи - влітку та восени. Сприйнятливість до захворювання невисока.

Патогенез легіонельозу

Легіонели з повітрям проникають у бронхіоли і альвеоли, де розвивається фіброзно-гнійне запалення. В разі утворення великої кількості бактерійного ендотоксину може розвинутися інфекційно-токсичний шок, який супроводжується гострою серцево-судинною недостатністю.

При респіраторній формі легіонельозу, що перебігає без пневмонії, основні зміни виникають у верхніх дихальних шляхах. їх основою є алергічні реакції. Сприйнятливість до цієї форми інфекції набагато вища, ніж до пневмонії.

До факторів ризику належать похилий вік, тяжкі соматичні хвороби, систематичне вживання алкоголю, тривале лікування імунодспрссантами. Після перенесеного захворювання залишається нетривалий типоспсцифічний імунітет.

Клініка легіонельозу

КЛ. Види: 1) б-нь легіонерів, 2) Ліхоре. Понтіак; 3) Ліхоре. Форт-Брагг.

Б-нь легіонерів (теч. 4-6 тиж.): Гостро, озноб,  t, гол. біль, міо-і артралгії, в тяж. случ. непритомність, галлюц., атаксія, не змогли. промови. З 2-4 дн. кашель зі сл-гнійне або кров'яної мокротою, задишка, біль у грудях, діарея, абдомінальний. Болі, гематурія, транзит. пораж. печінки .. У тяж. случ. інф-токсичний. шок з смерт. результатом. Ліхоре. Понтіак: без пневмонії, явища бронхіту і риніту, міалгії, неврологічні симп., Блювота, діарея.

Ліхоре. Форт-Брагг: общетоксические симптом., Бронхіт, висип (крпунопятніст., короподібного., Петехіальний.) З разл. локалізуються., без лущення.

Інкубаційний період триває 2-10 діб. Спостерігаються дві клінічні форми - пневмонія і гостре респіраторне захворювання. Легіонельозна пневмонія розпочинається гостро. Температура тіла піднімається до 39-40 °С. Кашель вологий, мокротиння слизо-гнійне, з домішками крові. Хворі часто скаржаться на колючий біль у грудях, задишку. Частота дихання становить ЗО-50 за 1 хв. У легенях вислуховують дрібно- і середньопухирчасті хрипи. Над ураженою часткою легені визначають притуплення перкуторного звуку, підсилення голосового тремтіння. Частіше вражаються нижні частки легень. Шкіра бліда. Пульс досягає 120 за 1 хв. Тони серця ослаблені. Нерідко збільшені печінка і селезінка. При дослідженні крові виявляють лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво, лімфопенію, різке збільшення ШОЕ.

Перебіг пневмонії частіше тяжкий, супроводжується вираженою дихальною і серцево-судинною недостатністю. Летальність висока.

Гостре респіраторне захворювання, що перебігає без пневмонії, також починається гостро - з ознобу, болю голови і в м'язах, підвищення температури тіла до 38-40 °С і більше. Вже у першу добу з'являються сухий кашель, нежить, біль у горлі. Слизова оболонка зіва гіперемована. Гарячковий період триває 2-5 днів. У реконвалесцентів деякий час зберігається астенія. Можливий рецидив.

Ускладнення виникають головним чином при пневмонічній формі легіонельозу: інфекційно-токсичний шок, інфаркт легені, гостра ниркова недостатність, синдром ДВЗ.

Діагностика легіонельозу

Діаг. 1) дослідні. мокротиння (мікроскопія, прям. р-ція іммунофлюор.), сечі (розчинні АГ легионелл), крові (непрям. р-ція іммунофлюор.), 2) виділення на пітат. середовищах.; 3) Rh-графія (одно-або двустор., частіше пайовий., ніжнедолев, особ. праворуч, пневмонія).

Диференціальну діагностику проводять з метою відмежування легіонельозу від грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, гострої пневмонії різної етіології, орнітозу, гарячки Ку.

Лікування легіонельозу

Леч. А / Б терапія (еритроміцин, рифампіцин, інші макроліди або азаліди - азитроміцин), інфузійна терапія, діуретики, бронхолітики, масаж грудної клітки.

Хворих з пневмонією госпіталізують, пацієнтів з гострим респіраторним захворюванням можна лікувати вдома. Ефективні еритроміцин, рифампіцин, левоміцетин, ампіцилін, гентаміцин. Курс лікування триває 2 тиж і довше. За клінічними показаннями призначають дезінтоксикаційні, бронхорозширюючі та відхаркувальні засоби, УВЧ, індуктотермію. При невідкладних станах проводять інтенсивну терапію, вживають реанімаційних заходів.

Прогноз при легіонельозній пневмонії складний, при респіраторній формі легіонельозу - сприятливий.

Профілактика легіонельозу

СЕС обстежує водні системи, які використовуються у побуті, охороні здоров'я і промисловості, з метою виявлення легіонел. Місця їх концентрації дезінфікують нагріванням води до 80 °С протягом 1 доби або гіперхлоруванням. Профілактичне значення має ремонт пошкоджених кондиціонерів