2.2 Інвестиційний клімат. Інвестиційна привабливість окремих об’єктів інвестування

Інвестиційне середовище (інвестиційний клімат) - система правових, організаційних, економічних, соціальних, культурних, географічних умов на всіх рівнях (у країні, галузі, регіоні, підприємстві) на території певної держави, що визначають інвестиційну привабливість для інвестора (Рис. 2.2).

Державна інвестиційна політика - цілеспрямоване правове регулювання окремих аспектів інвестиційної діяльності суб'єктів господарської діяльності з боку держави відповідно до стратегії та умов її економічного розвитку.

Рис. 2.2 – Фактори, що формують інвестиційний клімат [48]

Галузева інвестиційна політика – це підтримка пріоритетних галузей, розвиток яких забезпечує економічну й оборонну безпеку країни, прискорення науково – технічного прогресу тощо.

Регіональна інвестиційна політика – це система заходів на рівні регіону, що передбачає мобілізацію інвестиційних ресурсів і визначення напрямків ефективного й раціонального їх використання з урахуванням інтересів регіону й інвесторів.

Підставою для формування інвестиційної політики підприємства є оцінка інвестиційної привабливості всіх об’єктів інвестиційного ринку: держави, галузі, регіону, окремого підприємства.

Інвестиційна привабливість держав розраховується міжнародними організаціями й установами, однак математичний підхід є однаковим, - це розрахунок рейтингової системи оцінок держави. Стадії оцінки й прогнозування інвестиційного ринку України (Рис. 2.3) [8, 12, 16, 33, 45].

Рис. 2.3 Стадії оцінки та прогнозування інвестиційного ринку України

Рис. 2.3 - Стадії оцінки й прогнозування інвестиційного ринку

Ранжування країн світу за цим показником характеризує інвестиційну привабливість країни і слугує своєрідним «барометром» для іноземних інвесторів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Показники, що використовуються для оцінки інвестиційної привабливості України

Показники	Рекомендоване значення
Індекс журналу “Institutional Investor”	100
Рейтинг агентства Euromoney	100
Рейтинг привабливості «Central European economic Review»	10
Індекс економічної свободи («Wall Street Journal»)	100
Дефіцит державного бюджету	не більше 2,6%
Обслуговування державного боргу (у відсотках до ВВП)	не більше 60 %
Обсяг ВВП	повинен зростати
Обсяг експорту й імпорту товарів і послуг	позитивне сальдо
Норма (рівень) інвестицій (обсяг інвестицій у відсотках до ВВП)	15 – 20 %
Рівень приватних інвестицій	не менше 60%
Рівень заощаджень населення	повинен зростати
Динаміка частки інвестицій в основний капітал	повинна зростати
Питома вага прямих іноземних інвестицій (у відсотках до ВВП)	не більше 6,0 %

Інвестиційна привабливість галузей економіки - комплексна характеристика окремих галузей (підгалузей) економіки з позицій інвестора з метою вибору їх підприємств для інвестування. Інвестор не буде вкладати кошти у привабливе підприємство галузі, що знаходиться в кризовому стані або в непривабливому регіоні. Оцінка інвестиційної привабливості окремих галузей (підгалузей) економіки здійснюється за основними елементами, що наведені в табл. 2.2 [3, 7, 8, 12, 16, 33, 40, 42, 44]. Етапи оцінки інвестиційної привабливості галузі наведено на рис. 2.4 [3].

Інвестиційна привабливість регіонів України - комплексна характеристика окремих регіонів України з позиції інвестора з метою їх вибору для інвестиційної діяльності, що здійснюється за визначеними параметрами.

Таблиця 2.2 – Аналітичні оціночні показники галузі, що розраховують на основні відповідних статистичних даних і експертних оцінок

Аналітичний показник	Характеристика
Рівень перспективності розвитку галузі
Значущість галузі в економіці країни	- фактична й прогнозована питома вага продукції галузі у валовому внутрішньому продукті країни з урахуванням здійснюваної структурної перебудови
Стійкість галузі до економічного спаду	- аналіз співвідношення динаміки галузевого обсягу надання послуг і динаміки валового внутрішнього продукту країни
Соціальна значимість галузі	- чисельність зайнятих у галузі працівників, їх питомою вагою в загальній чисельності й зайнятого населення країни
Забезпеченість роз-витку галузі власними фінансовими ресурсами	- обсяг і питома вага капітальних вкладень, що здійснюються за рахунок власних фінансових ресурсів підприємств галузі; - питома вага власного капіталу в загальному його обсязі підприємств галузі
Ступінь державної підтримки розвитку галузі	- обсяг державних капітальних вкладень у галузь, - обсяг пільгового державного кредитування підприємств галузі; - система податкових пільг, пов’язаних з діяльністю підприємства
Стадія життєвого циклу галузі	для тих галузей, розвиток яких здійснюється за окремими стадіями життєвого циклу
Рівень середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств галузі
Коефіцієнт рентабель-ності активів	указує на рівень генерування прибутку активами підприємств з урахуванням галузевої специфіки їх діяльності
Коефіцієнт рентабель-ності власного капіталу	указує на середньогалузеву норму прибутковості інвестицій
Коефіцієнт рентабель-ності реалізації продукції	указує на норму галузевого прибутку в складі середніх цін на її продукцію
Коефіцієнт рентабель-ності поточних витрат	указує на потенційні можливості формування діапазону цін на продукцію з позицій рівня витрат на її виробництво й реалізацію
Рівень галузевих інвестиційних ризиків
Коефіцієнт варіації середньогалузевого по-казника рентабельності власного капіталу за окремі роки певного періоду	характеризує рівень інвестиційного ризику в динаміці
Коефіцієнт варіації показників рентабель-ності в розрізі окремих підприємств у цілому	внутрішньогалузевий діапазон коливань рівня фінансових (інвестиційних) ризиків
Рівень конкуренції в галузі	кількість підприємств, що функціонують у галузі; кількість підприємств, що займають монопольне положення на ринку
Рівень інфляційної стійкості цін на продукцію галузі	співвідношення показників рівня цін на продукцію галузі з динамікою індексу оптових цін у цілому в країні або індексу інфляції
Рівень соціальної напруги в галузі	Порівняння середнього рівня заробітної плати працюючих у галузі з реальним рівнем прожиткового мінімуму в країні

Рис. 2.4 - Етапи оцінки інвестиційної привабливості галузі (регіону)

На основі оцінки регіонів України за окремими параметрами (табл. 2.3) розраховується інтегральний показник їх інвестиційної привабливості (рис. 2.4).

На основі оцінки галузей (регіонів) за окремими параметрами розраховують інтегральний показник їх інвестиційної привабливості, через який проводять відповідне їх ранжування, що дозволяє сформувати наступні групи галузей (регіонів) [33]:

І група – галузі (регіони) з найвищою (пріоритетною) інвестиційною привабливістю;

II група - галузі (регіони) з високою інвестиційною привабливістю;

III група - галузі (регіони) з середньою інвестиційною привабливістю;

IV група – галузі (регіони) з низькою інвестиційною привабливістю.

Таблиця 2.3 – Групи показників для визначення інтегральної оцінки регіонів [33]

	Групи аналітичних показників - елементи інтегрального показника
	Рівень загальноекономіч-ного розвитку	Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону	Демографічна характеристи-ка регіону	Розвиток ринко-вих відносин і комерційної структури регіону	Рівень криміногенних, економічних та інших ризиків
Аналітичні показники	1. Питома вага регіону у ВВП і НД 2. Обсяг вироб-леної продукції на душу населення. 3. Рівень самоза-безпеченості регіо-ну основними продуктами харчування. 4. Середній рівень заробітної плати працівників у ре-гіоні. 5. Обсяг і динаміка капіталовкладень у регіоні на чоловіка. 6. Кількість ком-паній і фірм усіх форм власності. 7. Питома вага збиткових підприємств.	1. Число під-рядних буді-вельних ком-паній усіх форм власності. 2. Обсяг міс-цевого вироб-ництва основ-них видів будівельних матеріалів. 3. Виробницт-во енергетик-них ресурсів на одного чоловіка. 4. Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям.	1. Питома ва-га мешканців регіону в за-гальній кіль-кості жителів України. 2. Співвідно-шення місь-ких та сільсь-ких жителів. 3. Питома вага насе-лення в сус-пільному виробництві. 4. Рівень ква-ліфікації рен-табельного виробництва.	1. Питома вага приватизованих підприємств у загальній кіль-кості підпри-ємств комуналь-ної власності. 2. Питома вага компаній і фірм недержавної форми власності. 3. Кількість СП та фірм із закордонними партнерами. 4. Кількість бан-ківських установ. 5. Кількість стра-хових компаній. 6. Кількість товарних бірж.	1. Рівень еко-номічних зло-чинів у розра-хунку на 100 тис. населення. 2. Питома вага злочинів зі шкідливими викидами, які перевищують межу гранично припустимих норм. 3. Середній ра-діаційний фон у містах регіону. 4. Питома вага незавершених будівельних об’єктів за останні 3 роки.

Привабливість невеликих територіально – адміністративних одиниць визначається за напрямками: забезпеченість усіма видами ресурсів, наявність ринків збуту, наявність спеціального режиму інвестиційної діяльності, прогноз соціальних, економічних і технологічних умов цих територій, обсяг реалізації готової продукції підприємств міста (регіону), податки, сплачені підприємствами, доходи й витрати підприємств, обумовлені інвестиційною діяльністю. На привабливість регіонів суттєво впливає наявність на його території спеціальної економічної зони (СЕЗ) або території пріоритетного розвитку (ТПР).

Інвестиційна привабливість підприємства – це сукупність характеристик його фінансово – господарської й управлінської діяльності, перспектив розвитку й можливості залучення інвестиційних ресурсів.

Оцінка інвестиційної привабливості підприємства – це оцінка його внутрішнього середовища, скорегована на вплив зовнішніх факторів (рис.2.5).

Рис. 2.5 - Послідовність оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Показники оцінки фінансового стану підприємства наведено в табл. Д.1 Додатку Д, показники рейтингової оцінки підприємства – в табл. Д.2 Додатку Д.