Гра «Зустріч двох чарівників»

Гру можна проводити як у парах, так і в командах. Опишемо ігрову ситуацію, що пропонується для пар.

Діти сидять на стільцях спинами один до одного, збоку ще один стілець, у кожного учасника - десять синіх і десять білих карток, а також індивідуальний бланк результатів (бланки ідентичні наведеним нижче).

- Одного разу в темному дрімучому лісі, що ховає безліч небезпек, зустрілися два чарівника. Кожен з них тримав у руці жезл - своє головне «знаряддя» чаклунства. Жоден з них не знав, ким є інший: злим або добрим чарівником, вступати з ним у магічний поєдинок чи ні, підняти свій жезл, або відмовитися від бою і опустити жезл.

У цій грі вам доведеться вирішувати, як вчинити в тому чи іншому випадку. У залежності від вибору - твого власного і вибору твого партнера-складаються різні ситуації, оцінка яких у балах наведена в таблиці.

1-чарівник	2-чарівник	1-чарівник	2-чарівник
Підняти жезл	Підняти жезл	-3	-3
Підняти жезл	Опустити жезл	+5	-5
Опустити жезл	Підняти жезл	-5	+5
Опустити жезл	Опустити жезл	+3	+3

Що означає ця таблиця? Якщо обидва чарівника піднімають жезли (тобто вони вступають в бій один з одним), то обидва втрачають по три бали. Якщо один з вас використовує жезл, а другий опускає його то перший отримує п'ять балів, а другий стільки ж втрачає. І нарешті, якщо обидва чарівника вирішують просто мирно поговорити один з одним, не використовуючи магічні жезли, то вони отримують по 3 бали. У нашій грі буде 10 ходів. Через кожні 30 секунд (при необхідності час, відведений на кожний хід, можна збільшити) по команді ведучого гравці повинні одночасно класти на стілець, що стоїть збоку від них, по одній картці: синя означає підняття жезла, біла - відмова від його використання. Побачивши рішення свого партнера, кожен гравець заповнює свій бланк гри. Ваше завдання-набрати якомога більше балів. Виграє той, хто зуміє набрати максимальну кількість балів.

Результати гри при будь-якому варіанті її проведення необхідно обговорити з групою.

«Валіза в дорогу»

Один з дітей виходить з кімнати, а інші починають «збирати йому в далеку дорогу валізу». В цю валізу складається те, що, на думку групи, допоможе даній людині у спілкуванні з людьми, тобто ті позитивні якості, які група особливо цінує в цій людині.

Але обов'язково «від'їжджаючому» нагадується про те, що буде заважати йому в дорозі, тобто про його негативні якості, з якими необхідно працювати, щоб його життя стало більш приємним та продуктивним.

«Секретар» записує характеристики на листок, після чого вони зачитуються «від'їжджаючому». Він має право задавати будь-які питання.

Використані джерела

1. Анн Людмила. Психологический тренинг с подростками. – С.-П.: Питер, 2008. – 272 с.

2. Макшанов С. И. , Хрящева. Н. Ю. Психогимнастика в тренинге. М.: Владос, 1993.

3. Осипова А.А. Общая Психокоррекция. - М.: Творческий центр, 2000. - 512 с.

4. Прутченкова А.С. Основы социально-психологического тренинга. М.: Академия, 1991.

5. Тренинг развития жизненных целей. /Под ред. Трошихиной Е.Г. - СПб.: РЕЧЬ, 2001. - 216 с.

6. Кипнис Михаил. 128 лучших игр и упражнений для любого тренинга. - М.:Еврознак, 2009 - 317 с.

7. Грецов А.Г. Тренинг общения для подростков. - С.-П.: Питер, 2004 – 160с.

М.П. ВИНОГРАДСЬКА-БОНДАР,

практичний психолог

Грицівського ВПУ№38

ПРОГРАМА

тренінгової роботи

з агресивними підлітками

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальність обраного напрямку роботи

Підлітковий вік – це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він більше, ніж інші періоди життя, залежить від реальностей довкілля. Негативним проявом цього віку, що пригнічує розвиток підлітка є агресивність, яка базується на підвищеній гормональній активності і невмінні адекватно виразити свій гнів, яка викривлює уявлення підлітка про все те, що відбувається з ним і навколо нього. Саме тому підлітку необхідно допомогти розібратися і усвідомити, що і чому з ним відбувається, і як вийти з цього стану.

Підліток не просто пристосовується, адаптується до нової соціальної ситуації розвитку, а прагне до самовираження, здійснюючи перетворюючу активність. Це прагнення може втілюватися як в деструктивних формах та девіаціях, зокрема агресії, так і в конструктивних формах творення, творчості, креативних ідеях.

Креативність розглядалася Е. Торрансом як природний процес, який породжується сильною потребою людини в знятті напруги, що виникає у неї в ситуації дискомфорту, викликаного невизначеністю або незавершеністю діяльності.

На думку Е. Торранса, креативною є та людина, яка в ситуації незавершеності може представити рішення, або з вже представленого набору вибрати оптимальне. Досліджуючи креативність, він виділив наступні її параметри: швидкість (швидкість виконання тестових завдань); гнучкість (число переключень з одного класу об'єктів на інші); оригінальність (мінімальна частота варіанту відповідей, що зустрічається в однорідній групі). У креативний процес, на його думку, повинні бути включені наступні складові: чутливість до проблем, дефіциту знань, їх дисгармонії; фіксація даних проблем, пошук їх вирішення, висунення гіпотез; знаходження і узагальнення результатів вирішення задачі. На підставі своїх досліджень Е. Торранс прийшов до висновку, що розвиток креативності не визначається генетично, а залежить від тієї культури, в якій виховується особа, і експериментально довів, що спад в розвитку креативності можна зняти шляхом спеціального навчання.

Саме тому, розвиток креативності, творчості учнів допоможе їм поглянути на життєві ситуації з іншого боку, швидше знайти конструктивний спосіб вирішення проблеми, підштовхне до пошуку та оволодіння новим досвідом та знаннями, дозволить знизити рівень агресії і навчитись керувати нею у непередбачуваних обставинах, а також покаже, що крім агресії та злості, у світі є значно цікавіші речі.

Н. Вишнякова вважає, що креативність виступає умовою творчого саморозвитку особистості, є істотним резервом її самоактуалізації. У цьому процесі антисоціальні імпульси ніби змінюють свій напрям без внутрішнього конфлікту. Тренінг допоможе сублімувати агресивну енергію підлітків у творче русло, спрямувати їхні негативні імпульси на розвиток креативності та творчості, тобто ті види діяльності, які розвивають людину і збагачують життя суспільства.

Метою соціально - психологічного тренінгу для агресивних підлітків є:

розвиток навичок конструктивної взаємодії та послаблення агресивних реакцій підлітків, розкриття власної креативності шляхом сублімації агресивної енергії підлітків у творче русло.

Завдання корекційної програми:

• сприяти формуванню навичок неагресивного спілкування шляхом креативного вирішення кризових ситуацій;

• створити можливості до власного прояву креативності учнями у вирішенні критичних та агресивних ситуацій, вираження вербальної та невербальної креативності;

• сприяти розвитку творчого мислення, усвідомлення характеристик «безконфліктного та неагресивного» середовища, формування навичок та вмінь керувати комунікативним та творчим процесом;

• формувати навички позитивного спілкування та зняти негативні установки щодо оточення;

• сприяти можливостям отримання досвіду рефлексії та самоаналізу;

• формувати адекватну самооцінку, шляхом виявлення і усвідомлення власних здібностей та можливостей;

• допомогти учасникам в саморозкритті, пробудженні творчих ресурсів і ресурсів уяви, тренування умінь сприймати світ глибоко і нестандартно;

• розвинути в учнів здатність пізнати себе, свій внутрішній потенціал, усвідомити власні цінності та обрати правильний життєвий шлях.

Методи і форми, що були використано на заняттях

Даний тренінг містить широкий спектр технік, які прості, ефективні, успішно використовували у тренінгах В. Большаков, І. Вачков, А. Грецов, А.Копитін, Т.Зінкевич-Євстигнєєва, М. Кіпніс, Г. Марасанов, К. Фопель. Це – вправи-криголами, ігри на отримання зворотнього зв’язку, соціально-перцептивного спрямування,комунікативні ігри, ситуаційно-рольові, творчі, організаційно – діяльнісні, імітаційні ігри, психотехніки, спрямовані на вирішення проблем, медитації – візуалізації, техніки невербальної взаємодії, що розвивають сприйнятливість до «мови тіла», метод незакінчених речень, рефреймінг, «мозковий штурм», МНП, малювання, ліплення з пластиліну, виступ, медитативні техніки, фото-, казко- та танцювальна терапія, домашня робота.

Перелік діагностичних методик: