Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Корекційні програми.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Тема V форми захисту – як екстремальна поведінка у відносинах контролю

Мета. Досліджувати форми захисту, що підтримують залежну структуру особистості, та знайти способи усвідомленого їх використання, які не приводять до внутрішньої ізоляції.

1. Тренер пропонує питання для попереднього обговорення: Які форми нападу ви знаєте? А що вважати нападом на вашу особистість?

Які способи захисту ви використовуєте? Коли, у яких випадках людина захищається? Що вона захищає?

2. Виходячи з обговорення, тренер вибирає Героя і двох капітанів команд.

Перша команда – це фірма, що надає захист, яку наймає герой. Друга – команда нападників. Інші учасники грають роль арбітрів. У команді захисників обов’язково мають бути представлені такі захисти:

Та, яка перебільшує самодостатність героя.

Та, яка заперечує реальність – те, що відбувається навколо несуттєво, цього немає.

Агресія

Команда нападників продумує ситуації, виходячи з обговорення.

Обігравання:

Команда захисників розташовується навколо Героя і захищає його, а команда нападників нападає.

Тренер просить Героя взяти керування захисниками.

Герой, спробувавши всі захисти, вибирає кращий та обговорює з капітаном захисників умови його наймання на роботу.

3. Обговорення. Що ви почували у ході гри?

Чого не вистачало захисту, щоб бути ефективними? А герою?

У яких ситуаціях захист доречний, а у яких ні?

Робиться висновок про те, що захист і напад те саме. І що ні те, ні інше не є «Я». Усвідомлення позитивних й негативних сторін використання захистів.

Тема vі способи відповідальності: прийняття рішення, уникнення відповідальності за рішення

Мета: усвідомлення деструктивних способів прийняття (уникнення) відповідальності за свої рішення і своє життя. Дослідження відносин контролю (гіперконтроль – уникнення контролю).

1. Тренер поділяє групу на дві частини – внутрішнє коло (діє) і зовнішнє коло (контролює внутрішнє) так, що в кожної внутрішньої людини є закріплений за нею контролер із зовнішнього кола.

Кожен учасник внутрішнього кола отримує свою фразу, яка або звужує зону відповідальності, або розширює її. Цю фразу він повинен повторювати після кожної значеннєвої одиниці мови.

Фрази:

«Я відповідаю за це і за всіх…»

«За це відповідає Х чи У …, інші»

«Ніхто ні за що не відповідає».

2. Тренер пропонує виділити в роботі групи 1 – 2 події й обговорювати їх. На одне коло дається 30 – 40 хв., потім пари міняються місцями, тобто зовнішнє коло стає внутрішнім і навпаки.

3. Обговорення:

- Думки і почуття в ході гри.

- Що легше для вас – контролювати чи бути контрольованим? А як ви брали контроль чи уникали його?

- Чи легше вам було вимовляти свою фразу? Чому?

- Так хто за що відповідає?

У результаті процесу мають бути оформлені межі відповідальності кожного за взаємодію в групі і за свій вияв у ній, а отже розуміння того, що сама людина на себе бере відповідальність – це те, що сама людина на себе бере в плані дій. І завжди є способи уникати її.

Тема vіі великі життєві цілі як інтегруючі компоненти структури

Мета. Дослідження способів інтеграції особистості. Посилення особистісного ресурсу для розв’язання проблем контролю.

1. Тренер задає тему для обговорення:

- Яку роль для розвитку людини відіграють великі життєві цілі?

Потім просить учасників зобразити на аркуші паперу свою життєву мету, а також перешкоди та сприятливі чинники, які відповідно заважають та допомагають її досягти.

2. Тренер вибирає Героя і запрошує його на «стілець». Потім підбирає по 3 персонажі на ролі «перешкод» і «помічників», а також на роль «мети» і розміщує їх у просторі.

Обігравання:

  • Кожна роль обґрунтовує свою значущість для Героя: чим вона є по суті, чому заважає (допомагає) і яка з цього випливає вигода для Героя, як, яким способом заважає (допомагає).

Після цього Мета відбиває тих, з ким вона пов’язана, і пояснює – як (тобто, хто з нею заодно, а хто – ні).

  • Тренер міняє місцями «перешкоди» і «помічників». Тепер «помічники» мають обґрунтувати, чому і як вони заважають досягти мети, а «перешкоди» - чому і як допомагають. Мета розповідає, що в ній змінилося, з ким і як вона пов’язана.

  • Герой будує в просторі шлях досягнення «Мети». Якщо залишаються «невикористані» «перешкоди» і «помічники», тренер обговорює з Героєм питання: чого не вистачає їм і додає «це» за допомогою вільних членів групи. Вважливо, щоб усі діти брали участь у цьому.

3. Обговорення:

- Почуття і думки в ході гри.

- Що є головним у досягненні мети?

- А хто контролює (відповідає) за досягнення мети?

У результаті процесу має бути досягнуте розуміння того, що і «перешкоди», і «помічники» призначені для досягнення мети. При цьому статус «перешкод» чи «помічників» залежить від самої людини.

«Знавці професій»

Учні сідають у коло. У центрі – ведучий. Він говорить: «Увага!» і вказує на будь-якого гравця, голосно й чітко називаючи будь-яку літеру (крім ь, й та апострофа). Учень, на якого вказав ведучий, повинен швидко назвати професію на цю літеру. (Наприклад: Н – наладник, К – касир, Р – реставратор, Р – редактор і т.д.)

Той, хто не встигає у відведений час назвати професію, вибуває з гри.

Рекомендації. Ведучому проаналізувати названі учнями професії. Визначити уявлення про їх різноманіття.

«Хто більше?»

Ведучий заздалегідь готує аркуші паперу, на яких написано сфери професійної діяльності людини. Ці аркуші роздаються учасникам. Упродовж 5 – 10 хвилин їм необхідно назвати професії працівників тієї сфери професійної діяльності, що їм дісталися.

Рекомендації. Наприклад: сфера залізничного транспорту, сфери обслуговування, хімічної промисловості, легкої промисловості, харчової промисловості, сфери освіти та ін.

«Самооцінка і професія»

З-поміж учнів обирається той, який повинен описати свої індивідуальні особливості, оцінити їх і підібрати відповідну професію. Вибираючи професію, необхідно врахувати індивідуальні схильності та інтереси.

Решта учнів і ведучий окремо від нього також дають йому оцінку й підбирають відповідну професію.

Рекомендації. На загальному обговоренні робиться порівняльний аналіз самооцінки учасника, оцінки ведучого та інших учнів. Обговорюються моменти невідповідності самооцінки учня, педагога та інших учасників.