Вправа №1 «Що в імені тобі моєму?»

Ресурси: ватман, фломастери. Грати можна як у приміщенні, так і на відкритому майданчику.

Час: 30-40 хв.

Хід вправи:

Є безліч ігор на знайомство. Це – одна з них. Окрім звичайної інформації про ім'я людини, участь у вправі дасть всім гравцям можливість потренуватися в асоціативному і нестандартному мисленні.

Завдання таке: кожен з учасників тренінгової команди протягом п'яти хвилин готується представити своє ім'я товаришам. Він не повинен назвати його звичайним способом, а намалювати, позначити символами або через інші асоціації. Кожен з гравців має право скористатися всього лише трьома такими натяками (усними, намальованими чи будь – якими іншими). Команда вслід за цим намагається назвати його ім’я.

Ця вправа цікава також тим, що воно дозволяє, з одного боку, перевірити міру свободи фантазії, а з іншої – межі тезауруса (загального розуміння сенсу). Цілком можливо, що в ході гри хтось з учасників підніметься на такі висоти фантазії, що решта гравців буде не в змозі досягти їх, щоб зрозуміти сенс, ідею асоціації.

Завершення: обговорення вправи.

- Які ідеї ваших товаришів здалися вам найцікавішими і найпродуктивнішими?

- Чи вважаєте ви, що спосіб, вибраний вами для представлення імені, виявився вдалим?

- Хотіли б ви змінити зараз щось у формі або сенсі представлення власного імені?

- Чи всі образи, асоціації, натяки, що прозвучали при представленні імен ваших товаришів по групі, були вам зрозумілі?

Вправа № 2 «Диво-стілець»

Ресурси: стілець.

Час: 20-30 хв.

Хід вправи:

«Диво-стілець» – вправа, нескладна навіть для недосвідченої в театрі публіки, та зате гра – ефектна, оскільки вона створює особливу атмосферу творчого суперництва.

- Домовимося, що життя зі всіма його проблемами, турботами, тривогами продовжується за стінами цієї кімнати. Тут же, впродовж найближчого часу буде простір уяви і театру. А в світі театру можливо все. Наприклад, тренер узяв в руки звичайний стілець. Але це в тому житті – «за вікном» – предмет, що знаходиться у мене в руках, є пристосуванням для сидіння, елементом меблі. А в театрі... Втім, не кажучи ні слова, тренер перетворює цей диво-стілець в... (з цими словами він тягне стілець по підлозі, як візок в супермаркеті, по ходу заповнюючи його товарами з полиць; або, підійнявшись ногами на сидіння, починає з «вершини гори» роздивляється околиці; або, надівши перевернутий вверх ніжками стілець на голову, поважно проходжується, притримуючи «корону» і розкланюється з придворними).

У що ми перетворили стілець силою уяви? У візок, корону, вершину гори... Вірно! А яким чином учасники групи зрозуміли це, адже не було вимовлено ні єдиного слова? Абсолютно правильно, фантазія створила зі стільця інші образи, і гравець - актор змінив до колишнього предмету своє відношення, сприймаючи його щоразу в іншому образі.

Зараз – завдання. Перетворити стілець на будь-який предмет або живу істоту. Кожен, у кого виникає ідея, піднімає руку і виходить на майданчик, щоб представити нам новий образ диво – стільця. Після кожного показу тренер починає відлік до трьох (як на аукціоні), якщо до цифри «три» на площадці не опиниться новий учасник зі своїм варіантом чудового перетворення стільця, то останній гравець буде визнаний переможцем.