2.2. Політика управління грошовими потоками

Грошові потоки підприємства є одним із об'єктів фінансового менеджменту, в рамках якого забезпечується адекватність моделі управління фінансами підприємства потребам мінливого ринко­вого середовища та ефективність досягнення корпоративних ці­лей, зокрема підтримання конкурентоспроможності у коротко­строковому та довгостроковому періодах і максимізація добробу­ту власників.

Така адекватність та ефективність передбачає необхідність ор­ганізації управління грошовими потоками відповідно до потреб фінансового менеджменту, що визначаються корпоративною та фінансовою стратегіями, — обґрунтування та реалізація політи­ки управління грошовими потоками (рис. 7).

Рис. 7. Обґрунтування та реалізація політики управління грошовими потоками

Політику управління грошовими потоками необхідно розгля­дати як комплексне поняття, у структурі якого можна виділити такі складові елементи (детермінанти політики):

• цілі та завдання управління грошовими потоками;

• основні напрями управління грошовими потоками; критерії прийняття управлінських фінансових рішень;

• методи кількісної оцінки грошових потоків;

• форми управління грошовими потоками.

Розглянемо детермінанти політики управління грошовими по­токами детальніше.

Відповідно до принципів організації моделі управління гро­шовими потоками суб'єкта господарювання остання включає такі основні функціональні елементи:

• формування та прискорення надходження вхідних грошових потоків суб'єкта господарювання;

• концентрація надходження грошових коштів;

• контроль за формуванням вихідних грошових потоків суб'єк­та господарювання у часі;

• прогнозування та планування резерву ліквідності;

• формування системи моніторингу, управління та контролю резерву ліквідності підприємства;

• оптимізація використання тимчасового надлишку грошових коштів у розпорядженні підприємства.

Управління грошовими потоками, як і будь-яка свідомо керо­вана діяльність, реалізується відповідно до встановлених мене­джментом цілями та завданнями, адекватна ідентифікація та обґрунтування яких є вихідним етапом формування моделі управ­ління грошовими потоками. Так, сукупність цілей, які ставляться перед моделлю управління грошовими потоками, включає як за­гальні цілі управління фінансами суб'єкта господарювання, так і специфічні:

1. повнота та своєчасність покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фі­нансової діяльності;

2. підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквід­ності, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;

3. збільшення вхідних грошових потоків як основного джере­ла фінансування підприємства та їх оптимізації у розрізі видів;

1. скорочення циклу обороту грошових коштів;

4. підтримання адекватного балансу між формуванням резер­ву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями;

5. забезпечення ефективності використання грошових коштів підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі;

6. скорочення накладних затрат підприємства, пов'язаних із генеруванням його грошових потоків, насамперед із надходжен­ням вхідних грошових потоків.

Визначення цілей та конкретизація сукупності поточних за­вдань управління грошовими потоками здійснюється за напряма­ми реалізації такого управління, які виділяються відповідно до ви­дів грошових потоків (див. структурування грошових потоків). Як напрям управління грошовими потоками має формуватися цілісна, логічно завершена сукупність господарських операцій підприємсва, спрямована на виконання певних функцій фінансового мене­джменту. Базовими напрямами управління грошовими потоками є:

• операційний грошовий потік;

• інвестиційний грошовий потік;

• фінансовий потік.