- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •7.Основоположні принципи і права у сфері праці(декларація мпо про осн принципи 1998)
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16. Колективні трудові відносини: структури та зміст
- •17.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •18.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •19.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •20.Зміст і форма трудового договору.
- •21.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •22.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •24. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •25. Трудовой договор с молодым специалистом
- •26.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •27.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •29.Атестація працівників та її значення.
- •30.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •31.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •32.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •33.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •34.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •35.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •36.Поняття і види робочого часу.
- •37.Режим та облік робочого часу.
- •38.Поняття і види часу відпочинку.
- •39. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •40.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •41.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •42.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •43. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •45.Системи заробітної плати.
- •46.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •47.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •48.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •49.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •50.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •51.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •52.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •53.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •54.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •55.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •56.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •57. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •58.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Правила особливої охорони праці та непрацездатності жінок і молоді на виробництві
- •60.Поняття і види трудових спорів.
- •61.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •62.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •76 Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах
- •63. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •64. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64. Стаття 4. Рівні та сторони соціального діалогу
- •65.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •66.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •67.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •68.69. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •70.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •71. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •72. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •73. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •74. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •75.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •76.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77.Право соц. Забезпечення в системі права у
- •78. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •79.Система права соціального забезпечення
- •80. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •81. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •82. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •83. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •84.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •85. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •86. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •87. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •89. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •90. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •92. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •91. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •93.Види матеріального забезпечення за загал держ соц. Страх
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •95. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •97. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •98. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •99. Страховий стаж у солідарній системі
- •100.Пенсійне забезпечення держ службовців,суддів та прокур0слідч працівниуів
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, яке включає можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується; право на належні, безпечні й здорові умови праці; право на соціальний захист у випадку безробіття з об’єктивних обставин і гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Види соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого законом прожиткового мінімуму. Правові, економічні й організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає ЗУ «Про зайнятість населення». Закон встановлює державні гарантії права на вибір професії й виду діяльності. Працездатному населенню держава гарантує добровільність праці й вільний вибір виду діяльності; захист від необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу й від незаконного звільнення; безплатне сприяння державними службами зайнятості в підборі підходящої роботи й у працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти; безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості; виплату вихідної допомоги працівникам, які втратили постійну роботу; виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю й інших видів допомоги.
Держава надає додаткові гарантії працевлаштування для окремих категорій громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту й не можуть на рівних конкурувати на ринку праці: а) жінкам, які мають дітей віком до шести років; б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів; в) молоді, яка закінчила або припинила навчання в середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах; г) особам передпенсійного віку; д) особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування; е) інвалідам, які не досягли пенсійного віку.
Для працевлаштування згаданих категорій громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку) місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об’єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності й від організаційних форм) з кількістю працівників понад 20 осіб і бронюють до 5% загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими графіками роботи.
Зареєстрованим у державній службі зайнятості громадянам, які шукають роботу, протягом семи календарних днів пропонується підходяще робоче місце. Для громадян, які втратили роботу і заробіток, підходящою вважається робота, яка відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника й надається в тій же місцевості, де проживає громадянин. Заробітна плата має відповідати рівню зарплати на попередній роботі (з урахуванням середнього рівня галузевих зарплат відповідної області за минулий місяць). При підборі підходящої роботи враховується трудовий стаж за спеціальністю, попередня діяльність, вік, досвід, тривалість періоду безробіття громадянина, ситуація на ринку праці.
Закон Украины «о занятости населения»
государственное регулирование занятости - формирование и реализация государственной политики в сфере занятости населения с целью создания условий для обеспечения полной и продуктивной свободно избранной занятости и социальной защиты в случае наступления безработицы
Гарантии делятся на общие и дополнительные. Общие: всех категорий работников. Дополнительные: спец. субъекты, которые не могут конкурировать на равне.
Статья 5. Гарантии в сфере занятости населения
1. Государство гарантирует в сфере занятости:
1) свободное избрание места применения труда и вида деятельности, свободный выбор или изменение профессии;
2) получение заработной платы (вознаграждения) в соответствии с законодательством;
3) проф. ориентацию с целью самоопределения и реализации способности лица к труду;
4) проф. обучение в соответствии со способностями и с учетом потребностей рынка труда;
5) подтверждение результатов неформального проф. обучения лиц по рабочим профессиям;
6) бесплатное содействие в трудоустройстве, выборе подходящей работы и получении информации о ситуации на рынке труда и перспективы его развития;
7) социальная защита в случае наступления безработицы;
8) защита от дискриминации в сфере занятости, необоснованного отказа в найме на работу и незаконного увольнения;
9) дополнительное содействие в трудоустройстве отдельных категорий граждан.
Статья 6. Право лица на выбор места, вида деятельности и рода занятий
1. Каждый имеет право на свободный выбор места, вида деятельности и рода занятий, которое обеспечивается государством путем создания правовых, организационных и экономических условий для такого выбора.
2. Реализация права на выбор места, вида деятельности и рода занятий осуществляется путем самостоятельного обеспечения лицом своей занятости или обращение с целью трудоустройства к работодателю или при содействии центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере занятости населения и трудовой миграции, или предприятия, кот. предоставляет услуги по посредничеству в трудоустройстве.
Статья 7. Право человека на профессиональную ориентацию
1. Каждый имеет право на профессиональную ориентацию, которое обеспечивается путем предоставления комплекса профориентационных услуг по выбору или смене профессии, вида деятельности и других профориентационных услуг.
2. Лица имеют право на бесплатные услуги по профессиональной ориентации с целью избрания или изменения вида деятельности, места работы, режима труда.
Статья 8. Право лица на профессиональное обучение
1. Каждый имеет право на профессиональное обучение, которое реализуется путем первичной профессиональной подготовки, переподготовки, специализации и повышения квалификации, стажировки в проф.-технических, высших учебных заведениях и заведениях последипломного образования, непосредственно на рабочих местах на производстве или в сфере услуг с целью получения лицом соот. квалификации или приведения ее уровня в соответствие с требованиями современного производства и сферы услуг.
Статья 9. Право человека на социальную защиту в случае наступления безработицы
1. Каждый имеет право на социальную защиту в случае наступления безработицы, реализуется путем:
1) участия в общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы, которое предусматривает материальное обеспечение на случай безработицы;
2) предоставление бесплатных социальных услуг, в частности, информационно-консультационных и профориентационных, проф. подготовки, переподготовки, повышения квалиф. с учетом спроса на рынке труда, содействие в трудоустройстве, в частности, путем фин. поддержки самозанятости и реализации предприним. инициативы в соотв. с законод.;
3) предоставление особых гарантий работникам, которые потеряли работу в связи с изменениями в организации производства и труда;
4) предоставление дополнительной гарантии занятости отдельным категориям населения, которые не способны на равных условиях конкурировать на рынке труда.
Статья 10. Право лица на трудовую деятельность за границей
1. Граждане Украины имеют право заниматься трудовой деятельностью за рубежом, если такая деятельность не запрещена законодательством Украины и государства пребывания.
2. Права граждан Украины, которые работают за рубежом, защищаются законодательством Украины и государства пребывания, если иное не предусмотрено международными договорами Украины, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины.
Статья 11. Право человека на защиту от проявлений дискриминации в сфере занятости населения
1. Государство гарантирует лицу право на защиту от любых проявлений дискриминации в сфере занятости населения по признакам расы, цвета кожи, политических, религиозных и других убеждений, членства в профессиональных союзах или других объединениях граждан, пола, возраста, этнического и социального происхождения, имущественного положения, места жительства, по языковым или другим признакам.
2. Не считается дискриминацией осуществление мероприятий по дополнительному содействие в трудоустройстве отдельных категорий граждан.
3. Запрещается в объявлениях (рекламе) о вакансиях указывать ограничения по возрасту кандидатов, предлагать работу только женщинам или только мужчинам, за исключением специфической работы, которая может выполняться исключительно лицами определенного пола, предъявлять требования, предпочитающих одной из статей, а также требовать от лиц , которые трудоустраиваются, предоставления сведений о личной жизни.
Ограничения по содержанию объявлений (рекламы) о вакансиях (прием и работу) и ответственность за нарушение установленного порядка их распространения устанавливаются Законом Украины "О рекламе" .
Статья 14. Категории граждан, имеющих дополнительные гарантии в содействии трудоустройству
1. К категориям граждан, имеющих дополнительные гарантии в содействии трудоустройству, относятся:
1) один из родителей или лицо, которое их заменяет и:
имеет на иждивении детей в возрасте до шести лет;
воспитывает без одного из супругов ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка-инвалида;
удерживает без одного из супругов инвалида с детства (независимо от возраста) и / или инвалида I группы (независимо от причины инвалидности);
2) дети-сироты и дети, лишенные родительской опеки, лица, которым исполнилось 15 лет и которые по согласию одного из родителей или лица, которое их заменяет, могут, как исключение, приниматься на работу;
3) лица, освобожденные после отбывания наказания или принудительного лечения;
4) молодежь, кот. закончила или прекратила обучение в общеобразовательных, проф.-технических и высших учебных заведениях, освободилась из срочной военной или альтернативной (невоенной) службы (в течение 6 месяцев после окончания или прекращения учебы или службы) и впервые принимается на работу;
5) лица, которым до наступления права на пенсию по возрасту в соотв. со ст. 26 Закона Украины "Об общеобязательном гос. пенсионном страховании" осталось 10 и менее лет;
6) инвалиды, которые не достигли пенсионного возраста, установленного статьей 26 Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании";
7) лица, которым исполнилось 15 лет и которые по согласию одного из родителей или лица, которое их заменяет, могут, как исключение, приниматься на работу.
2. Для трудоустройства указанных в части первой настоящей статьи граждан (кроме инвалидов, не достигших пенсионного возраста, установленного статьей 26Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" , норматив трудоустройства на работу которых устанавливается согласно Закону Украины "Об основах социальной защищенности инвалидов в Украине " ) предприятиям, учреждениям и организациям с численностью штатных работников более 20 человек устанавливается квота в размере 5 процентов среднесписочной численности штатных работников за предшествующий календарный год.
3. Работодатели самостоятельно рассчитывают квоту, указанную в части второй настоящей статьи, с учетом численности граждан, на условиях полной занятости уже работают на предприятиях, в учреждениях и организациях и принадлежат к таким, которые неконкурентоспособны на рынке труда (кроме инвалидов), и обеспечивают их трудоустройства самостоятельно. Работодатели могут обратиться за содействием для трудоустройства данной категории граждан в центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере занятости населения и трудовой миграции.
Обязательным условием соблюдения работодателями квоты считается трудоустройство таких граждан в соответствии с требованиями части второй настоящей статьи, о чем работодатели информируют каждый центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере занятости населения и трудовой миграции, в установленном им порядке .
